7 лютого 1483 року в римській друкарні Еухарія Зільбера вийшла праця професора Болонського університету Юрія Дрогобича «Прогностична оцінка поточного 1483 року», перша з відомих на сьогодні виданих книг українського і східно-європейського автора.
Уроджений Юрій Михайлович Донат-Котермак народився у 1450 році в родині солевара, що проживала в Дрогобичі Руського воєводства Королівства Польща. Після отримання початкової освіти у місцеій парафіяльній школі та львівському ліцеї, у 1468 році він поступив до Яґеллонського університету в Кракові, де через п’ять років отримав ступінь магістра, і продовжив вивчення натурфілософії в Болонському університеті, де у 1478 році під латинізованим ім’ям Джорджио да Леополі («Георгій зі Львова») став доктором філософії і залишився на викладацьку роботу.
![Євген Дзинра. Юрій Дрогобич, барельєф](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2015/11/bar.jpg?resize=696%2C547&ssl=1)
У 1478–80 роках Юрій Дрогобич, продовжуючи в Болоньї вивчення медицини, читав лекції з астрономії, у віці 31 року на два роки був обраний ректором школи медицини і вільних мистецтв при університеті і в 1482 році отримав докторський ступінь в галузі медицини. Захопившись астрономією, Дрогобич почав проводити розрахунки координат міст, положення планет і фаз Місяця, на підставі сонячного затемнення, яке відбулося 29 липня 1478 року, намагався пов’язати космічні явища із подіями на Землі.
7 лютого 1483 року в римській друкарні Еухарія Зільбера Юрій Дрогобич видав свою першу книгу — «Прогностична оцінка поточного 1483 року» (повна назва — «Iudicium prenosticon Anni MCCCCLXXXIII currentis Magistri Georgii Drohobicz de Russia almi studii Bononiensis artium et medecine doctoris»), 19 сторінкову працю, присвячену папі Сикстові IV, в якій на основі аналізу взаємного розташування небесних світил, оцінки різних астрономічних явищ та зодіакального календаря було зроблена спроба передбачити земні події.
![Пам'ятник Юрію Дрогобичу, Дрогобич.](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/drohobych.jpg?resize=696%2C464&ssl=1)
Незважаючи на астрологічний характер праці, Дрогобич дав точні прогнози двох місячних затемнень, фаз Місяця, вказав, що при визначенні положення Сонця і планет важливе значення має географічне положення спостерігача, і вперше, хоча й неточно, вказав координати ряду міст Польщі, Литви і Західної України. Одним з найбільш важливих аспектів цього трактату було бачення автора про те, що світ не є абстрактним поняттям і що люди здатні вивчити його закономірності і закони. До нашого часу дійшло два примірники книги Дрогобича, які зберігаються в бібліотеках Ягеллонського і Тюбінґенського університетів.
У 1486 році Юрій Дрогобич повернувся до Кракова, де через рік став професором кафедри медицини в місцевому університеті і читав лекції, коли в Ягеллонському університеті навчався Миколай Коперник, а в 1492-у — деканом факультету медицини і лейб-медиком короля Казимира IV Ягеллона. У 1491 році за участі Юрія Дрогобича краківський друкар Фіоль Швайпольт видав перші книги церковно-слов’янською мовою «Осьмогласник», «Часослов» та «Тріодь», які протягом наступних кількох століть перевидавались у Києві та Львові.
Помер Юрій Дрогобич 4 лютого 1494 року у Кракові, де й був похований.
Ольга ДОВГАНИК