З історії львівського тролейбуса. Частина сьома

Фотографії Старого Львова і далі знайомлять своїх читачів із історією «рогатого» міського електротранспорту Львова. У частині сьомій циклу – про проектування і виробництво на Львівському автобусному заводі низькопідлогових тролейбусів та про роботу львівських тролейбусів в другій половині 2000-х років.

У ті роки електротранспорт попрощався із кондукторами – у салони знову повернулися компостери. У 2006 році у місті почали курсувати перші низькопідлогові тролейбуси.

 XIV. Проектування і виробництво низькопідлогових тролейбусів у Львові

Перший низькопідлоговий автобус в Україні був розроблений львівськими конструкторами із ВАТ «НДІ «Укравтобуспром» іще у 1990-ті роки. У 1998 році силами експериментального цеху НДІ «Укравтобуспром» було побудований експериментальний зразок 12-метрового повністю низькопідлогового автобуса «Тур» А181. Під час розробки цього автобуса одразу планувалося, що на базі кузова А181 також буде створено низькопідлоговий тролейбус. Експериментальний автобус «Тур» А181 на початку 2000-х років експлуатувався Львівським комунальним АТП № 1, а потім був переданий Львівському міжнародному аеропорту, де і досі використовується в якості перонного автобуса.

Планувалося, що випуск автобусів «Тур» А181 буде освоєний Львівським автобусним заводом на початку 2000-х років, проте цього не сталося. Відповідно було прийнято рішення про будівництво низькопідлогових автобусів і тролейбусів на базі «Тур» А181 на Південному машинобудівному заводі ім. Макарова в Дніпропетровську. Перший тролейбус ПМЗ Е186, збудований на базі кузова низькопідлогового автобуса «Тур» А181 був побудований у 2003 році. В цій моделі використовувалося силове електрообладнання білоруського виробництва фірми «Етон», яке виявилося не надто надійним. До серійного виробництва тролейбусів ПМЗ Е186 «Південмаш» приступив тільки у 2005 році.

Треба зазначити, що конструктори «Укравтобуспрому» також розробили конструкцію низькопідлогового автобуса «Тур» А143 довжиною 9 метрів (залишився тільки в кресленнях) та  тривісний низькопідлоговий автобус «Тур» А231, який був запущений в серійне виробницво як «Богдан» А231. Власне на основі кузова автобуса «Богдан» А231 було розроблено тролейбус «Богдан» Е231. Таким чином, саме у Львові розробили перші в Україні низькопідлоговий автобус та тролейбус.

Після приватизації Львівського автобусного заводу на початку 2000-х років, тут теж почали розробку низькопідлогових транспортних засобів. Першим з’явився низькопідлоговий 12-метровий автобус ЛАЗ А183, а вже на основі його кузова в 2004 році почалося проектування низькопідлогового тролейбуса ЛАЗ Е183. У конструкції тролейбуса було використано тяговий електродвигун постійного струму ЕД-139АУ2 потужністю 140 кВт. виробництва харківського заводу «Електроважмаш». Перші тролейбуси ЛАЗ Е183D1 були укомплектовані транзисторною системою управління (ТрСУ) тяговим електродвигуном чеського виробництва (компанія «Cegelec»).

Експериментальний зразок тролейбуса ЛАЗ Е183D1 був збудований у 2005 році. Його презентація  (разом із тролейбусом «Дніпро» Е186) відбулася напередодні Дня незалежності України – 23 серпня 2005 року в Києві.  Цей тролейбус-прототип проходив випробування у кількох містах України – в Запоріжжі, Донецьку та Миколаєві. Пізніше цю машину було передано до Харкова, а потім тролейбус повернувся до Києва.

Серійний випуск тролейбусів ЛАЗ Е183D1 розпочався у 2006 році. Перша партія машин цієї моделі надійшла у травні 2006 року надійшла до Києва. Перші тролейбуси ЛАЗ Е183D1 надійшли в тролейбусне депо Львова в кінці вересня 2006 року.

У подальші роки Львівський автобусний завод (Завод комунального транспорту) для здешевлення тролейбусів ЛАЗ Е183D1 почав використовувати замість дорогої чеської ТрСУ компанії «Cegelec» більш дешеву силову електроніку китайської компанії «SMEST». Наприкінці 2000-х років тролейбуси ЛАЗ Е183 почали комплектуватися асинхронними тяговими двигунами російського виробництва ДТА2У1 та тяговими інверторами російського виробництва – фірм «Чергос» та «ЕПРО». Ці машини отримали позначення моделі ЛАЗ Е183А1.

