Навесні 1847 р. повертаючись з гастролей Росією і Україною до Львова завітав великий угорський композитор, один з найвпливовіших піаністів епохи Ференц Ліст.
13 квітня 1847 р. одна з популярних газет Львова повідомляла: „Так давно очікуваний і багаторазово обіцюваний Ліст, якого гра на фортеп’яно має європейську славу, повертаючись з Росії через Броди, прибуде цього вечора до нашої столиці і, як ми чули, ще цього тижня виступить з концертом”.
«Так давно очікуваний Ліст вже в нашій столиці!» – захоплено писала «Газета львовска». – Нарешті завітав до нас цей віртуоз, якого ціла Європа називає «королем піаністів».
13 квітня , о 10 год. вечора, при відкритих дверях балкона свого номера у Російському готелі Ліст слухав дві привітальні серенади членів Товариства співу й учнів Музичного товариства. Своє захоплення і вдячність висловив особисто, вийшовши на вулицю, потиснув при світлі ламп і смолоскипів кожному співакові руку.
Привітати одного з найкращих піаністів світу прийшли місцеві музиканти, літератори, митці. Для урочистого обіду просто неба, в мальовничому садку поруч із готелем «Жорж», були зіставлені столи. Лунали тости й компліменти, іскрилося шампанське, обід тривав аж до перших зірок.
Гість оглянув місто, піднявся на Високий Замок. А ще дав вісім концертів, з них половину – приватних. У виконанні віртуоза львів’яни почули Бетховена, мазурку й полонез Шопена, тарантелу Россіні, “Аве Марія» Шуберта, угорські мелодії.
Перший концерт Ференца Ліста у Львові відбувся 17 квітня у приміщенні Музичного товариства. За свідченням очевидців, його організація була вдалою: у центрі кімнати встановлено підвищення з двома фортеп’яно для маестро. “Гість по черзі грав то на одному, то на другому, так що усім було видно його скромну фігуру з фантастично блідою шкірою і направді казковими рухами пальців».
Слухачі розташовувалися довкола і кожен міг чути музику однаково добре. Гра віртуоза відразу викликала у присутніх надзвичайне захоплення: „Він у тих сильних, довгих, із швидкістю блискавки мигаючих своїх пальцях, здається, тримає цілу масу тональностей […], яких є цілковитим володарем і які час від часу випускає з усією силою грому, страхітливої бурі, а часом і прекрасної гармонії”.
20 квітня у залі товариства Ф. Ліст дав другий концерт. До програми входили музичні твори Вільгельма Теля, Франца Петера Шуберта. На прохання публіки додатково прозвучали мазурки і полонез Ф. Шопена.
27 квітня на честь Ференца Ліста у Національному закладі ім. Оссолінських його директор Антін Клодзинський, як писала преса, організував спеціальний вечір. Запросивши представників влади, літераторів і митців, він змінив й саму форму прийому: всі урочистості відбулися у великій залі. Головний гість прибув досить пізно: о 10 годині, що пояснювалося прогулянкою Високим замком. Ведучи тривалі розмови з прибулими на вечір, неодноразово проявляв ерудицію у різних сферах.
Від імені львів’ян пролунав спеціально написаний для цієї події урочистий вірш. Уважно вислухавши твір і його переклад французькою мовою, Ференс Ліст сів за рояль, аби, ймовірно, покласти його на музику. У глибокій тиші почулися чарівні звуки, народжені імпровізацією славетного віртуоза. Позначені на початку зворушливою меланхолією та душевним смутком, вони поступово наповнилися романтичною піднесеністю, почуття радощів і закінчилися фрагментом усім відомого маршу. Пролунав останній акорд музичної імпровізації на тему вірша, й у тиші пролунав голос маестро: «Я вас добре зрозумів?»
Бурхливим оплеска, здавалось, не буде кінця. До гостя проштовхався бібліотечний хранитель, який, мабуть, вирішив, що концерт завершився, і поспішив взяти автограф. Ліст розписався в альбомі і тут же відкланявся. Приголомшена публіка із злістю накинулася на злощасного любителя автографів, що зіпсував свято! Адже композитор пішов, мабуть, вирішивши, що автограф – ознака закінчення вечора.
Третій і останній концерт Ф. Ліста у приміщенні Музичного товариства відбувся вранці 28 квітня. На ньому прозвучало сім композицій, у тому числі Джоаккіно Антоніо Россіні, Карла Марії фон Вебера і Франца Петера Шуберта.
2 травня піаніст виступав у Театрі Скарбека. Фортеп’яно встановили на помості, який закривав оркестрову яму. Під час концерту вибране товариство Львова зайняло крісла на сцені. Успіх був величезний – як для міста, так і для бідних, для яких призначалися кошти від концерту.
Концерти Ф. Ліста у Львові були справжнім святом для міста. Після кожного виступу збиралася громадськість, жваво обговорювала почуте і побачене, оцінюючи насамперед віртуозну гру піаніста. Вшановували гостя тостами багатьма мовами на обідах та вечерях, присвячених маестрові, виголошуваною поезією і незвичним способом – малювали його портрет.
1911 р. до 100-річного ювілею Ф. Ліста у багато ілюстрованому львівському журналі „Sztuka” була опублікована стаття „Franciszek Liszt. 1811-1911″. Її автор під криптонімом „T. R.” коротко описав події 1847 р., які відбувалися у Львові у зв’язку із приїздом композитора і музиканта. Статтю він доповнив репродукцією графічного портрета Ф. Ліста, який виконав з натури у 1847 р. Юліуш Коссак . Окрім того, помістив коротке пояснення: „Подаємо чудовий невідомий портрет Ліста 1847 р., один із найкращих у багатій його европейській іконографії”. Зазначив, що вартості твору додає і власноручний автограф композитора і музиканта.
Сам же геній поділився враженнями про прийом у Львові у листі до коханої Кароліни: «Просто неймовірно, з якою прихильністю і симпатією до мене тут ставились! Один з концертів сягнув рівня Київського. А ще перед одним виступом кілька пань зайнялися оздобленням залу і встелили землю квітами. Було багато запрошень на обіди і вечері, а ще запам’яталося кілька знайомств справді цікавих, які за сприятливих обставин могли би перерости в дружбу…»
Наталка СТУДНЯ
Джерела:
Маценко Г. Славетні гості Львова. Львів: Апоріорі, 2010
