В останній тиждень перед Великим постом понад сто років тому, в часи Австро-Угорщини, у великосвітських колах Львова було заведено влаштовувати бали та карнавали. Повеселитися в ці дні хотілося і простим людям, а надто тим, які тижнями нудилися у місцевому криміналі на вулиці Баторія (тепер — князя Романа), чекаючи розгляду своєї справи в суді. Про це повідомляє видання Діло.
У 1907 році шестеро львівських арештантів, які перебували в камері №38, постановили й собі влаштувати своєрідний карнавал. І взялися до праці.
Як повідомляв тогочасний тижневик Nowości Illustrowane, в’язні, намагаючись особливо не шуміти, витягли дошки та видовбали цеглу зі склепіння між поверхами і через цю діру в підлозі дісталися до жіночої камери на другому поверсі, де на той час перебувало семеро арештанток. Тут запросили дам до танцю і влаштували “широку забаву, яка тривала цілу ніч і викликала великі емоції”.
Як стверджували газетярі, арештантки були дуже раді цьому візитові, а особливо тішилася якась Мілка, яка пізніше стала причиною післякарнавальних розборок.
“Навіть арештантки похилого віку брали участь у тій забаві і залишилися задоволені. Про способи, якими вони розважалися, тепер розповідають різні байки. Один з арештантів “натанцювався” до повного виснаження. Як бал, то бал. Наступного ранку його виявили непритомного в жіночій камері”, – описував оргію в львівській в’язниці оглядач тогочасного тижневика.
Для організатора тюремного карнавалу ця авантюра закінчилася плачевно – тяжкими побоями, після яких його довелося відвезти до шпиталю. За офіційною версією, на чоловіка напав залицяльник згаданої Мілки, який був розлючений ревністю та підмовив на це ще кількох в’язнів.
Але не виключено, що в такий спосіб його покарала тюремна сторожа, щодо якої під час розслідування цього випадку виявилися несподівані факти.
“Завдяки цій події було виявлено, що необов’язково в Запусти і без проломів у стіні самі тюремники, як правило, зловживали своєю владою щодо жінок-в’язнів”, – писала газета Nowości Illustrowane.
Коли цей випадок набув розголосу, вибухнув великий скандал. В газетах іронічно писали, що адміністрація в’язниці була дуже збентежена тим, що в’язні влаштували собі цей бал і видовбали діру у мурах “без дозволу і попереднього оголошення”.
“Як бачимо, наша в’язниця має свої бали, свої сцени кохання і ревності, криваві бійки і т.п., а цілі підрозділи та штаби військових сторожів дивляться на це і дивуються”, – писали тогочасні газетярі і рекомендували після наступних виборів до парламенту вимагати скасування “варварського” звичаю утримувати чоловіків і жінок в окремих камерах.
У тогочасній пресі недогляд в’язничних сторожів, які допустили цей карнавал арештантів, пояснювали також тим, що вся увага охоронців була прикута в той час до іншого крила в’язниці, де утримували арештованих українських студентів, яких звинувачували в заворушеннях в університеті. Але це вже зовсім інша історія.
Богдан СКАВРОН