Тролейбуси моделі ЛАЗ Е183 із двигунами постійного струму постачалися до міст України: Києва, Львова, Кременчука, Чернівців, Запоріжжя, Кривого Рогу, Житомира, Івано-Франківська, Вінниці, Миколаєва, Черкас, Тернополя, Сумів, Херсону, Кропивницького, Чернігова та Рівного. Вони проходили випробування у Донецьку і Харкова. За межі України тролейбуси постачалися у Болгарію до міста Стара Загора (наразі виведені із експлуатації) та у Росію в Санкт-Петербург (лише одна машина, яка потім потрапила до Львова). Тролейбуси ЛАЗ Е183 із асинхронними тяговими двигунами постачалися в українські міста Донецьк, Харків, Севастополь та Кременчук. П’ять тролейбусів моделі ЛАЗ Е183А1 були передані із Донецька в Слов’янськ. Вісім тролейбусів цієї моделі було продано у болгарське місто Пазарджик.

Загалом було виготовлено 147 тролейбусів ЛАЗ Е183D1 із двигунами постійного струму та 121 тролейбус ЛАЗ Е183А1 із асинхронними двигунами змінного струму.

Про початок проектування зічленованого двосекційного тролейбуса на основі моделі ЛАЗ Е183D1 на Львівському автобусному заводі повідомили у грудні 2005 року. У 2006 році був створений експериментальний двосекційний шарнірно-зічленований тролейбус ЛАЗ Е291, обладнаний двома  вітчизняними тяговим двигунами потужністю 140 кВт. і ТрСУ чеського виробництва. Цей тролейбус передали у Київ, де він проходив випробування у Куренівському тролейбусному депо №4 і перебував у цьому депо на балансі у 2006 – 2008 рр. У листопаді 2008 році тролейбус ЛАЗ Е291 був повернутий на Львівський автобусний завод.

На основі конструкції тролейбуса-протипа ЛАЗ Е291 було спроектовано іще одну модель шарнірно-зічленованого тролейбуса ЛАЗ Е301D1, яка у 2006 році була запущена в серійне виробництво. Машини ЛАЗ Е301D1 обладнуються двома тяговими двигунами (в тягачі та причепі) вітчизняного виробництва (ЕД-139АУ2) та ТрСУ чеського виробництва фірми «Cegelec» або китайською ТрСУ «SMEST».

Зічленовані тролейбуси ЛАЗ Е301D1 із двигунами постійного струму постачалися у Київ та Харків, а тролейбуси ЛАЗ Е301А1 із асинхронними тяговими електродвигунами постачалися у Київ (лише одна машина), Донецьк та Кременчук. Загалом було виготовлено 216 двосекційних тролейбусів ЛАЗ Е301.

Виробництво тролейбусів моделей ЛАЗ Е183 і ЛАЗ Е301 на Львівському автобусному заводі припинилося у 2013 році – остання партія надійшла до Кременчука. Ці моделі виявилися значно вдалішими, а ніж попередня модель тролейбусів ЛАЗ-52522. Тролейбуси ЛАЗ Е183 та ЛАЗ Е183 мають зручний салон із великою кількістю пасажирських сидінь на рівні входу. Проте цим моделям так і не вдалося позбутися дефектів, які були притаманні моделі ЛАЗ-52522. В першу чергу – це погана антикорозійна обробка кузова тролейбусів та використання низькоякісних сталей.

XV. Львівський тролейбус в кінці 2000-х рр.

27 жовтня 2005 року начальник Управління транспорту і зв’язку Львівської міськради Ярослав Вовчак повідомив про те, що на лінію вийшов перший капітально-відремонтований за бюджетні кошти Львівської міської ради тролейбус. Загалом у міському бюджеті на 2005 рік було передбачено 700 тисяч гривень – за ці кошти планували відновити іще 5 тролейбусів.

20 грудня 2005 року на вул. Івана Франка у Львові було вчинено замах на начальника Управління транспорту і зв’язку Львівської міської ради Ярослава Вовчака: невідомий кинув у салон службового легкового авто «Волга» легкозаймисту речовину. За тиждень після інциденту, 27 грудня 2005 року Ярослав Вовчак помер від отриманих опіків.

У 2004 році тролейбусним транспортом у Львові було перевезено 37,68 млн. пасажирів, а у 2005 році – 36,5 млн. пасажирів.

У лютому 2006 року почалася реконструкція трамвайної та тролейбусної лінії по вул. Городоцькій на ділянці від вул. Чернівецької до вул. Кульпарківській. Трамвайні колії для заїзду/виїзду у трамвайне депо №1 перенесли на виділену смугу, а контактну мережу тролейбуса перенесли із брукованої проїзної частини із непарної сторони вулиці у новий проїзд біля Приміського залізничного вокзалу, де було збудовано нову двохсторонню тролейбусну контактну мережу.

