На вулиці Краківській під номером 9 знаходиться цікава історична будівля, перша згадка про яку датується ще 1382 роком. Кам’яницю називають Коломийською через її власників середини XVII століття, хоча ця будівля служила і готелем і рестораном, і виборчою дільницею, а зараз в ній знаходиться цукерня зі смаколиками.
Вочевидь після пожеж 1527 і 1564 років, кам’яниця наново була зведена уже у стилі Відродження. Пожежа 1712 року знову пошкодила будівлю, яку відбудовував власник Фабіан Коломийський, відомий львівський золотар з Коломиї , залишивши на головній балці під стелею латинський надпис «Після спалення вогнем у 1712 році». Ймовірно, тоді екстер’єр набув барокових рис. Вкінці XVIIІ століття власником будинку став маляр Стефан Вишенський.
У 1820-х роках у кам’яниці відкрився готель «Вікторія», перед відкриттям якого будівлю значно реконструювали. Готель був розрахований на вишукану публіку, тут знаходились кімнати розпусти, а на першому поверсі містився ресторан-винарня «Під трьома муринами» (африканцями), який заснував в 1847 році австрієць Людвіг Штадтмюллер. Кожен, хто володів готелем, вносив певні зміни в його інтер’єр. Зокрема, того ж 1847 року кам’яниця частково набула ампірного стилю – стелі стали пласкими, сходову клітку облаштували бильцями ливарної роботи, розписали стіни стелі. Ця перебудова є зафіксована у надписі на вхідних дверях у подвір’я: «Założony 1847».
1886 року будинок був проданий Марією Кершбаум сину Людвіга Штадтмюллера теж Людвігу. Він вирішив осучаснити готель і 1890 року реконструкцію проводив відомий львівський архітектор Альфред Каменобродський.
До основного об’єму кам’яниці добудували четвертий поверх, в номерах облаштували ванні кімнати, поновили розписи інтер’єру та виконали нові у надбудованому поверсі. У 1909 році над парадною частиною кам’яниці за авторством Генрика Мюллера надбудували мезонін.
Ще одним власником будівлі в 1912 році став Соломон Фрідман. Він тримав ресторан, а також в нього орендували приміщення крамниці трьох місцевих торгових фірм: Бойка (Bojko), Вайца (Weiz) і Вольмана (Wolmann). З цим пов’язаний скандал з охоронною службою магістрату, так як вона була проти, щоб рекламні вивіски магазинів розташовувались на фасаді пам’ятки архітектури, однак Фрідман не поступався і вивісок не знімав. Справа тягнулася аж до 1934 року, коли спадкоємці Фрідмана заплатили великий штраф, а також зобов’язані були відреставрувати фасад. 1936 року були повернуті втрачені кам’яні обрамування віконних прорізів, а от вимога щодо встановлення трьох фігурок негрів залишилась невиконаною так як не знайшлось скульптора, який зміг би відтворити вкрадену одну з скульптур.
Після окупації Галичини більшовиками 1939 р. готель “Вікторія” закрили, влаштувавши виборчу дільницю і розмалювавши стіни пам’ятки гаслами і закликами.
Згодом кам’яниця стала житловою, здійснена була реконструкція за проектом архітектора Лєонтьєва, готельні номери стали комунальними квартирами. Цінні розписи забілили і зафарбували, а на першому поверсі відкрився магазин молочних виробів.
1986 р. реставратори Кость Присяжний, Любарт Ліщинський та Мирослава Майорчук під час досліджень розкрили з-під стін лише один фрагмент – на стелі брами. Цю роботу виконала Ніна Присяжна. Під час відкриття в 2006 р. “Цукерничої каварні Фреска” реставратори Віктор Гануляк та Люба Одрехівська розкрили та відреставрували фрагменти інших окремих сюжетних і орнаментальних розписів. Серед них основними персонажами є янголята-путті. Образи дитячих фігур із античними амфорами, келихами та виноградними гронами, а також досить цікаві – із пляшками шампанського і токайського – символ вишуканої кухні колишнього ресторану-винарні. Присутній тут також морський пейзаж у голландському стилі, який символізує заморські контакти господаря.
Тематика винограду також простежується і на фасадній частині будівлі. Барильєфи у вигляді грон винограду нагадують про колишнє існування тут ресторану-винарні.
На сьогоднішній день кам’яниця не тільки має в собі цукерню, вона використовується як житлова, однак цікаві інтер’єри внутрішніх стін і двориків відкриті для туристів і звичайних перехожих.
Тетяна ЖЕРНОВА
Джерела:
- Мельник І.В. До Краківської брами // Львівське Середмістя: всі вулиці, площі, храми й кам’яниці.— Львів : «Апріорі», 2011. — С. — (Львівські вулиці і кам’яниці).
- Оксана Бойко.Вул. Краківська, 09 – колишня кам’яниця “Коломийська”.