Ян Томаш Кудельський став одним з творців обличчя знайомого нам Львова. Працюючи у стилях історизму і сецесії він зміг подарувати місту будівлі, які певною мірою і досі є знаними та експлуатуються. Окрім Львова, творіння Кудельського прикрасили і Станіславів (сучасний Івано–Франківськ) та цілий ряд інших населених пунктів. Сьогодні ми пропонуємо вам поглянути на творчий спадок цього архітектора, який він залишив саме у Львові та поглянути на віхи його цікавого і творчого життя, яке було тісно пов’язаним з містом Лева.
Народивя Ян у селі Будзіска (сьогодні Свентокшиське воєводство, Польща). Його батьком був збіднілий шляхтич Ігнацій Кудельський. Батько відправив Яна разом з його братами до Львова, де ними опікувався їхній родич – Тадеуш Скалковський, досить знаний свого часу львівський адвокат. Тут майбутній архітектор закінчив школу і гімназію та у 1880 році записався на навчання до Львівської політехніки, яку він закінчив у 1885 році. Кар’єра Кудельського почала складатись успішно і протягом 1888–1890 років він працює під керівництвом знаменитого метра львівської архітектури – Юліана Захаревича.
У 1889 році Ян стає членом Політехнічного товариства у Львові, яке об’єднувало у своїх рядах чимало знаних львівських будівничих. У 1889–1890 роках Кудельський працює асистентом кафедри у Львівській політехніці. А у 1890–1893 роках, його справи йдуть напрочуд вдало і він був керівником архітектурного бюро фірми Івана Левинського і у цей час водночас викладав у львівській Художньо-промисловій школі.
У 1893 рокці Кудельський був призначений керівником будівництва Головної дирекції залізниць Станіславова. Після закінчення будівництва він осів у Станіславові і працював за фахом до 1919 року. Тут він організував власну будівельну фірму, що діяла до початку Першої світової війни. На початку війни був інтернований австрійською владою до табору Талергоф, оскільки офіційно він був підданим Російської імперії і його підозрювали у нелояності до Габсбургів під час війни. Проте згодом його звільнили з огляду на незадовільний стан здоров’я. У 1916–1917 роках Кудельський був членом групи архітекторів, що займались повоєнною відбудовою Галичини.
У 1919 році він переїхав до Варшави та перейшов на службу до Міністерства публічних робіт. Під час роботи у міністерстві фактично припинив проектування споруд. У цей час він фактично припиняє власну творчу діяльність. Проте він був членом журі з проектування багатьох знаних у міжвоєнній Польщі споруд. Архітектор помер у 1937 році у Варшаві, де й був похований.
У своїй творчості він застосовував найрізноманітніші стилі періоду історизму. Створив ряд проектів у стилях неоренесансу, необароко, неорококо. Також відомі будівлі із використанням елементів народного карпатського будівництва. У гробівці Цетнерів-Кшечуновичів на Личаківському цвинтарі ним, на думку мистецтвознавців, було використано елементи неоготики і неороманського стилів.
Погляньмо на деякі його творіння у Львові. Серед них збудована у 1889 році вілла на вул. на вул. Лисенка, 34.
У 1890-1892 роках були споруджені будинки на вулиці Котляревського, 33 і 34.
Виділяється поміж інших споруд зведена у 1892 році вілла Леона Пінінського на вул. Матейка, 4.
Окрасою Личаківського некрополя є каплиця Кшечуновичів і Цетнерів на Личаківському цвинтарі, т. зв. «Каплиця з химерами» (зведена у 1891 році).
Цінною спорудою є прибутковий будинок Яна Слівінського на вулиці Коперника 16.
Будинок К. Понінського на вул. Січових стрільців, 19 (1892–1894).
Перебудова друкарні Піллерів на прибутковий будинок із оздобленням стилізованим під рококо. на (вул. Личаківська, 3).
Віктор ГУМЕННИЙ
Джерела:
- Бірюльов Ю. О. Кудельський Ян Томаш // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького. — Львів : Літопис, 2010. — Т. 3. — С. 653—654.
- Комар Ж. Ян Томаш Кудельський — галицький архітектор на зламі епох // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». — 2008. — № 632.