Кілька років тролейбуси маршрутів №№ 7 і 12 курсували по Городоцькій від вул. Кульпарківської до вул. Тобілевича проти руху автотранспорту. Лише на початку 2010-х рр.. відновили контактну мережу із непарної сторони вул. Городоцької, але невикористовувану контактну мережу тролейбуса так і не розібрали (станом на грудень 2021 р.).

У березні 2006 року у Львові працювало 12 тролейбусних маршрутів, максимальний випуск сягав 68 машин:

• № 1 вул. Шота Руставелі – вул. Снопківська – вул. Стуса – вул. Енергетична (2 машини);
• № 2 Університет ім. І. Франка – вул. Кульпарківська – вул. Наукова – вул. Симоненка (7 машин);
• № 3 вул. Ряшівська – вул. Володимира Великого – Автовокзал (8 машин);
• № 5 вул. Шота Руставелі – Автовокзал (7 машин);
• № 7 пл. Кропивницького – вул. Городоцька – ст. Скнилів (2 машини);
• № 9 Університет ім. Івана Франка – вул. Любінська – Аеропорт (6 машин);
• № 10 Університет ім. Івана Франка – вул. Любінська – вул. Ряшівська – вул. Кульпарківска – Університет ім. Івана Франка (7 машин);
• № 11 вул. Шота Руставелі – вул. Зелена – ст. Сихів (3 машини);
• № 12 Університет ім. Івана Франка – вул. Суботівська (7 машин);
• № 13 вул. Зернова – пр. Чорновола – вул. Грінченка (8 машин);
• № 16 вул. Шота Руставелі – вул. Зелена – Сихівське кладовище (1 машина);
• № 24 вул. Шота Руставелі – кінотеатр ім. О. Довженко (10 машин).

Станом на липень 2006 року на балансі ЛКП «Львівелектротранс» перебувало 105 тролейбусів, у т.ч. 77 тролейбусів «Skoda 14Tr» та 28 тролейбусів ЛАЗ-52522. Випуск машин на маршрути зменшився до 65 машин. Перший тролейбус виїздив з депо о 05:27 на тролейбусний маршрут №13, останній тролейбус повертався в депо о 23:35 із тролейбусного маршруту №10.

Наприкінці червня 2006 року через проведення робіт із прокладання колії для в’їзду трамваїв у депо №1 було перекрито перехрестя вул. Городоцької та Кульпарківської. На час дорожніх робіт припинили курсування тролейбусні маршрути №№7 і 12. Рух трамваїв в депо по новій лінії було відкрито у листопаді 2006 року.

Наприкінці липня 2006 року стало відомо, що із міського бюджету Львова ЛКП «Львівелектротранс» отримає 2 мільйони 998 тис. грн. на закупівлю 4-х сучасних низькопідлогових тролейбусів. Новий електротранспорт мав надійти до 750-річчя Львова у вересні.

27 вересня 2006 року тролейбусний парк міста Львова поповнився 15 новими тролейбусами. Це було 7 нових низькопідлогових тролейбусів ЛАЗ Е183D1 (№№ 100 – 106) та 8 тролейбусів ЛАЗ-52522, які були виготовлені іще у 1990-х роках. Тролейбуси ЛАЗ-52522 ЛКП «Львівелектротранс» спочатку орендувало в приватного власника, комунальне підприємство викупило їх на початку 2010-х років. Нові тролейбуси ЛАЗ Е183D1 експлуатували на маршрутах №№2, 5, 9, 10, 12, 13 і 24 (по одній машині на кожному маршруті).

Міський голова Львова Андрій Садовий пообіцяв, що довгоочікуване оновлення тролейбусного парку (у 1998 – 2005 рр. не було закуплено жодного нового тролейбуса) скоро продовжиться і місто у 2007 році планує закупити 20-40 нових тролейбусів. Але ці плани так і не були виконані.

18 грудня 2006 року було відновлено тролейбусну лінію до Тублікарні. Із цього дня туди почали курсувати тролейбуси за маршрутом № 11 вул. Шота Руставелі – вул. Зелена – ст. Сихів – Сихівське кладовище – Тублікарня. На маршруті спочатку курсувало 3 тролейбуси, але після 18:00 рух здійснювався тільки до ст. Сихів. Тролейбусний маршрут №16 було ліквідовано. За тодішнім розкладом, час оборотного рейсу тролейбусного маршруту №11 становив 80 хв., відповідно інтервал руху становив біля 25 – 30 хв. У наступні роки випуск тролейбусів на маршрут № 11 скоротився до 1 – 2 машин. Випуск збільшувався лише у поминальні дні.

Протягом 2006 року львівські тролейбуси перевезли 39,191 млн. пасажирів, більш ніж на 2,6 млн. пасажирів більше, а ніж у 2005 році, коли у Львові тролейбусами було перевезено 36,5 млн. пасажирів. Наприкінці 2006 року на балансі ЛКП «Львівелектротранс» перебувало 120 тролейбусів.

