Вулиця, без якої неможливо уявити львівського центру, вже понад чотири сотні років милує око городян і гостей міста. Сучасна вулиця Володимира Гнатюка бере свій початок від головної магістралі Львова – проспекту Свободи. Немов античні пропілеї її відкривають дві прекрасні пам’ятки зламу XIX-XX сторіч – Галицька ощадна каса та Празький кредитний банк – утворюючи “Банківську браму” австрійського Львова…
Ще у XVI сторіччі багатий львівський міщанин Штанцль Шольц, у своїх володіннях, орієнтовно там, де зараз знаходиться головний корпус Львівського національного університету імені Івана Франка, засновує поселення – Штанцльову Волю. Дорога, що вела від мурів середмістя до фільварку патриція, згодом перетвориться на вулицю Ягеллонську – сучасну Гнатюка…
У ті самі часи, наприкінці XVI сторіччя, до Львова прибувають перші єзуїти. Вже 1602 року вони придбали фільварок Шольца, ставши власниками чималої дільниці, ченці заклали на своїх землях великий сад, що згодом перетворився у перший міський парк – найстаріший на теренах нинішньої України, який до війни називався парком Костюшка, а тепер носить ім’я Івана Франка. Водночас, практичні єзуїти заклали на теренах саду цегельню та бровар…
Майже два сторіччя дорога від мурів до чернечого саду носила назву Єзуїтської. Після того як австрійська влада скасувала діяльність ордену у імперії Габсбургів назва давнього шляху змінюється на Поєзуїтський…
Під час великої реформи міського самоврядування, 1871 року, вулиця дістає назву Ягеллонської на пошану польської королівської династії XІV-XVІ сторіч.
Відтоді, з XIX сторіччя й донині, ця вулиця є важливою артерією міста. Вздовж неї виникали банки та модні крамниці, купецькі кам’яниці та склади… В 1890-х роках розглядалися проекти прокладання через Ягеллонську лінії електричного трамваю – з Головного двірця до центру. Однак надали перевагу трасі з більш лагідним підйомом – через вулицю Коперника.
Радянська влада у 1941 році назвала вулицю іменем російського революціонера Ніколая Чернишевського (1828-1889). У роки німецької окупації 1941-1944 років вулиця називалась Поліційною (Polizeistrasse), бо вела до управління поліції на сучасній площі Григоренка. У 1944 році, повернувшись, “совєти” їй надали ім’я російського письменника Максима Горького (Алєксєя Пєшкова, 1868-1936)…
У часи незалежної України, 1991 року, давня вулиця була названа на честь Володимира Гнатюка (1871-1926 ) – видатного фольклориста та етнографа, довголітнього секретаря Наукового товариства імені Тараса Шевченка, академіка ВУАН (Всеукраїнської академії наук).
Євгеній ІПАТОВ
Використані джерела:
Дибільний “Інтегралбуд”…