Загадковий палац та гробниця на Кульпаркові

У Львові є доволі багато цікавих і таємничих місць чи будівель, натрапивши на які берешся за пошуки відомостей про них, вишукуєш їхні давні фото чи хоча б зображення. Набагато рідше можна віднайти давню світлину чи рисунок, які безперечно зображають Львів, однак ідентифікувати їх одразу не так уже й просто. Сьогодні мова піде про одну із таких ілюстрацій, на якій зображено загадковий маєток та гробівець на Кульпаркові.

Якось, мандруючи безкрайніми просторами всесвітньої павутини, мені довелось натрапити на досить дивну ілюстрацію в якій поєднався абсолютно незнайомий вид з доволі знайомим топонімом. Підпис до зображення був наступним: «Stanisław Doliwa Starzyński i jego grobowiec w Kulparkowie». Хто такий Станіслав Доліва Стажинський я й гадки не мав, але не потрібно було бути знавцем польської мови, щоб в останньому слові впізнати назву Кульпаркова.

Враховуючи, що Кульпарків до 30-х рр. 20 ст. взагалі не був частиною Львова, то знайти давні фото чи зображення пов’язані з цією дільницею важко, а ті що й вдавалось зазвичай стосувались закладу для душевно хворих. Однак на згаданій ілюстрації було зображено доволі цікавий мотив. На першому плані була вежа, яку зважаючи на підпис до рисунку, слід ідентифікувати як усипальницю. Поруч неї два ставки, а на дальньому плані помітний доволі огрядний маєток, який, очевидно, міг теж належати тому ж таки Стажинському. Його портрет, до речі, теж зображено на цій ілюстрації.

Враховуючи, що я вже частково досліджував історію даної дільниці та добре знаю сучасний вигляд цього району, то прекрасно розумів, що зображених на фото об’єктів сьогодні на Кульпаркові точно не має, а тому стало цікаво з’ясувати, де ж вони колись знаходились.

Логічним було розпочати свої пошуки з джерела цього рисунку і з’ясування біографії Станіслава Стажинського. Як виявилось дана ілюстрація була взята з Варшавського щотижневого часопису «Kłosy» за 1884 рік. Стосувалась вона статті, що була приурочена 100-річчю від дня народження Стажинського, і з її змісту можна було вловити, що він був польським поетом, вихідцем з Поділля, який після 1830 років переїхав до Галичини і помер на Кульпаркові у 1851 році. На жаль, публікація практично не давала відомостей для ідентифікації місцезнаходження гробівця та маєтка, тому пошуки продовжились.

Знайти якихось більших відомостей про Станіслава Стажинського, аніж подавала про нього згадана стаття було важко, тому було вирішено ще раз заглянути у всі відомі джерела з історії Кульпаркова, і спробувати знайти його ім’я там. На щастя, ці пошуки не виявились марними. У статті польської Вікіпедії про Кульпарків вдалось натрапити на таке речення: «Kolejnym właścicielem wsi był Stanisław Doliwa Starzyński, polski poeta i dramatopisarz», в якому йшлося, що наступним власником села став Станіслав Доліва Стажинський. Тобто виявилось, що Стажинський був не просто поетом, що помер на Кульпаркові, а він ще був дідичем цього, на той час, села.

Слова про володіння Кульпаркова спонукали звернутись до ще однієї цінної публікації про дану місцевість авторства Ігора Мельника під назвою «Було колись село Кульпарків». В цій статті натрапив на абзац, в якому йшлося про те, що на місці теперішньої школи №31 був маєток дідичів цього села, а історик Роман Дзюбан дослідив, що в середині 19 ст. тут був маєток графа Станіслава Доліва-Стажинського, зображений на малюнку Карла Ауера. Після смерті граф заповів свій маєток лютеранській громаді Львова. Деякі будівлі фільварку та залишки парку існували ще у 1940-х рр.

Враховуючи, що в інтернеті є доволі багато літографій Карла Ауера я спробував знайти й згадану вище, однак безрезультатно. Оскільки відомі нам інші літографії Ауера датовані не пізніше 1847 року, а Стажинський помер в 1851 році виникає сумнів, що дана ілюстрація є творінням відомого літографа. А це значить, що можливо є ще одне зображення маєтку Стажинсього на Кульпаркові, яке нам поки не відоме. Та навіть без літографії Ауера, завдяки відомостям зі статті Ігора Мельника стало можливим ідентифікувати розташування маєтку та гробівця Стажинського на місці 31 школи, що на перетині вулиць Володимира Великого та Княгині Ольги. Задля певності було вирішено заглянути до старих планів Львова, аби з’ясувати, чи на них якось позначено згаданий маєток.

Спортивний майданчик 31 школи міста Львова на місці колишнього маєтку Станіслава Стажинського

Спортивний майданчик 31 школи міста Львова на місці колишнього маєтку Станіслава Стажинського

Цікаво, що уже на карті фон Міга, на місці, де зараз стоїть 31 школа помітно два ставки, зображені на згаданій ілюстрації. На картах 19 ст. розгледіти, на жаль, нічого не вдалось, оскільки Кульпарків в межі Львова тоді не входив і на мапах не позначався. Тому найбільший інтерес становлять плани Львова 20 ст., зокрема 30-х та 40-х рр. Так, наприклад, на плані 1937 року за вказаною локалізацією позначено сад чи парк з ставком та якоюсь будівлею. На плані 1938 року це місце підписано як «фільварок». Найбільшу цікавість становить, мабуть, план 1942 року, де дана локація підписана як «Meierhof». За німецькою традицицією так на картах називали маєтки адміністрації якось містечка чи дідичів села. На плані ж 1947 року на цьому місці позначено уже озерце та руїни навколо нього.

Володимир ПРОКОПІВ

Джерела:

1. https://polona.pl/item/47374907/0/
2. “Kłosy” 1884, nr 991, s. 401.
3. Мельник І. Було колись село Кульпарків // http://www.pohlyad.com/istoria/n/3331
4. https://pl.wikipedia.org/wiki/Kulparków
5. Poezja kresowa. Stanisław Starzyński (1785-1851) // http://www.wizyt.net/index.php?option=com_content&view=article&id=4581:poezja-kresowa-stanisaw-starzyski-1785-1851&catid=113:z-perspektywy-kresow-i-rp&Itemid=224
6. http://alan.ucoz.lv/