У липні 2007 року з’явилося повідомлення про плани закупівлі для ЛКП «Львівелектротранс» на ЗАТ «Завод комунального транспорту» (тодішня назва ЛАЗу) 15 нових тролейбусів. Про це повідомляв заступник керівника ЗАТ «ЗКТ» Саїд Фарбазов. Він також повідомив, що підприємство готується до випуску трамваїв. Проте у 2007 році ЛКП «Львівелектротранс» не отримало жодного тролейбуса – партія із 4 тролейбусів ЛАЗ Е183D1 (№№ 107 – 110) надійшла у тролейбусне депо лише в середині  2008 року.

У жовтні-листопаді 2007 року у зв’язку із ремонтними роботами на вул. Виговського тролейбусний маршрут № 3 деякий час курсував по трасі Автовокзал – вул. Стрийська – вул. Володимира Великого – вул. Кульпарківська – вул. Наукова – вул. Симоненка.

На початку грудня 2007 р. в.о. директора ЛКП «Львівелектротранс» Віталій Чаговець повідомив про те, що силами підприємства проведено капітальний ремонт 3 тролейбусів. Ремонт кожної машини вартував 97 тис. грн. Відновлені тролейбуси були випущені на тролейбусні маршрути №№ 2, 9 і 10.

7 грудня 2007 року рішенням № 1082 виконкому Львівської міськради було переглянуто тарифи на проїзд в міському електротранспорті. Відповідно, із 11 грудня 2007 року зросла вартість проїзду в міському електротранспорті Львова – до 60 коп. за загальний квиток на проїзд у трамваї та тролейбусі і до 30 коп. за пільговий квиток для учнів та студентів. За словами начальника Управління транспорту і зв’язку Львівської міськради Миколи Шкургана, економічно обґрунтований тариф на проїзд в міському електротранспорті на той час становив 1 грн. 12 коп.

Наприкінці 2007 року в салонах електротранспорту знову почали встановлювати компостери – влада міста оголосила про плани відмовитися від кондукторного обслуговування протягом наступного 2008 року. Із 5 лютого 2008 року у Львівському електротранспорті введено нові квитки, які потрібно компостувати.

Протягом 2007 року тролейбусами у Львові було перевезено 36,634 млн. пасажирів, випуск тролейбусів на лінію у 2007 році складав 66 машин. Станом на липень 2007 року на балансі ЛКП «Львівелектротранс» перебувало 112 тролейбусів.

З нагоди Дня працівників житлово-комунального господарства і побутового обслуговування населення, який відзначався 16 березня 2008 року директора тролейбусного депо ЛКП «Львівелектротранс» Володимира Антоновича Карпу було нагороджено подякою міського голови. Премію в 225 гривень до Дня  працівників житлово-комунального господарства і побутового обслуговування населення отримав водій тролейбуса Володимир Володимирович Дерех. За рік до того з нагоди цього ж професійного свята було відзначено водія тролейбуса Качмара Степана Михайловича.

У квітні 2008 року директор ЛКП «Львівелектротранс» Андрій Федоренко, який перебував на посаді біля 100 днів, презентував громадськості розроблену ним комплексну програму виходу підприємства із кризи. В результаті втілення цієї програми планувалося значно скоротити витрати підприємства та звільнити біля 27% працівників (в першу чергу – за рахунок звільнення кондукторів). Зокрема планувалося ліквідувати неефективні на думку керівника підрозділи підприємства, зокрема автодільницю та диспетчерські пункти. Замість існуючої на той час системи диспетчеризації, Андрій Федоренко пропонував запровадити систему GPS-моніторингу за рухом електротранспорту. Також планувалося об’єднання трамвайних депо № 1 та № 2 із перетворенням трамвайного депо № 1 у вагоноремонтні майстерні та обслуговування «Львівелектротрансом» автобусних маршрутів. Автобусний парк планувалося облаштувати на території тролейбусного депо.

16 травня 2008 року виконкому Львівської міськради прийняв рішення № 462, яким встановив нові тарифи на перевезення пасажирів у міському електротранспорті. Відповідно вартість загального квитка на проїзд в трамваї і тролейбусі зросла до 75 копійок, а вартість пільгового для студентів та учнів – до 35 коп. Вартість перевезення багажу – 75 коп. Одночасно було встановлено таку вартість місячних абонементів на проїзд в електротранспорті Львова: вартість загальної картки на проїзд в одному виді електротранспорту для громадян – 40 грн., у двох видах – 60 грн., загальні картки для підприємств і організацій вартували відповідно 50 і 75 грн. Вартість пільгової учнівської картки на проїзд в одному виді електротранспорту зросла до 16 грн., у двох видах електротранспорту – 24 грн.; для студентів пільгові картки вартували відповідно 20 і 30 грн.

