Графа Лева Шептицького розстріляли агенти НКВД 27 вересня 1939-го в Прилбичах, Львівської області. Разом із ним вбили дружину Ядвігу та решту членів родини зі слугами – 13 чоловік.
Лев був братом митрополита української греко-католицької церкви Андрея Шептицького. Подія відбулась, коли СРСР активно захоплював землі Галичини та допомагав III Рейху розгромити Польщу, а з нею й активне українство.
До самого митрополита російська влада ставилась з неприязню та побоюванням з початку XX ст. Він активно підтримував український національних рух в Галичині. Ще в період Першої світової війни царський уряд арештував його у Львові та заслав до Курська, а згодом до Суздальського монастиря. Чоловік вийде з нього калікою.
Більшовики ненавиділи його за тією ж причиною, що й царські посіпаки. Чекісти скоїли наругу над родовою усипальницею Шептицьких. Пограбували родинний маєток. Усі цінні стародавні документи спалили.
Сам Шептицький писав листи до Йосипа Сталіна і Микити Хрущова. Протестував проти дій радянської влади. Також подія стала однією із причин, чому митрополит вітав німецькі війська 1941-го.
СРСР напав на Польщу без оголошення війни 17 вересня 1939-го. Виступив як союзник III Рейху та порушив низку міжнародних угод. Радянські війська зайняли західноукраїнські та західнобілоруські землі.
Спільне вторгнення у Польщу таємно узгодили Пактом Молотова-Ріббентропа від 23 серпня. Формальним приводом стала втеча польського уряду за кордон.
Наталка СТУДНЯ
