Фотографії Старого Львова продовжують знайомити своїх читачів із історією міського тролейбусного транспорту Львова. У частині шостій циклу – про роботу тролейбусного господарства Львова у 2000 – 2005 роках. У ті часи чи не найбільшою проблемою ЛКП «Львівелектротранс» були борги за електричну енергію, через які енергетики постійно погрожували відключити підприємство від енергопостачання.
XІІІ. Тролейбусне господарство Львова у перші роки ХХІ століття
10 березня 2000 року газета «Поступ» проінформувала, що на той момент на балансі ЛКП «Львівелектротранс» перебував 121 тролейбус, в тому числі 56 тролейбусів, які вичерпали свій ресурс (замортизовані). Зазначалося, що у 1994 – 1998 роках тролейбусне депо отримало 39 тролейбусів виробництва Львівського автобусного заводу (ЛАЗ-52522), а оновлення тролейбусного парку Львова за рахунок тролейбусів львівського виробництва вдалося завдяки мобілізації коштів із бюджету, залученню коштів підприємств та організацій міста та внаслідок зусиль Львівського автобусного заводу, який налагодив серійний випуск тролейбусів, значно дешевших за машини іноземного виробництва. На той час із 39 тролейбусів ЛАЗ-52522 один уже був списаний після пожежі, а іще кілька потребували капітального ремонту в заводських умовах. Навесні 2000 року на балансі ЛКП «Львівелектротранс» перебувало 38 тролейбусів ЛАЗ-52522, 79 тролейбусів «Skoda 14Tr» і 4 старі тролейбуси «Skoda 9Tr», які були списані протягом 2000 – 2001 років.
4 травня 2000 року на вулиці міста Львова не виїхав жоден трамвай і тролейбус – ВАТ «Львівобленерго» за борги відімкнуло ЛКП «Львівелектротранс» від енергопостачання. За словами керівника ЛКП Богдана Бедрила, він отримав повідомлення про можливість відключення іще у квітні. Станом на 1 квітня 2000 року борг ЛКП «Львівелектротранс» за електричну енергію становив 2 мільйони 574 тис. грн., а до 1 травня він зменшився до 2 мільйонів 443 тисяч гривень. Підприємство заборгувало перед енергетиками через те, що держава не відшкодувала збитки, понесені перевізником через безоплатне перевезення пасажирів-пільговиків. Денна виручка від реалізації проїзних документів навесні 2000 років, за словами Бедрила, складала біля 35 тисяч гривень. Збитки від знеструмлення трамвайних і тролейбусних ліній в ЛКП «Львівелектротранс» оцінили приблизно у 30 тис. грн.
В кінці липня 2000 року борг ЛКП «Львівелектротранс» перед енергетиками становив вже 3 млн. 222 тис. грн., отож 26 липня 2000 року ВАТ «Львівобленерго» надіслало «Львівелектротрансу» попередження про можливе відключення від енергопостачання. Проте завдяки переговорам відключення вдалося уникнути.
У грудні 2000 року «Поступ» опублікував статтю Зоряни Онишкевич «Трамваї і тролейбуси будуть їздити до кінця року», у якій йшлося, що наприкінці 2000 року борг ЛКП «Львівелектротранс» за спожиту електроенергію становив 2 мільйони 900 тисяч гривень. У липні 2000 року між ЛКП «Львівелектротранс» і ВАТ «Львівобленерго» було досягнуто домовленостей про режим оплати за електроенергію – ЛЕТ оплачував «Львівобленерго» за поточне споживання електрики та 10% від суми боргу. Із листопада 2000 року було досягнуто домовленостей про більший відсоток сплати боргу. В той же час, за словами директора ЛКП «Львівелектротранс» Богдана Бедрида, загроза відключення підприємства від електропостачання могла знову виникнути в новому 2001 році, в першу чергу, якщо держава і далі боргуватиме підприємству за перевезення пільговиків. Проведена наприкінці 2000 року перевірка показала, що тролейбуси і трамваї у Львові безплатно перевозили біля 50% пасажирів-пільговиків. Дохід підприємства від реалізації проїзних документів становив 1,4 млн. грн., отож стільки ж держава мала відшкодовувати за перевезення пільговиків. В той же час реальне відшкодування збитків через безоплатне перевезення пасажирів-пільговиків в той час не перевищувало 400 тисяч гривен на місяць.
У квітні 2001 року енергетики вчергове попередили ЛКП «Львівелектротранс» про можливе відключення підприємства від енергопостачання із 23 квітня 2001 року. На цей момент борг підприємства за електроенергію становив 2,8 млн. грн. У «Львівелектротрансі» повідомили, що у 2000 році трамваями і тролейбусами Львова було перевезено 62,4 млн. пасажирів-пільговиків, які користуються правом безкоштовного проїзду. Перевезення цих пасажирів вартувало 16,2 млн. грн., в той же час держава компенсувала перевізнику тільки 5,018 млн. грн. Із 305,7 тис. грн., витрачених на перевезення пільговиків-«чорнобильців», було відшкодовано 125,8 тис. грн. За пільгове перевезення студентів сума компенсації мала б становити 6,7 млн. грн., в той час як підприємству було компенсовано лише 3,02 млн. грн. Таким чином. Збитки ЛКП «Львівелектротранс», отримані через перевезення пільгових категорій пасажирів у 2000 році склали 15,07 млн. грн.