У травні 2008 року під час презентації ескізного проекту стадіону до «Євро-2012» було повідомлено про плани збудувати до нового стадіону тролейбусну та трамвайну лінію. Проте ці плани так і не були реалізовані.

Унаслідок потужного буревію, який пронісся над Львовом 23 червня 2008 року і приніс місту збитків на суму біля 22 млн. грн. істотних пошкоджень зазнала контактна мережа електротранспорту. Так із 16 години дня і до пізньої ночі був паралізований рух електротранспорту – трамваї і тролейбуси залишилися на вулицях міста. За словами директора ЛКП «Львівелектротранс» Андрія Федоренка, через негоду сталося біля 30 обривів контактної мережі, падіння чотирьох опор контактної мережі та пошкодження кабелю живлення тягової підстанції № 1, через що зупинився електротранспорт в центральній частині міста. Щодо контактної мережі тролейбуса, то буревій практично знищив службову тролейбусну лінію на пр. Свободи, якою тролейбуси виїздили на маршрут № 13. Також було сильно пошкоджено тролейбусну контактну мережу на вул. Стрийській через падіння дерев і гілок із Стрийського парку і Парку Культури. На розі вул. Шота Руставелі та Зеленої дерево впало на контактну мережу і тролейбус «Skoda 14Tr» №552. Отож, кілька днів тролейбуси маршруту № 5 курсували від кінцевої вул. Шота Руставелі до Автовокзалу через Новий Львів по трасі маршруту №1. Загальні збитки ЛКП «Львівелектротранс» через негоду склали понад півмільйона гривень.

На початку липня 2008 року тролейбусне депо Львова поповнилося 4 новими тролейбусами ЛАЗ Е183D1 (№№ 107 – 110), два із них почали працювати на маршруті № 13, а по одному – на маршрутах №№ 3 і 24. Під час презентації нових тролейбусів начальник Управління транспорту і зв’язку Львівської міськради Микола Шкурган пообіцяв, що до 2011 року всі старі тролейбуси Львова будуть замінені на сучасні. Ця обіцянка, звісна річ, не була виконана. У 2008 році із балансу ЛКП «Львівелектротранс» було списано 32 старих тролейбусів, які не підлягали ремонту. Серед цих машин було чимало тролейбусів ЛАЗ-52522 перших років випуску, які не підлягали відновленню.

14 серпня 2008 року на вул. Панаса Мирного сталося важке ДТП, в яке потрапив тролейбус «Skoda 14Tr» № 527, який працював на маршруті № 1. В тролейбус врізався легковий автомобіль «Opel», водій якого не впорався із керуванням. Від зіткнення в тролейбуса була сильно пошкоджена права сторона кузова і лопнув скат. Тролейбус був списаний у 2010 році і утилізований в квітні 2011 року.

У кінці серпня 2008 року на ЛКП «Львівелектротранс» вибухнув страйк через значні борги по заробітній платі. Страйк розпочався у тролейбусному депо 27 серпня 2008 року. Потім до страйкарів-тролейбусників приєдналися колективи трамвайних депо № 1 і 2. Як повідомив заступник директор ЛКП «Львівелектротранс» Богдан Заєць, заборгованість по зарплаті на підприємстві на кінець серпня 2008 року становила майже 4 мільйони гривень.

«На зарплату працівників йдуть кошти субвенцій та доходи від продажу квитків. Ми не отримали планової субвенції з держбюджету для виплати зарплати у розмірі 1 млн 800 тис. грн. Однак навіть надходження цієї суми не вирішить проблему цілком, бо у нас спостерігається тенденція зменшення збору коштів від продажу квитків. Якщо у червні вона складала 1 млн 700 тис. грн., то у липні – 1 млн 300 тис. грн», – розповідав про ситуацію, що склалася на підприємстві, головний інженер Віталій Чаговець. Він повідомив, що керівництво підприємства звернулося за фінансовою допомогою до Львівської міськради, яка надала частину коштів для виплати заробітної плати.

27 серпня 2008 року у зв’язку із початком будівництва трамвайної лінії на Сихів було закрито для проїзду вул. Стуса і відповідно припинено курсування тролейбусів на маршруті №1 вул. Шота Руставелі – вул. Енергетична. Контактну мережу тролейбуса на частині вул. Стуса було демонтовано.

Планувалося, що будівництво трамвайної лінії на Сихів триватиме біля 3 років. Перша черга трамвайної лінії до вул. Угорської оцінювалася у 67 млн. грн., а загалом увесь проект – у 115 млн. грн. Планувалося, що для енергозабезпечення нової трамвайної лінії на Сихів буде збудовано дві нові тягові підстанції – в районі вул. Хуторівка та пр. Червоної Калини.

