Зараз навіть складно уявити, що ця дільниця нашого міста ще сто років тому перебувала у приватній власності. Адже, Замарстинів увійшов до меж міста 11 квітня 1930 року. Тут і пошпацеруємо ми з вами сьогодні у товаристві Юліана та Андрія Дорошів.
Ця частина міста за останні шістдесят років змінилася чи не найбільше. Приватні одноповерхові будиночки з засадженими городами, подекуди симпатичні кам’яниці, маленькі вулиці і багато зелені відійшли у минуле.
Зберігаючи традицію, публікую світлини у тому порядку, як вони були відзняті на плівки Юліана Дороша. Це мало би трохи спростити локалізацію місць на фотографіях.
На цій світлині на задньому плані можна побачити телевізійну вежу і гору Лева поряд. Так виглядає, що ми знаходимося на сучасній вулиці Богдана Хмельницького. Трохи змінилася :-).
Цей дитячий майданчик впізнають хіба сучасні сивочолі львів’янин, які в юному віці там проводили свої кращі роки. А може ще й себе хтось впізнає, чи пригадає Андрія Дороша, котрий з татом ходив цими місцями багато років тому.
Цей будинок, як я не старався, мені локалізувати не вдалося. Вже традиційно буду просити допомоги у читачів. Може раптом хтось скаже де зроблена ця світлина.
Міст над Полтвою. Була колись у Львові своя річка. І могла залишитися і надалі бути його родзинкою. Багато років вона протікала цими місцями. Важко зрозуміти і пояснити чому так сталося.
Судячи з того, що дорога на світлині тільки будується, можна сподіватися, що зараз вона є потужною транспортною артерією міста. Тільки якою?
Яка гарна рівненька бруківка! І трамвайні колії теж дають серйозну підказку стосовно локації. Здоровий глуз підказує, що це сучасна вулиця Промислова. Хоча можу помилятися. Чекаю зауважень і підказок. А наступного тижні ми продовжимо відкривати для себе Замарстинів в об’єктиві Юліана Дороша. Не пропустіть 🙂
Роман МЕТЕЛЬСЬКИЙ
Звідки інформація, що то Замарстинів. Мені виглядає на Збоїща
З підписів Юліана Дороша