Вчергове на межі відключення від енергопостачання ЛКП «Львівелектротранс» опинилося на початку вересня 2001 року. Знеструмлення комунального перевізника, ЛКП «Львівсвітло» та СМЕУ ДАІ (підприємство, яке займалося обслуговуванням світлофорів) було заплановано на 5 вересня. Відповідно, у Львові мав не лише зупинитися електротранспорт, але й згаснути вуличне освітлення та припинитися робота світлофорів. На той час борг «Львівелектротрансу» перед енергетиками становив 2,2 млн. грн.
24 липня 2002 року чотири комунальні підприємства Львова: «Львівелектротранс», «Львівводоканал», «Львівсвітло» та «Львівтеплоенерго» отримали від ВАТ «Львівобленерго» повідомлення про можливе відключення від енергопостачання за борги. Таке ж повідомлення ЛКП «Львівелектротранс» отримало і на початку жовтня 2002 року – на той час борг загальний борг підприємства перед енергетиками становив 2 мільйони 383 тис. грн. Відключення було заплановане на 3 жовтня 2002 року, проте не відбулося.
15 листопада 2002 року у період із 04:00 до 10:00 ВАТ «Львівобленерго» відключило від енергопостачання тролейбусне депо і трамвайне депо № 1: на маршрути не вийшли тролейбуси та трамваї маршрутів № 1, 2, 3 і 9. Причина відключення – борги ЛКП «Львівелектротранс» перед енергетиками за поставлену електроенергію. За словами головного інженера Віталія Чаговця, підприємство сплачувало поточні платежі за електроенергію. Борг у понад 2 мільйони гривень накопичився іще у 1990-ті роки. Його вдалося погасити, відповідно відключень більше не було.
У числі № 88 за 20 травня 2000 року газета «Поступ» повідомила про те, що у тому випадку, якщо Львівська обласна державна адміністрація не вирішить питання повного відшкодування збитків через перевезення пасажирів-пільговиків, ЛКП «Львівелектротранс» буде вимушене підняти питання підвищення вартості проїзду або скоротити кількість маршрутів.
29 травня 2000 р. внаслідок грози із сильними поривами вітру в декількох місцях було пошкоджено контактну мережу тролейбуса. Зокрема, в районі кінцевої тролейбусного маршруту № 4 «Стадіон СКА» дерево впало на контактну мережу. Під час аварійно-відновлювальних робіт тимчасово припинився рух тролейбусів на маршруті № 13. Окрім того через негоду тимчасово припинявся рух тролейбусів на маршрутах № 7 і 16 – тут спостерігалося підтоплення проїзної частини через забиті дощоприймачі.
16 червня 2000 р. виконком Львівської міської ради прийняв рішення «Про транспортне забезпечення міста і шляхи його покращення». В цьому рішенні проголошувався пріоритет розвитку трамвайного і тролейбусного транспорту, а також планувалося тимчасове обмеження збільшення кількості маршрутів міського пасажирського автотранспорту. Передбачалося, зокрема, оновлення парку електротранспорту, проте бюджетні кошти на такі заходи закладені не були. В той же час, як розповів в кінці липня 2000 р. в.о. директора ЛКП «Львівелектротранс» Олег Білокурий у коментарі ЗМІ заявив, що для оптимізації витрат підприємства буде скорочено низку збиткових ранкових і вечірніх рейсів електротранспорту.
21 липня 2000 р. було видано наказ № 69-Д директора Департаменту міського інженерного господарства, яким було встановлено нові тарифи на проїзд в міському електричному транспорті Львова. Отож, із 1 серпня 2000 року вартість «загального» квитка на проїзд в трамваї і тролейбусі була встановлена на рівні 45 коп., вартість пільгового квитка для учнів та студентів – 20 коп. Вартість перевезення багажу – 45 коп. До підвищення вартість «загального» квитка становила 30 копійок, а пільгового – 15 копійок. Як розповів газеті «Поступ» керівник Управління транспорту та зв’язку ЛМР Ігор Юрчишин, станом на липень 2000 року собівартість проїзду в міському електротранспорті Львова становила 80 копійок. Квартальний дохід ЛКП «Львівелектротранс» на той час становив 3 мільйони 148 тисяч гривень, в той час як квартальні видатки становили 5 мільйонів 946 тисяч грн. За словами в.о. директора ЛКП «Львівелектротранс» Олега Білокурого, у липні 2000 року на маршрути виходило на 11 тролейбусів менше, а ніж у травні того ж року.
Із 28 липня по 5 серпня 2000 року тролейбуси маршруту № 13 тимчасово курсували тільки від вул. Зернової до кінцевої «Українська академія друкарства». Це було пов’язано із тимчасовим перекриттям руху на вул. Мазепи (від вул. Миколайчука до вул. Грінченка), яке було запроваджено через підтоплення житлових будинків в районі вул. Мазепи – Купальської і проведення аварійно-відновлювальних робіт. Рух тролейбусів на маршруті № 13 припинявся 17 вересня 2000 року під час святкування Дня міста.
До Дні міста Львова 2000 року за дорученням міського голови Львова Василя Куйбіди було підготовлено і надруковано спецвипуск квитка-газети. Ці квитки-газети розповсюджувалися в міському електротранспорті і за задумом мера мали ознайомити містян і гостей міста із муніципальними проблемами. За випуск квитка-газети відповідала громадська організація «Центр муніципального і регіонального розвитку».