У результаті в 2008 році. було збудовано малу ділянку трамвайної колії, а далі проект призупинився – у міському бюджеті не знайшлося коштів на будівництво трамвайної лінії. Щодо контактної мережі тролейбусного маршруту № 1, то її так і не було відновлено на вул. Стуса. В той же час контактна мережа на Новому Львові, вул. Панаса Мирного, Козельницькій, Енергетичній та Чмоли була повністю збережена. Відповідно, можна було організувати рух тролейбусів на Новий Львів через вул. Стрийську – для цього потрібно було лише перевстановити стрілки та хрестовини на перехресті вул. Стрийської та Чмоли і дозволити громадському транспорту лівий поворот із вул. Стрийської на вул. Чмоли. Проте, через невеликий пасажиропотік в сторону Нового Львова (в останні роки курсування маршруту № 1 тут курсувала тільки одна машина), влада міста вирішила не відновлювати тролейбусне сполучення із цим мікрорайоном. Протягом кількох років вся контактна мережа тролейбусного маршруту № 1 була демонтована. Таким чином довжина тролейбусної контактної мережі у Львові скоротилася на 8,9 кілометрів.

Будівництво трамвайної лінії на Сихів відновилося лише у 2014 році після того, як було отримано грантові кошти та кредит від Європейського банку реконструкції і розвитку. Замовником будівництва трамвайної лінії на Сихів виступило ЛКП «Львівавтодор», а підрядником – турецька компанія «Онур». Замість двох тягових підстанцій було збудовано лише одну – №17 на вул. Хуторівка. Крім того живлення лінії забезпечує тягова підстанція №13, яку збудовано у 1980-х рр. і реконструйовано у 2015-2016 рр. Роботи із зведення і модернізації підстанцій були профінансовані ЛКП «Львівелектротранс» за рахунок коштів кредиту ЄБРР.

18 вересня 2008 року було остаточно ліквідовано посаду кондуктора в міському електротранспорті Львова. Квитки для компостування тепер реалізовували водії, а також їх можна було купувати у кіосках на зупинках. Із підприємства було звільнено 284 кондукторів. За словами директора ЛКП «Львівелектротранс» Андрія Федоренка, за рахунок звільнення кондукторів підприємство економить до 400 тисяч гривен. Для контролю платіжної дисципліни пасажирів було вирішено збільшити чисельність контролерів – до 70 осіб.

Відмову від кондукторного обслуговування пасажирів в трамваях і тролейбусах розкритикувала частина депутатського корпусу. Зокрема депутат Львівської міської ради, секретар комісії інженерного господарства, транспорту і зв’язку Олег Породко назвав запровадження безкондукторної системи оплати «непродуманими діями керівництва «Львівелектротрансу». Депутат зазначив, що перед прийняттям такого рішення керівник «Львівелектротрансу» Андрій Федоренко мав порадитися із профільними комісіями міськради, депутатським корпусом та поцікавитися думкою львів’ян. Відмову від кондукторів в електротранспорті засудив також депутат Львівської міськради Богдан Бедрило, який до листопада 2002 року очолював «Львівелектротранс».

25 вересня 2008 року ввечері на вул. Любінській через корозію упала металева опора контактної мережі. Через це не працювали тролейбусні маршрути №№9 і 10. Через цей інцидент у Львові перестали заливати бетоном металеві опори, а почали при реконструкціях застосовувати опори із фланцем і кріпленням гайками до спеціальних фундаментів.

31 жовтня 2008 року виконкому Львівської міськради прийняв рішення № 1125 «Про тарифи на перевезення пасажирів у міському електротранспорті» – відбулося друге за рік підвищення вартості проїзду в трамваях і тролейбусах Львова. Відповідно із 5 листопада 2008 року вартість проїзду в трамваях і тролейбусах Львова зросла до 1 гривні, вартість пільгового квитка для студентів та учнів склала 50 коп. Вартість місячних абонементів теж зросла. Місячна картка на один вид електротранспорту для громадян була встановлена на рівні 50 грн., на два види електротранспорту – 70 грн. Аналогічні абонементи на два види електротранспорту тепер вартували відповідно 60 і 80 грн. Пільговий студентський місячний абонемент на один вид електротранспорту вартував 25 грн, на два види – 35 грн. Для учнів відповідно – 20 і 30 грн.

