У вівторок, 20 червня 2017 року, в Музеї етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України (пр. Свободи, 15) відбувся, останній і цьому сезоні, Чеський Музичний Салон під назвою “У гості до Альфонса Мухи”.
На “запрошення Альфонса Мухи” відгукнулося чимало любителів творчості митця і камерно-інструментальної музики. Перше враження збивало з пантелику: люди заходили до концертного залу і тут же виходили. Виявилося, що Вечір розпочинається з експозиційної кімнати поверхом вище, де демонструється виставка плакатів Альфонса Мухи…
“Цей салон особливо знаковий, оскільки відбувається за підтримки Чеського консульства. Хочу сказати, що наші контакти з чехами мають давню і дуже добру історію. Досить тільки згадати переписку Президента Чехії Масарика з Президентом Української Народної Республіки Михайлом Грушевським, багато інших знакових проектів. Зрештою, ціла плеяда чеських архітекторів, митців працювала свого часу у Львові і теж допомагала творити неповторне архітектурно-культурне обличчя міста”, – сказав кандидат мистецтвознавства, керівник Музею етнографії та художнього промислу Андрій Клімашевський.
Генеральний консул Чеської республіки у Львові Павел Пешек висловив сподівання на тривалу співпрацю Чеського консульства і Музею етнографії та художнього промислу в майбутньому.
“Це не перший захід до якого залучається Генеральне консульство Чеської Республіки у Львові, який тут проходить. І сьогодні я радий бути присутнім на виставці художника світової слави Альфонса Мухи. Дуже мені подобається, що етнографічний музей організовуючи виставку не обмежився лише показом художніх творів, а поєднав це з музичними творами відомих чеських композиторів. І я сподіваюся, що це не останній наш спільний захід і ми будемо продовжувати співпрацю з Етнографічним музеєм”, – зазначив консул.
Директор Інституту народознавства НАН України, академік НАН України Степан Павлюк звернув увагу присутніх на потужну силу мистецтва, яка зібрала справжніх поціновувачів під одним дахом на таку знакову подію.
“Краса та мистецтво потрібні постійно і чим більше мистецтва, чим більше краси, то ми стаємо красивішими, доброзичливішими. І , напевно, в цій сфері дуже багато зробив Альфонс Муха, бо його мистецтво насправді робить нас красивішими. І чим ця постать віддає більше людству, тим є яскравіша і глибша пам’ять про нього. Сьогодні Альфонс Муха зібрав нас ще раз. Зібрав симпатиків музики, симпатиків малярства, симпатиків красивого в стінах нашого інституту, залах музею”, – сказав Степан Павлюк.
Після короткого привітального слова всі дружно спустилися знову до концертного залу, де власне і відбулася основна частина Чеського Музичного Салону.
Чи то анонсоване закриття Музичних салонів, чи присутність Генерального консула Чехії так вплинули, але як наслідок – в залі, незважаючи на принесені звідусіль лавки і стільці, не вистачило місць, і багато хто з присутніх змушений був насолоджуватися музикою навстоячки… Зрештою, всі, як могли, влаштувалися і почалося дійство.
Музичні салони в музеї мають свою особливість: просвітницький характер. То ж слово музикознавця є повноправною складовою цих концертів. Відомий львівський музикознавець (правильно треба би було написати: відома львівська музикознавиця) Роксоляна Гавалюк є, безперечно, визнаним майстром слова. Не занурюючись у професійний аналіз творів з використанням спеціальної термінології, вона доступно й образно кількома штрихами окреслила історію музичних зв’язків Чехії і України, ввела в атмосферу чеської музики, підготувавши публіку до своєрідного екскурсу у світ музичних образів Бедржиха Сметани (1824-1884), Антоніна Дворжака (1841-1904), Зденека Фібіха (1850-1900), Вітєзслава Новака (1870-1949). Прозвучали камерні твори для різних складів інструментів: фортепіано в чотири руки, для скрипки і фортепіано, струнного тріо і квартету.
Концерт розпочався з другої частини циклу «З родимого краю» для скрипки та фортепіано Бедржиха Сметани у виконанні Марини Мишак та Ольги Білас.
У виконанні тріо у складі Михайла Крижанівського (перша скрипка), Ірини Сичак (друга скрипка) та Теодора Крижанівського (альт) прозвучали три частини (з чотирьох) з Терцету До мажор Opus 74 для двох скрипок і альта Антоніна Дворжака.
Оригінальною окрасою концерту стало виконання творів № 2 і №3 з циклу «Три чеські танці» Вітєзслава Новака Світланою Позднишевою та Анастасією Бойко.
Родзинкою Вечора став виступ співробітниці Музею Стефанії Креховецької, яка виконала знамениту Поему З. Фібіха у перекладі для голосу у супроводі бандури (український текст Богдана Стельмаха). Зал щирими оплесками вітав виконавицю!
На завершення музичного салону у виконанні струнного квартету у складі Ольги Книш (перша скрипка), Адріяни Наконечної (друга скрипка), Теодора Крижанівський (альт) та Антона Пославського (віолончель) прозвучав Opus 35 Вітєзслава Новака.
Концерт залишив приємне враження, хіба що слухачі дальніх рядів могли трохи нарікати, що тихий голос лектора не завжди долітав до їхніх вух… а ще журналісти-оператори, котрі фіксували цю знакову подію, перекривали деяким глядачам “сцену”. Але добірна чемна публіка нічим не виявляла свого незадоволення, бо вся увага була спрямована на сприйняття музики чеських композиторів…
Матвій РОМАНСЬКИЙ