У період із 18 по 29 вересня 2000 року тимчасово було припинено рух міського пасажирського транспорту на вул. Зеленій від вул. Просторої до вул. Вулецької. Відповідно, тролейбуси маршруту № 11 курсували тільки до вул. Луганської, а маршрут № 16 тимчасово не працював.
Із 27 вересня по 5 листопада 2000 року у зв’язку із капремонтом вулиці Короткої було припинено рух тролейбусів на маршрутах № 6 і 7. На час капремонту вулиці Короткої тролейбуси маршруту № 12 курсували за такою схемою: Університет – вул. Тургенєва (Героїв УПА) – вул. Любінська – вул. Ряшівська – вул. Городоцька – пл. Кропивницького – Університет.
У першому в 2001 році числі «Поступу» йшлося про численні поломки тролейбусів у дні новорічних свят, які викликали затримки в русі «рогатого» електротранспорту. Директор підприємства Богдан Бедрило заявив, що проситиме Львівську міську раду виділити підприємству кошти на відновлення 16 тролейбусів, які ось уже 6 років стояли без руху. Крім того підприємство зняло кілька машин із маршрутів № 7 і 16 і перекинуло їх на завантажені маршрути № 13 і 24 в напрямку Збоїщ та Сихова.
У січні 2001 року ЛКП «Львівелектротранс» провело акцію для пасажирів, які постійно користувалися електротранспортом і купували місячні абонементі картки. Пасажири, які пред’явили місячні абонементи за усі 12 місяців 2000 року отримували в подарунок безкоштовний проїзд в електротранспорті протягом трьох місяців. Пасажирів, які купували картки із липня по грудень 2000 року теж чекав подарунок – вони отримували право безплатного проїзду в електротранспорті протягом лютого 2001 року. Проте, як заявила фахівець у зв’язках із громадськістю і пресою ЛКП «Львівелектротранс» Богдана Стефура, станом на 16 січня із комплектом минулорічних проїзних до підприємства звернулося лише 5 осіб. Директор «Львівелектротрансу» Богдан Бедрило розповів, що така акція проводилася вперше, а її метою було заохочення пасажирів користування місячними абонементами на проїзд в електротранспорті.
20 лютого 2001 року на засіданні депутатської комісії із інженерного господарства Львівської міськради розглядалося питання постачання електричної енергії, яку генерує Львівська ТЕЦ № 1, бюджетним організаціям та комунальним підприємствам, зокрема ЛКП «Львівелектротранс». На той період вартість 1 кВт-год для бюджетних установ і комунальних підприємств від ВАТ «Львівобленерго» становила 21 копійку, в той же час ЛКП «Львівтеплоенерго» могло б постачати електроенергію за 19 коп. за 1 кВт-год, а для «Львівелектротрансу» – узагалі по 14 – 16 копійок. Це дозволило б ЛКП «Львівелектротранс» зменшити витрати на електричну енергію. Рішення про створення комунального енергогенеруючої компанії було підтримано Львівською міськрадою.
22 лютого 2001 року директор ЛКП «Львівелектротранс» Богдан Бедрило повідомив про створення на базі підприємства «Клубу симпатиків львівського трамваю». За його словами, це мала бути громадська організація, яка зі своїми незалежними експертами слідкуватиме за роботою трамвайників та тролейбусників. Входитити до неї мали громадяни, які й раніше давали конструктивні пропозиції та слушні зауваження. Всім членам клубу планували видати посвідчення і надати право безкоштовного проїзду, а також нагляду за водіями, кондукторами та контролерами «Львівелектротрансу».
5 квітня 2001 року місцеві львівські ЗМІ повідомили про запровадження в трамваях і тролейбусах пільгових квитків нового зразка. Від звичайних ці квитки відрізнялися більшим розміром та написом «пільговий». За словами керівництва ЛКП «Львівелектротранс» квитки нового дизайну були запроваджені для того, щоб позбутися зловживань зі сторони кондукторів та суперечок із пасажирами.
На початку квітня 2001 року в ЛКП «Львівелектротранс» повідомили про крадіжку 180 метрів контактного дроту тролейбуса на лінії до Туберкульозної лікарні. Внаслідок цього підприємство зазнало збитків на 400 тисяч гривень. Станом на 12 квітня 2001 року рух тролейбусного маршруту № 16 було відновлено, проте на підприєстві повідомили: якщо крадіжка тролеї повториться, то контактну мережу не відновлюватимуть. Нажаль, крадіжка тролеї на лінії до Тублікарні повторилася, тому було вирішено повністю демонтувати контактну мережу на цьому відгалуженні, отож із осені 2001 року тролейбусний маршрут № 16 курсував за маршрутом ст. Сихів – Сихівське кладовище без заїзду до Тублікарні. Наступного 2002 року тролейбусний маршрут № 16 було продовжено до вул. Шота Руставелі, за такою схемою він працював до 18 грудня 2006 року.
Наприкінці весни 2001 року Львів активно готувався до візиту Папи Римського Іоанна-Павла ІІ. Відповідно ЛКП «Львівелектротранс» отримало припис про необхідність відключення від енергопостачання контактних мереж на шляху руху папського кортежу.
На початку червня 2001 року у Львові обговорювалася можливість запровадження проїзних квитків на проїзд в електротранспорті на один день, тиждень та десять днів. За словами Богдана Бедрила, який тоді очолював «Львівелектротранс», запровадження таких квитків могло б стати дієвим методом боротьби із зловживаннями зі сторони кондукторів міського електротранспорту. Проте далі слів справа із впровадженням короткотермінових абонементів не просунулася.