Іще у кінці серпня 2008 року, коментуючи майбутнє підвищення вартості проїзду в міському електротранспорті кореспонденту газети «Львівська пошта» керівник «Львівелектротрансу» Андрій Федоренко заявив: «Вартість проїзду зросте до однієї гривні. Водночас тариф абсолютно відірваний від економічних реалій. Це тільки частина коштів, які потрібні для роботи електротранспорту. Тому скільки часу протримається новий тариф, залежить лише від політики міста». У цьому ж інтерв’ю Федоренко повідомив, що розмір компенсації за перевезення пільгових пасажирів у 2008 році становив 21,5 млн. грн., а у серпні 2008 року на маршрути Львова виїздило 70 тролейбусів та 60 трамваїв.

В останні дні 2008 року в тролейбусне депо ЛКП «Львівелектротранс» було доставлено два нові низькопідлогові тролейбуси «Богдан» Т601.10, виготовлені Луцьким автозаводом. Машини отримали інвентарні №№ 111 і 112. Це були перші тролейбуси міста, обладнані електронними маршрутовказівниками. На маршрути вони виїхали у першій декаді січня 2009 року.

Протягом 2008 року тролейбуси Львова перевезли 37,306 млн. пасажирів – дещо більше, а ніж у 2007 році. У 2008 році, за даними прес-служби Львівської міськради, на лінію щоденно випускалося 68 тролейбусів при 92 машинах на балансі підприємства. Малий випуск тролейбусів на лінію пояснювався не тільки браком справних тролейбусів, але й катастрофічною нестачею водіїв тролейбусів.

У лютому 2009 року директор ЛКП «Львівлектротранс» Андрій Федоренко повідомив про плани закупівлі у 2009 році 8 нових тролейбусів – за його словами в бюджеті розвитку міста на 2009 ріку було закладено 8 млн. грн. на оновлення електротранспорту.

У зв’язку із ремонтом ділянки вул. Кульпарківської, із 25 березня 2009 року змінилася траса тролейбусного маршруту №2 – замість кінцевої на вул. Науковій тролейбуси почали курсувати по вул. Виговського, вул. Патона до кінцевої на вул. Ряшівській. Рух тролейбусів маршруту №2 по вул. Кульпарківській та Науковій до кінцевої вул. Симоненка був відновлений лише 14 вересня 2009 року.

У квітні 2009 року на маршрут № 13 виїхав тролейбус із №574, на якому було розміщено соціальну рекламу, щодо оплати проїзду в електротранспорті «Львів – місто левів, а не зайців»: «Казкові персонажі представляють різних пасажирів – левів, які ввічливо оплачують проїзд і компостують квитки, а поруч із ними сидять бідові зайці, які ховаються під маскою левів. У імпровізований салон тролейбуса намагаються заскочити іще чотири зайці, але їх очікує контролер, який тримає за вуха іще одного зайчика», – розповіла про оформлення тролейбуса Ольга Бачинська – речниця ЛКП «Львівелектротранс». Вона також повідомила, що у 2008 році контролери виявили в електротранспорті Львова 18 тисяч 338 безквиткових пасажирів. Вони сплатили штрафів на суму 262 тисячі 290 гривень.

Через ремонт вул. Стрийської від вул. Наукової до межі міста із 13 жовтня 2009 року було припинено рух тролейбусів маршрутів №№ 3 і 5 до автовокзалу «Львів» на вул. Стрийській, 109. На перехресті вул. Стрийської і Рубчака було реконструйовано контактну мережу, після чого було запущено курсування тролейбусів по маршруту №3 вул. Шота Руставелі – вул. Стрийська – вул. Рубчака – вул. Тролейбусна – вул. Володимира Великого – вул. Виговського – вул. Ряшівська.

Із 28 жовтня по 3 грудня 2009 року тролейбуси маршруту №2  знову курсували по вул. Виговського і вул. Патона до кінцевої вул. Ряшівська. Рух до кінцевої вул. Симоненка відновлений 3 грудня 2009 року.

Наприкінці 2009 року ЛКП «Львівелектротранс» провело тендер із закупівлі 10 низькопідлогових 12-метрових тролейбусів. Розкриття тендерних пропозицій відбулося 11 листопада 2009 року. В тендері взяли участь ТзОВ «Львівські автобусні заводи» та ДП «Автоскладальний завод № 1» ВАТ «Луцький автозавод».

«З комерційного боку найбільш прийнятними виявилися пропозиції ТзОВ «Львівські автобусні заводи» та ДП «Автоскладальний завод № 1» ВАТ «ЛуАЗ», які запропонували 1 млн 349 тис. грн за одну одиницю та 1 млн 325 тис. грн відповідно», – розповів про результати розкриття тендерних пропозицій голова тендерного комітету, головний інженер ЛКП «Львівелектротранс» Віталій Чаговець. Він також зазначив, що при ухвалення кінцевого рішення тендерний комітет братиме до уваги не лише ціну тролейбусів, але й умови їхнього постачання.

