Первісно НТШ виникло як Літературне товариство імені Т. Шевченка 1873-го року у Львові з ініціативи Олександра Кониського, Дмитра Пильчикова та за фінансового сприяння Єлизавети Милорадович-Скоропадської.
Тоді статутно членами засновниками могли стати лише галичани, громадяни Австро-Угорщини. Ось як визначав завдання НТШ Володимир Гнатюк у 1917 р.: «Товариство мало назву:”Товариство ім. Шевченка”, а завданєм його було “спомагати розвиток української словесности”, для чого мало воно підпомагати ріжні українські видавництва, видавати своїм коштом книжки і часописи, признавати письменникам нагороди й ин.». З часом виникла потреба реорганізувати Товариство у наукову інституцію, що в майбутньому виконувала б функції Академії наук. Головним ініціатором такого перетворення виступив у 1890 році Олександр Барвінський за підтримки Олександра Кониського та Володимира Антоновича.
Газета «Діло» (за 14.03.1892) висвітлювала ці події так:
«Вчерашні загальні збори членів товариства имени Шевченка написані будуть в лїтописи сего товариства яко хвиля дуже важна для єго розвитку і поступу. Вчерашні збори ухвалили порушену перед кількома роками і до сеї пори підготовувану основну реформу товариства на “наукове товариствo имени Шевченка”.
Хід вчерашних зборів був ось-такій. Заступник голови товариства проф. Вол. Шухевич, сконстатувавши, що зібралось потрібне число членів — більше, нїж звичайно в лїтах попередних — відкрив збори […] Потім заступник голови, покликавши на секретаря збору редактора Ив. Белея, удїлив, після проґрами, голосу проф. Вол. Коцовскому, а опісля п. К. Паньківскому, щоби здали справу — першій з дїяльности видїлу в роцї, 1891-ім, а другій з маєткового стану товариства. […] Опісля прийшла точка: “принятє нових членів” [бо членів приймають загальні збори]. Видїл предложив зборам зголосивших ся шість членів: проф. Василя Тисовского, проф. д-ра Іосифа Олеськова, о. Іосифа Олеськова, о. Евгенія Гузара, редактора “Народа” і сотрудника Kurjer-a Lwowsk-ого Ивана Франка, проф. Ивана Верхратского і кандидата адвокатского д-ра Олександра Кулачковского. Голосованє відбувалось тайно, картками, а скрутінія виказала, що на 22 відданих голосів всї кандидати — з виїмкою п. Франка — одержали всї голоси; п. Иван Франко дістав 5 голосів, отже перепав.
Потому преступлено до вибору видїлу і голови товариства. […] Головою-ж товариства имени Шевченка вибрано майже одноголосно д-ра Юл. Целевича. [Було внесенє д-ра Целевича, що-би головою вибрати посла Барвіньского, але збори справедливо звільнили єго, бо він єсть уже головою Руского товариства педаґоґічного і яко посол до ради державної довшій час не пробуває у Львові. Наконець відчитано проєкт нового статута товариства, а остаточну редакцію поручено анкетї, до кoтрoї входять пп. д-р Целевич, д-р Кость Левицкій, ред. Ив. Белей і д-р Ол. Кулачковскій.
Заким подамо в повній основі проєкт статута наукового товариства им. Шевченка, скажемо нинї лише коротко про цїль єго і орґанізацію. Цїль товариства: плекати та розвивати науки в своїй мові та штуки і збирати та зберігати всякі памятки, старинности і наукові предмети України-Руси. Средствами до того будуть служити: наукові дослїди з фільольоґії рускої і славяньскої та исторія україньско-руского письменства і штуки, з исторії і археольоґії України Руси, а також з наук фільософічних, політичних, економічних і правничих, математичних, природних з ґеоґрафією і лїкарских; відчити, розправи і розмови наукові; зїзди учених, літератів і артистів; виданя наукових “Записок” товариства і инших творів наукових; збиранє матеріялів до музея і бібліотеки; премії і підмоги ученим і літератам; удержуванє власної друкарнї. — Товариство подїлить ся на три секції: фільольоґічну, исторично-фільософічну і математично-природничо-лікарску.
Для деяких справ наукових з кождої секції може вибратись окрема комісія. Товариство полагоджує свої справи: на зборах загальних і на засїданях секцій і комісій. [Засїданя секцій мають відбувати ся що місяця, а загальні збори раз в роцї.] — Товариство має складатись з членів дїйстних [2 зр. вписового і 3 зр. річної вкладки], основателїв [50 зр. одноразово] і почетних. Видїл для управи товариства має складати ся: з голови, 5 членів [заступника голови, бібліотекаря, секретаря, редактора видань товариства і адміністратора маєтку] і 2 заступників, вибраних з львівских членів загальними зборами, а кромі того мають входити в склад видїлу директори секцій або замість них вибрані секцією референти секційні».
У статті для газети «Діло» (13.03.1917) «Важні роковини» Володимир Гнатюк вказує і наслідки реорганізації 1982 року:
«Найблизші загальні збори вже зреформованого Наукового Товариства ім. Шевченка відбули ся дня 11. мая 1893 р. в присутности більше як 50 членів. Касове справозданє за 1892 р., предложене зборам, представляло ся так: Приходи в 1892 р. виносили 27.147 67 зол., розходи 26.775 78 зол., остало ся 371 95 зол. Активи товариства виносили з кінцем 1892 р. 29.440 92 зол., пасиви 7.433 89 зол., маєток товариства 22.006 03 зол. До нового видїлу увійшли: Ол. Барвінський як голова, Ос. Ганїнчак, Сид. Громницький, Ос. Маковей, Петро Огоновський і К. Паньківський як члени, та д-р Гр. Величко і О. Макарушка як заступники.
Тодї уконституували ся перший раз також наукові секції. В історично-фільософічній секції вибрано директором Нат. Вахнянина, заступником д-ра Костя Левицького. секретарем Вол. Коцовського. В фільольоґічній секції: директором д-ра Ом. Огоновського, заступником Ом. Партицького, секретарем Остапа Макарушку. В мат. природ.-лїкарській секції: директором Ів. Верхратського, заступником д-ра Щ. Сельського, секретарем Волод. Шухевича. Належить завважити, що тодї кожний член міг записувати ся до тої секції, до котрої хотїв. Роздїл членів на дїйсних (із науковою квалїфікацією) і звичайних (передплатників) наступив аж при дальшій реформі і перших дїйсних членів вибрано аж 1. червня 1899 р., при чім до істор.-фільософічної секції вибрано 12, а до двох инших по 10 членів.
В 1893 вийшла знов одна книжка Записок Наукового Товариства ім. Шевченка, а в 1894 р. дві книжки під редакцією тодішнього голови Ол. Барвінського. В 1895 р. вийшло 4 книжки під редакцією М. Грушевського. Від 1896 р. аж до кінця 1913 р. виходило річно 6 книжок “Записок”. Першу субвенцію на свої наукові виданя дістало товариство від краю 1894 р. в сумі 2000 кор. В 1895 р. дістало 2000 кор. від краю і 2000 кор. від держави».
Христина БАЗЮК
Джерела:
- ntsh.org
- zbruc.eu
Фото:
- day.kyiv.ua
- uk.wikipedia.org
- toloka.to
- zbruc.eu