Із вечора 25 червня по вечір 27 червня 2001 року у Львові перебував Папа Римський Іоанн-Павло ІІ. Під час візиту понтифіка в місті призупинялася робота низки трамвайних та тролейбусних маршрутів. 25 червня 2001 року весь електротранспорт Львова працював у звичайному режимі до 16:00, із 16:00 до 20:00 припинялося курсування всіх трамвайних маршрутів окрім №6 та тролейбусних маршрутів № 2, 3, 9 і 10. У звичайному режимі працювали тролейбусні маршрути № 1, 5, 6, 7, 12, 11, 13, 16 та 24. 26 червня 2001 року в звичайному режимі працювали трамвайні маршрути № 6 і 7 та тролейбусні №№ 1, 6, 7, 11, 12 і 16. Решта маршрутів електротранспорту в цей день не курсувала. 27 червня 2001 р., в останній день візиту Іоанна-Павла ІІ до Львова у звичайному режимі працювали трамвайні маршрути №№ 4, 6, 7 та тролейбусні маршрути №№ 1, 6, 7, 11, 13, 16 та 24. Із 15:00 27 червня 2001 року відновлювалося курсування трамвайних маршрутів № 2, 3 і 5 та тролейбусного маршруту № 5. Із 19:00 було відновлено роботу всіх маршрутів міського електротранспорту. Із 25 по 28 червня 2001 року міський електротранспорт Львова курсував до 24:00.
На початку серпня 2001 року ЛКП «Львівелектротранс» подало в Департамент міського інженерного господарства (в ті часи цьому департаменту було делеговано право встановлювати вартість проїзду в міському електротранспорті Львова), розрахунки щодо підвищення вартості «загального» квитка на проїзд в трамваї та тролейбусі до 50 копійок. Проте в Управлінні транспорту і зв’язку ЛМР цю ініціативу ЛКП «Львівелектротранс» не підтримали. Начальник управління Іван Домінюк заявив, що «останнім часом в електротранспортників збільшився збір від пасажирів», в той же час працювати рентабельно підприємству заважали борги перед енергетиками. Керівник ЛКП «Львівелектротранс» Богдан Бедрило зауважив, що проблемою для підприємства є перевезення пасажирів-пільговиків, чисельність яких неможливо підрахувати. Отож, для точного підрахунку він запропонував реалізовувати пільговикам, які мають право безкоштовного проїзду квитки мінімальної вартості 5 – 10 коп. Проте ця пропозиція не була підтримана на рівні міста.
3 серпня 2001 року виконком Львівської міськради погодив отримання ЛКП «Львівелектротранс» кредиту в сумі 700 тис. грн. від «Трансбанку» під заставу майна підприємства. Кредитні кошти планувалося витрати на прокладання прямої кабельної лінії від Львівської ТЕЦ-1 до тягової підстанції № 1 ЛКП «Львівелектротранс» на вул. Вітовського, 57. Після прокладання цієї кабельної лінії контактні мережі трамвая і тролейбуса в центральній частині міста отримували живлення від міської теплоелектроцентралі, яка перебуває в комунальній власності. В якості застави по кредиту «Трансбанку» використовувалося майно ЛКП «Львівелектротранс» загальною вартістю 7 млн. грн.
Роботи із влаштування кабельних ліній між Львівською ТЕЦ-1 та тяговою підстанцією № 1 ЛКП «Львівелектротранс» на вул. Вітовського, 57 були завершені наприкінці 2003 року. Під час підсумкової прес-конференції за результатами 2003 року міський голова Львова Любомир Буняк повідомив, що станом на початок 2004 року Львівська ТЕЦ-1 стабільно працювала на потужності 22 МВт, відповідно генерація на комунальній теплоелектроцентралі забезпечувала до 20% потреби ЛКП «Львівелектротранс» в електричній енергії.
28 серпня 2001 року газета «Поступ» із посиланням на начальника служби руху ЛКП «Львівелектротранс» Олега Білокурого повідомила про те, що податкова заборонила підприємствам міського електротранспорту реалізовувати в салонах трамваїв і тролейбусів місячні проїзні картки. Отож, місячні проїзні картки було дозволено продавати лише в кіосках, обладнаних електронними касовими апаратами.
Наприкінці вересня 2001 року директор ЛКП «Львівелектротранс» Богдан Бедрило повідомив про скорочення кількості рухомого складу на маршрутах у зв’язку із дефіцитом водіїв електротранспорту та кондукторів. За словами Бедрида, станом на вересень 2001 року середня зарплата на підприємстві становила біля 250 гривень, в той час як зарплата кондукторів становила 150 – 180 гривень, відповідно за останній місяць звільнилося 20 кондукторів. Як один із способів оптимізації витрат підприємства Богдан Бедриоло називав скорочення часу курсування трамваїв і тролейбусів: в такому разі електротранспорт курсував би дві години зранку і три години ввечері.
У 2001 році у зв’язку із дефіцитом рухомого складу, який утворився після списання останніх тролейбусів «Skoda 9Tr» (остання машина цієї моделі із №428 працювала на маршрутах №№13 і 17 в лютому 2001 року), було скасовано роботу двох тролейбусних маршрутів: № 14 вул. Олександра Невського – вул. Виговського та «пікового» № 17 вул. Зернова – Академія друкарства (вул. Варшавська).