Коментуючи тендер із закупівлі 10 тролейбусів для ЛКП «Львівелектротранс» генеральний директор ЛАЗу  Ігор Малець зазначив, що його підприємство готове продати Львову тролейбуси власного виробництва дешевше, а ніж Києву чи Донецьку: «На останніх тендерах ми продавали тролейбуси за ціною 1 млн 700 тис. грн, для «Львівелектротрансу» готові продати за ціною 1 млн 400 тис. грн.» та додав, що на підприємстві вже виготовили кузови цих тролейбусів та замовили частину комплектації.

Тендер на постачання 10 тролейбусів для ЛКП «Львівелектротранс» у 2009 році було скасовано. Міська влада пояснила скасування закупівлі відсутністю фінансування із державного бюджету на закупівлю тролейбусів. Відповідно, у 2009 році не було закуплено жодного нового тролейбуса.

8 грудня 2009 року завершився ремонт ділянки вулиці Стрийської. Відповідно було відновлено рух тролейбусів маршрутів №№ 3 і 5 до автовокзалу «Львів». Рух тролейбусів по маршруту вул. Шота Руставелі – вул. Ряшівська скасовано.

У 2009 році на лінію щоденно виходило в середньому 65 тролейбусів (при 92 машинах на балансі). Протягом року тролейбусний транспорт, за даними Головного управління статистики у Львівській області, перевіз 27,387 млн. пасажирів. Тролейбуси розподілялися по маршрутам наступним чином: маршрут № 7 – 1 машина, № 11 – 3 машини, №№ 9, 10 – по 6 машин, № 3, 5, 12 – по 7 машин, № 2 – 8 машин, № 13 і 24 – по 10 машин.

Антон ЛЯГУШКІН, Юрій КАУКАЛОВ та Дмитро ЯНКІВСЬКИЙ 

Автори висловлюють подяку шанувальникам історії львівського електротранспорту Андрію Дрималику та Олександру Єрохіну за надання важливих матеріалів із історії львівського тролейбуса.

Перелік використаних джерел інформації

1. Бейкул С.П., Брамський К.А. Київський трамвай. До 100-річчя з дня пуску в експлуатацію. [Текст] / С.П. Бейкул, К.А. Брамський. – Київ: Будівельник, 1992 – 96 ст.;
2. Богодистый П. Пассажирские троллейбусы производства СССР. Часть 5. [Текст] / П. Богодистый // Наука и техника. – 2017 – № 4;
3. Вуйцик В.С., Липка Р.М. Зустріч зі Львовом: Путівник. [Текст]/ В.С. Вуйцик, Р.М. Липка. – Львів: Каменяр, 1987 – 175 ст.;
4. Звіт про роботу виконкому за період з 01.01.96 р. до 30.12.96р. [Текст] – Львів: Львівська міська рада. Виконавчий комітет, 1996 – 6 ст.;
5. Історія Львова в документах і матеріалах. Збірник документів і матеріалів. [Текст] / Упорядники У.Я. Єдлінська, Я.Д. Ісаєвич та ін. – Київ: Наукова думка, 1986 – 424 ст.;
6. Історія Львова. Короткий нарис. [Текст] / Редакційна колегія Г.Ю. Гебрільсткий, Є.К. Лазаренко, В.К. Осечинський, О.Г. Цибко. – Львів: Видавництво Львівського університету, 1956 – 294 ст.;
7. Климов К. Первооткрыватель мира троллейбусов. [Текст]/ К. Климов // Грузовик пресс. – 2017. – № 1;
8. Марчук Л.П., Шипова В.С. Їде трамвай, їде…[Текст] / Л.П. Марчук, В.С. Шипова. – Дрогобич: Дрогобицька міська друкарня, 1994 – 56 ст.;
9. Михалик В., Лемко І. Львів повсякденний (1939 – 2009). [Текст]/ В. Михалик, І. Лемко. – Львів: Апріорі, 2009 – 240 ст.;
10. Машкевич С. Трамвайные копейки. [Текст] / Машкеич С. // Зеркало недели. – 2004. – 15 листопада;
11. Пащук А.И., Деркач И.С. Львов. Путеводитель [Текст] / Пащук А.И., И.С. Деркач. – Львов: Книжно-журнальное издательство, 1960 – 144 ст.;
12. Тархов С.А. Історія Львівського трамвая. [Текст] / С.А. Тархов. – Львів: УПІ ім. І. Федорова – Фенікс ЛТД, 1994 – 128 ст.;
13. Тархов С., Козлов К., Оландер А. Електротранспорт України. Енциклопедичний путівник. [Текст] / С. Тархов, К. Козлов, А. Оландер. – Київ: Варто, 2010 – 934 ст.;
14. Швед М.І. Львів. Короткий путівник-довідник. [Текст]/ М.І. Швед. – Львів: Каменяр, 128 ст.