Командира куреня УПА-Захід “Перемога” Юліана Матвіїва – “Недобитого” та сотника Дмитра Білінчука – “Хмару” розстріляли агенти НКВС у Лук’янівській в’язниці 8 квітня 1953-го.
Із початку Другої світової війни чоловіки активно боролися проти радянської влади в Західній Україні. Родину Білінчука депортували до трудових поселень віддалених районів СРСР, а сам він дивом врятувався. Матвіїв майже відразу пішов у підпілля. Згодом проводили підривну роботу проти нацистського окупаційного режиму, приєдналися до УПА. До одного куреня потрапили 1945-го, тоді ж його очолив Матвіїв. За рік сотню Білінчука розформували, чоловік став субреферентом служби безпеки Косівського надрайонного проводу ОУН, а Матвіїв керував тактичним відтинком “Чернівці”, згодом став окружним провідником Буковини. Брали участь у агітаційних рейдах та продовжували боротьбу з СРСР після війни – у 1950-х.
До рук чекістів потрапили через зраду окружного референта служби безпеки ОУН Романа Тучака – “Клима”. У ході спецоперації з його захоплення радянським агентам вдалося схопити його дружину Надію, а її сестру Любов було вбито. Клим отримав звістку, що одна з них жива, і вимагав не чіпати дружини та її родини в обмін на співпрацю. Погодився видати одного з керівників крайового проводу. Історик Володимир В’ятрович зазначав, що перехоплені чекістами почуття підпільника обернулися смертю великої кількості людей та фактичним розгромом підпілля на великій території Карпат.
Майор УПА Петро Олійник – “Еней” загинув у бою з НКВС 17 лютого 1946-го поблизу селища Глинки Маневицького району на Волині. Місце поховання невідоме. Згідно з наказом Головного військового штабу УПА, 1945-го Петра Олійника нагородили Бронзовим хрестом за заслуги.
Ольга ДОВГАНИК
Джерело: Gazeta.ua