У 2000 році тролейбуси міста Львова перевезли 41,089 млн. пасажирів, на балансі депо на кінець року перебувало 119 машин; у 2001 році пасажиропотік львівського тролейбуса знизився на майже півмільйона пасажирів – до 40,613 млн. пасажирів, а кількість машин на балансі депо – до 117 машин.
У ніч на 14 січня 2002 року у Львові на вулиці Антоновича біля будинку № 13 стався провал проїзної частини. Спочатку провал був півтора метри в діаметрі, а глибина – 3 метри. Протягом дня розміри провалу збільшилися. Причиною провалу стала несправність каналізаційного колектора. Через це припинили свою роботу тролейбусні маршрути № 2, 9 і 10, які курували по вул. Антоновича.
Із 10 по 25 травня 2002 року для ремонтних робіт було перекрито ділянку вул. Шептицьких від вул. Степана Бандери до пл. Кропивницького. На цей час припинилася робота тролейбусних маршрутів № 6, 7 і 12.
Із 16 травня 2002 року розпочалася реконструкція пл. Петрушевича, відповідно розворотне кільце не діяло, тому тролейбусні маршрути №№1 і 11 та 5 і 24 були тимчасово попарно об’єднані. Тролейбусний маршрут №11 курсував від вул. Енергетичної через вул. Шота Руставелі і Зелену до ст. Сихів, а тролейбусний маршрут №24 поєднав вул. Сихівську (Кінотеатр ім. О. Довженка) та Автовокзал. Після завершення реконструкції площі Петрушевича у липні 2002 р. було відновлено розворотні кільця маршрутів №№1, 5, 11 та 24 і тролейбуси почали курсувати за звичними трасами.
29 липня 2002 року під час спуску по «серпантину» на вул. Стрийській відмовили гальма у тролейбуса «Skoda 14Tr» із інвентарним №545. Водію вдалося зупинити тролейбус викрутивши кермо, внаслідок чого тролейбус вискочив на тротуар. Під час інциденту пасажири тролейбуса не постраждали, однак тролейбус отримав значні ушкодження, майже 6 років простояв у депо і у 2008 році був списаний та утилізований.
4 вересня 2002 року виконком Львівської міськради прийняв рішення № 270 «Про тарифи на перевезення у міському електротранспорті». Відповідно до цього рішення, із 5 вересня 2002 року вартість загального квитка на проїзд в трамваях і тролейбусах зросла до 45 копійок, а пільгового – до 25 копійок. Вартість перевезення багажу – 45 коп. Вартість загального місячного абонементу на проїзд в трамваї і тролейбусі була встановлена на рівні 32 грн., на один вид транспорту – 24 грн. Вартість пільгових студентських місячних абонементів на трамвай і тролейбус – 16 грн., на один вид транспорту – 12 грн. Для учнів місячні картки вартували відповідно 13 і 10 грн. Для підприємств і організацій вартість місячного абонементу на два види електротранспорту становила 40 грн., на один вид – 30 грн.
На початку листопада 2002 року стало відомо, що із посади звільнився керівник ЛКП «Львівелектротранс» Богдан Бедрило, який був обраний депутатом Львівської міської ради та увійшов до складу фракції «Наша Україна». Коментуючи звільнення Богдана Бедрила із посади начальник Управління транспорту і зв’язку Львівської міськради Ярослав Вовчак повідомив, що екс-керівник «Львівелектротрансу» сам написав заяву про звільнення за власним бажанням.
22 листопада 2002 року виконком Львівської міськради приймає рішення №476, яким із балансу ЛКП «Львівелектротранс» списано 12 тролейбусів «Skoda 14Tr» (деповські №№ 513, 521, 533, 534, 535, 542, 558, 562, 564, 565, 567 і 571) 1988-1989 рр. випуску. Таким чином, наприкінці 2002 року на балансі ЛКП «Львівелектротранс» перебувало 105 тролейбусів. Кількість тролейбусів на балансі ЛКП «Львівелектротранс» не змінювалася до 2006 року.
25 листопада 2002 року через припинення генерації електроенергії на Львівській ТЕЦ-1 виникли перебої із роботою міського електротранспорту. Зокрема призупинився рух трамваїв в центральній частині міста, а також рух тролейбусів на маршруті № 1. Через падіння напруги в мережі тролейбуси маршрутів № 2, 9 і 10 курсували лише до кінцевої на вул. Степана Бандери. Причиною зниження генерації струму на ЛТЕЦ-1 стало призупинення постачання газу зі сторони НАК «Нафтогаз України».
28 листопада 2002 року о 04:00 за давні борги ЛКП «Львівелектротранс» перед «Львівобленерго» було знову знеструмлено трамвайне депо № 1 на вул. Городоцькій та тролейбусне депо. В результаті на лінію вийшли трамваї тільки із трамвайного депо № 1, а тролейбуси вийшли із запізненням. Директор ЛКП «Львівелектротранс» Олег Білокурий запевнив, що із енергетиками досягнуто компромісу і відключень більше не буде.
