Перші спроби заснувати товариство «Січ» у підльвівському селі Нагоряни датуються ще 1903 роком. Саме тоді 26 січня на руки господаря Івана Баната було передано товариством гімнастичним «Сокіл» у Львові пять примірників статуту.
Після підписання статуту комітетовими їх було відісланно назад до Сокола Батька. В 1905 році намісництво затвердило статути і справа стояла безпосередньо за громадою села Нагоряни.
25 лютого 1906 року на нараду до Хвального Товариства у Львові виїхало два представники місцевої громади Іван Книш та Іван Банат.
Але причиною затримки в розвою товариства був брак сикавки пожежної, якої на цей час в селі не було і свідченням цього являється лист від пароха Івана Стрільбицького до «Світлої Старшини».
«Світла Старшино.
Нагоряни громада маленька числить заледве 69 нумерів, а громадяни по більшій мірі бідні.В цій громаді зав’язалась філія товариства «Сокіл» і вже рік минув, як Намісництво затвердило статут, а місцеве товариство до цього часу ще не зорганізувалось оскільки немає сикавки пожежної. Переживаємо аби поляки котрих тут єсть значна меншість не скористали власне з тої обставини і не облаштували тут свойого «Sokyla». Тому не видимо іншого виходу, як удатись до Світлої Центральної Старшини тов. «Сокіл» і просити о випожичення бодай на один рік сикавки пожежної, щоб ми могли тільки курс пожежництва у себе відправити, тай нашого Сокола в життя впровадити.
гр. католицький уряд парохіяльний
Наварія дня 4/4 1906 року Іван Стрільбицький парох
Петро Бурий начальник громади і касиєр читальні «Просвіта»».
У відповідь на цей лист Намісництво порадило громадянам взяти позику у товариства «Дністер» на придбання сикавки та погасити заборгованість протягом чотирьох років.
Умови громадську раду не влаштували тому життя «Січи» в Нагорянах було відновлено з приходом року 1912, коли Михайло Буць – новообраний голова читальні «Просвіта» 29 лютого звернувся з проханням про відновлення Січового товариства в Нагорянах.
Дня 5 травня 1912 року відбулися в Нагорянах Львівського повіту перші загальні збори товариства «Січ» філії Львівського товариства руханкового «Сокіл». Делегатом на цих зборах був тов. Степан Білак.
«Село Нагоряни числить ледве 300 нумерів з котрих коло 100 становлять римо-католики і задля них то Львівська Полонія тут часто заїжджає, а при тім обнімає колонізаційним рухом і місцевих слабо усвідомлених Русинів-Українців.
Українське товариство найшло б тут широке поле до праці. З тих то передовсім причин радо належить повитати факт заснування Січи.
Не численні були перші збори, зійшлося ледве з 30 осіб, з котрих на старших селян випадає 7-8 чоловік і таке саме число на дівчат. Причиною того була ліцитація громадських пасовиськ, що несподівано випала на ту саму неділю.
По отворенню зборів делегат «С-Б» пояснив статут Товариства та вказав на ціль і значіння руху Січового серед українського народу. Опісля приступлено до вибору старшини. Кошового вибрано молодого, енергійного, повного охоти до праці тов. Андруха Микитку. Дальше ухвалено щомісячну вкладку членську – 10 сот.Для дівчат рішено її знизити.
В дискусії говорено про потребу набуття сикавки для громади, та делегат вказав на спеціальні обов’язки кожного з членів старшини.
Для заохоти і приміру делегат уладив опісля на подвір’ю кілька забав для молодіжи. Вістка про забави рознеслась вскорі по селі, число охочої до забав молодіжи зросло так, що треба було з подвір’я перенестись на пасовисько. Сю хвилю використано в той спосіб, що визвано присутніх до вписування в члени товариства. На зазив делегата вписалось сей час понад 20 хлопців та 10 дівчат, а стягнення старших господарів займеться старшина.
По забаві делегат виголосив до зібраних коротку промову, вказав всім ще раз на ціли товариства та обов’язки членів, закликав їх до карности та совісности у виконанню обов’язків в нашім стремлінню відродження України-Руси.
Серед присутніх зауважено охоту до праці в товаристві – «Січ». І коли лише «С-Б» не спустить ока з цієї філії може мати надію на гарний її розвой.
Проявою вдячності сеї філії для «С-Б» належить виказати щиру подяку, яку в сердечних словах виказав на адресу делегата кошовий Микитка, а зібрані відспівали йому многая літа. По кінцевій промові делегата закінчено перші загальні збори відспіванням народного гімну.
На конец треба зауважити, що згадана філія матиме щирого приятеля і дорадника в особі декана Стрільбицького».
Андрій КНИШ