11 грудня 2002 р. виконком ЛМР прийняв рішення № 574 «Про тарифи на перевезення пасажирів у міському електротранспорті». Відповідно до цього рішення із 2 січня 2003 року вартість загального квитка на проїзд в міському електротранспорті була встановлена на рівні 50 коп., а вартість пільгового квитка для учнів та студентів – 30 коп. Вартість місячних абонементів на проїзд в міському електротранспорті не змінювалася. Вартість перевезення одного місця вантажу була встановлена в розмірі 50 коп. Це підвищення вартості проїзду в міському електротранспорті начальник Управління транспорту і зв’язку ЛМР Ярослав Вовчак назвав «досить лояльним». За підрахунками електротранспортників реальна собівартість проїзду в електротранспорті в той час становила 70 – 80 коп. За словами директора ЛКП «Львівелектротранс» Олега Білокурого, підприємство щомісяця отримувало від реалізації проїзних документів лише 1 млн. 100 тис. грн. Цієї суми заледве вистачало на виплату заробітної плати.
Станом на кінець 2002 року середня заробітна плата в ЛКП «Львівелектротранс» становила 320 грн., в той час як середня по країні – 540 грн. Через це підприємство відчувало сильний відтік кадрів – протягом 2002 року із підприємства звільнилося 100 кондукторів, 70 водіїв електротранспорту і стільки ж слюсарів.
В лютому 2003 року в одному із тролейбусів Львова стався прикрий випадок – кондукторка провалилася в люк салону. У червні того ж року в салоні тролейбуса, що прямував по маршруту № 3, 70-річна жінка отримала травму хребта. Керівник відділу безпеки руху ЛКП «Львівелектротранс» Михайло Ожіпко тоді запевняв, що користуватися трамваями і тролейбусам безпечно, незважаючи на їх значний вік, а травмування пасажирів в салоні найчастіше трапляється через невиконання ними елементарних правил безпеки.
27 березня 2003 року, виступаючи на радіо «Люкс ФМ», директор ЛКП «Львівелектротранс» Олег Білокурий повідомив, що у 2003 році місто не закуповуватиме нових трамваїв і тролейбусів. Білокурий пояснив, що міський голова Львова Любомир Буняк вважає, що до питання оновлення парку міського електротранспорту можна буде повернутися у 2004 році. За словами очільника ЛКП «Львівелектротранс», в березні 2003 року на маршрути міста в робочі дні виходило понад 160 одиниць електротранспорту: 83 трамваї та 80 тролейбусів. На балансі ЛКП «Львівелектротранс» на той час перебувало 105 тролейбусів.
26 – 28 квітня та 4 травня 2003 року було організовано курсування одного тролейбуса на маршруті № 16 вул. Шота Руставелі – Сихівське кладовище. Розклад руху був розміщений на кінцевій зупинці.
У зв’язку із капітальним ремонтом вул. Тобілевича та Федьковича із 12 травня до 20 червня 2003 року було тимчасово припинено рух тролейбусів за маршрутами № 6, 7 і 12. Замість тролейбусних маршрутів № 6 і 12 на Левандівку на час ремонту вулиць курсували автобуси тимчасового маршруту № 6А Університет ім. Івана Франка – вул. Суботівська в режимі «маршрутне таксі». Крім того, із 12 травня 2003 року було відновлено курсування автобусного маршруту № 40 вул. Суботівська – вул. Миколайчука. Окрім того із 9:00 до 19:00 9 і 10 травня не курсували тролейбуси на маршрутах № 1 і 5 – у зв’язку із ремонтом вул. Шота Руставелі. 17 травня 2003 року призупинявся рух тролейбусів маршрутів № 11, 16 і 24 – проводився ремонт аварійного колектора на вул. Зеленій, 72.
У квітні 2003 року виконком Львівської міськради затвердив Концепцію розвитку Львова. Ця концепція передбачала зокрема створення «великого транспортного кільця», яке розвантажило б транспортну інфраструктуру в центральній частині міста і скерувало б основний потік транспорту вулицями Луганською, Сяйво, Липинського, Богдана Хмельницького та Пасічною. Планувалося також розширити мережу тролейбусних маршрутів міста, а також продовжити трамвайну колію маршруту № 3 до вул. Пулюя, збудувати трамвайну лінію на Сихів та сполучити новою трамвайною лінією по вул. Лінкольна кінцеві трамвайних маршрутів № 4 і 6 на Замарстинівській та Промисловій.
3 травня 2003 року Львів зазнав удару негоди: сильного вітру, дощу та граду. У центральній частині міста було підтоплено кілька вулиць, повалено біля двох десятків дерев та пошкоджено контактну мережу тролейбуса.
На поминальні дні 1 і 2 листопада 2003 року було організовано роботу додаткового тролейбусного маршруту ст. Сихів – Сихівське кладовище.
У 2002 році тролейбусний транспорт Львова перевіз 34,329 млн. пасажирів, а у 2003 році – 29,05 млн. пасажирів.
На початку 2004 року під час підсумкової прес-конференції за результатами роботи Львівської міськради у 2003 році міський голова Львова Любомир Буняк відзначив стабільну роботу ЛКП «Львівелектротранс», проте констатував, що міський трамвайно-тролейбусний парк потребує оновлення, адже зношено біля 80% наявного рухомого складу. Буняк пообіцяв оновлення електротранспорту в 2004 році, проте ці обіцянки так і не матеріалізувалися.
У січні 2004 року в інтерв’ю газеті «Поступ» директор ЛКП «Львівелектротранс» Олег Білокурий повідомив, що відсоток зношених трамваїв і тролейбусів у Львові дуже високий. За словами топ-менеджера, останнє постачання трамваїв до Львова було у 1988 році. Відповідно 83% наявних трамваїв повністю вичерпало свій термін експлуатації, а щодо тролейбусів, вичерпало свій ресурс 63% парку.
19 січня 2004 року начальник Управління транспорту і зв’язку Львівської міської ради Ярослав Вовчак заявив, що понад 50% пасажирських перевезень в місті виконується трамваями та тролейбусами. За словами Вовчака на 8 трамвайних і 13 тролейбусних маршрутів міста у 2003 році щоденно в середньому працювало 78 трамваїв і 74 тролейбуси.
26 лютого 2004 року Управління транспорту і зв’язку Львівської міськради повідомило про запровадження нових зупинок електротранспорту: «Школа» на вул. Антоновича, 49 – для тролейбусів маршрутів № 2, 9 і 10; «вул. Богдана Хмельницького» на біля будинку № 23 на однойменній вулиці для трамвайних маршрутів № 4, 5 і 6 та «Львівобленерго» на трамвайному маршруті № 4.
10 – 13 та 17 – 18 квітня 2004 року для покращення сполучення із Сихівським кладовищем випуск тролейбусів на маршрут № 16 вул. Шота Руставелі – Сихівське кладовище був збільшений до 2 машин.
16 квітня 2004 року тимчасово припинялося курсування тролейбусів на маршруті № 13 через ремонт водогону на проспекті Чорновола.
Із 19 по 27 квітня 2004 року було перекрито вулицю Сяйво на відрізку між вулицями Широкою і Рудненською. Через це було припинено рух тролейбусів на маршрутах № 6 і 12. В цей час тролейбуси маршруту № 7 курсували від Університету ім. Івана Франка до станції Скнилів. Випуск тролейбусів на цьому маршруті було збільшено до 4 машин.
7 липня 2004 року на проспекті Чорновола тролейбус, що курсував на маршруті №13, зачепив за розтяжку. У результаті стара бетонна опора, встановлена ще у кінці 1950-х рр., не витримала навантаження і впала, обірвавши контактну мережу тролейбуса. Цей трапунок показав проблему – зношеність інфраструктури, адже виявилося, що арматура в середині старої опори виявилася дуже пошкодженою корозією. Аварійна бригада ЛКП «Львівелектротранс» за кілька годин усунула наслідки інциденту.
Унаслідок негоди, яка вирувала на Львівщині в останні дні липня 2004 року стався несподіваний трапунок за участю тролейбуса – через пошкодження водогону на перехресті вулиць Університетської та Листопадового Чину утворився провал, у який передніми колесами потрапив тролейбус, що курсував на 10-у маршруті. Цей провал маскувала велика калюжа, отож водій тролейбуса не помітив небезпеки.
У липні 2004 року мешканці відомчих гуртожитків на вулиці Зеленій 107 і 113 перекривали цю вулицю, протестуючи проти відключення газу. Через це два дні не курсували тролейбуси маршрутів № 11 і 24. У ЛКП «Львівелектротранс» повідомили, що підприємство зазнало збитків на суму біля 8 – 9 тисяч гривень. Директор підприємства Олег Білокурий заявив, що комунальний перевізник вимагатиме відшкодування збитків.
3 вересня 2004 року внаслідок аварії на Львівській ТЕЦ-1, яка перебуває у комунальній власності ЛКП «Львівтеплоенерго» біля 14:00 сталося знеструмлення тягової підстанції № 1 ЛКП «Львівелектротранс», яка живить контактні мережі в центральній частині міста. Це спричинило зупинку трамвайного і тролейбусного руху на низці маршрутів. На дорогах внаслідок зупинки електротранспорту створилися величезні затори. Нагадаємо, що в першій половині 2000-х років влада міста мала плани забезпечувати потреби ЛКП «Львівелектротранс» в електричній енергії за рахунок генерації на комунальній Львівській ТЕЦ-1.
У жовтні 2004 року прес-служба Львівського автобусного заводу повідомила про відновлення виробництва тролейбусів, яке було призупинене у 1999 році через відсутність попиту. На ЛАЗі повідомили, що завод виграв тендер на постачання п’яти тролейбусів для Чернівців і станом на середину жовтня 2004 року дві машини вже відправили замовнику. Це були модернізовані тролейбуси ЛАЗ-52522. Вартість одного модернізованого тролейбуса становила 414 тис. грн., тобто біля 80 тис. доларів США за тодішнім курсом. Восени 2004 року Львівський автобусний завод замість старого тролейбуса ЛАЗ-52522 №008, який був відправлений на капремонт, подарував ЛКП «Львівелектротранс» новий рестайлінговий тролейбус із номером кузова 76. Ця машина у 2005 – 2020 рр. експлуатувалася під №008. Із заводу тролейбус був пофарбований в жовтий колір. «Рестайлінгові» тролейбуси ЛАЗ-52522, випущені в середині 2000-х рр. відрізнялися від машин 1990-х рр. випуску вклеєними вікнами салону та якісною антикорозійною обробкою кузова.
14 грудня 2004 року було частково перекрито рух по вулиці Устіяновича у зв’язку із ремонтом аварійного каналізаційного колектора. Рух тролейбусів маршрутів № 9, 10 і 12 цією вулицею був забезпечений починаючи із 7 години ранку 15 грудня 2004 р.
6 квітня 2005 року в міському електричному і автобусному транспорті Львова було проведено підрахунок пасажиропотоків. Ініціатором цього підрахунку виступив відділ інженерних мереж, транспорту та геослужби міського управління архітектури та містобудування. Протягом дня студенти вищих навчальних закладів проводили дослідження пасажиропотоків – рахували, скільки людей заходить і виходить із транспортного засобу на кожній із зупинок. Метод дослідження пасажиропотоків було визначення пріоритетних напрямків у вирішенні транспортних проблем міста. До дослідження було залучено біля 3 тисяч студентів: у трамваях, тролейбусах і автобусах великого класу працювало по двоє студентів, у маршрутках – по одному.
1 – 3 та 8 і 9 травня 2005 року було запроваджено курсування двох тролейбусів на маршруті № 16, який поєднував вул. Шота Руставелі із Сихівським кладовищем. У зв’язку із святкуванням Дня Львова із 18:00 7 травня, а також 8 і травня 2005 року тролейбуси маршрутів № 2, 9, 10, 12 не курсували до Університету імені Івана Франка і були вкорочені відповідно до вул. Степана Бандери та до пл. Кропивницького.
31 травня 2005 року на перехресті вул. Стрийської та Наукової сталося зіткнення тролейбуса маршруту № 2 та мікроавтобуса, що працював на маршруті № 117. Внаслідок аварії постраждало двоє пасажирів маршрутки.
У вересні 2005 року викладацький та студентський колектив Львівського національного університету ім. Івана Франка звернувся до Львівської міської ради із проханням забрати з-під франкового вузу зупинки тролейбусів та маршруток. Крім того колектив ЛНУ ім. Івана Франка звернувся до міськради із проханням передати у власність вузу площу та парк.
У 2005 році скасовано тролейбусний маршрут №6 пл. Кропивницького – вул. Суботівська – тепер на Левандівку курсували лише тролейбуси маршруту №12 Університет – вул. Суботівська. Курсування тролейбусного маршруту №6 було відновлено 1 вересня 2009 року, проте цей маршрут працював тільки у «пікові» години, тобто із 07:00 до 11:00 та із 15:00 до 19:00. Випуск тролейбусів на маршрут №6 становив дві машини. Тролейбусний маршрут №6 припинив роботу через закриття на реконструкцію ділянки вул. Городоцької 26 квітня 2011 року і більше не відновлювався.
Антон ЛЯГУШКІН, Юрій КАУКАЛОВ та Дмитро ЯНКІВСЬКИЙ
Автори висловлюють вдячність за надання важливих матеріалів та інформації з історії львівського тролейбуса шанувальникам історії Львова та міського електротранспорту Олександру Єрохіну та Андрію Дрималику.
Перелік використаних джерел інформації
- Бейкул С.П., Брамський К.А. Київський трамвай. До 100-річчя з дня пуску в експлуатацію. [Текст] / С.П. Бейкул, К.А. Брамський. – Київ: Будівельник, 1992 – 96 ст.;
- Богодистый П. Пассажирские троллейбусы производства СССР. Часть 5. [Текст] / П. Богодистый // Наука и техника. – 2017 – № 4;
- Вуйцик В.С., Липка Р.М. Зустріч зі Львовом: Путівник. [Текст]/ В.С. Вуйцик, Р.М. Липка. – Львів: Каменяр, 1987 – 175 ст.;
- Звіт про роботу виконкому за період з 01.01.96 р. до 30.12.96р. [Текст] – Львів: Львівська міська рада. Виконавчий комітет, 1996 – 6 ст.;
- Історія Львова в документах і матеріалах. Збірник документів і матеріалів. [Текст] / Упорядники У.Я. Єдлінська, Я.Д. Ісаєвич та ін. – Київ: Наукова думка, 1986 – 424 ст.;
- Історія Львова. Короткий нарис. [Текст] / Редакційна колегія Г.Ю. Гебрільсткий, Є.К. Лазаренко, В.К. Осечинський, О.Г. Цибко. – Львів: Видавництво Львівського університету, 1956 – 294 ст.;
- Климов К. Первооткрыватель мира троллейбусов. [Текст]/ К. Климов // Грузовик пресс. – 2017. – № 1;
- Марчук Л.П., Шипова В.С. Їде трамвай, їде…[Текст] / Л.П. Марчук, В.С. Шипова. – Дрогобич: Дрогобицька міська друкарня, 1994 – 56 ст.;
- Михалик В., Лемко І. Львів повсякденний (1939 – 2009). [Текст]/ В. Михалик, І. Лемко. – Львів: Апріорі, 2009 – 240 ст.;
- Машкевич С. Трамвайные копейки. [Текст] / Машкеич С. // Зеркало недели. – 2004. – 15 листопада;
- Пащук А.И., Деркач И.С. Львов. Путеводитель [Текст] / Пащук А.И., И.С. Деркач. – Львов: Книжно-журнальное издательство, 1960 – 144 ст.;
- Тархов С.А. Історія Львівського трамвая. [Текст] / С.А. Тархов. – Львів: УПІ ім. І. Федорова – Фенікс ЛТД, 1994 – 128 ст.;
- Тархов С., Козлов К., Оландер А. Електротранспорт України. Енциклопедичний путівник. [Текст] / С. Тархов, К. Козлов, А. Оландер. – Київ: Варто, 2010 – 934 ст.;
- Швед М.І. Львів. Короткий путівник-довідник. [Текст]/ М.І. Швед. – Львів: Каменяр, 128 ст.
