Революційні події 2004 року, здається, були лише вчора. А, поза тим, пройшло 10 років. Саме 31 жовтня 2004 українці йшли на дільниці зі сподіванням обрати нового Президента вже у першому турі.
Виборам і Помаранчевій революції передували масові студентські акції протесту та непокори. Саме молодь стала головним рушієм змін політичних і громадських процесів у державі. Студенти виходили на вулиці, декларуючи боротьбу зі злочинним режимом – кучмізмом. Молоді активісти організовували просвітницькі акції проти корупції, свавілля чиновників, брехні національних медіа. І хоч їх спротив системі був ненасильницьким, влада робила все можливе, аби наростаючі протестні настрої придушити.
Активістам правоохоронці підкидали вибухівку, фальшиві гроші, крадені мобільні телефони, наркотики, а, відтак, арештовували.
Та протест придушити не вдалося, ба більше – владне свавілля спричинило до масових акцій непокори, – і студенти більше не могли мовчати. 20 жовтня чернігівському активісту Громадянської кампанії “Пора” Олександру Ломаку підкинули вибухівку і гроші, а 26 жовтня у Львові на студентський страйк “Пора чинити спротив, щоб жити в чистій Україні” вийшли 15 тисяч студентів. Навіть для натхненників страйку – ГК “Пора”, “Спротив” і “Чиста Україна” – така кількість стала великою приємною несподіванкою.
З гаслами “Ні насильству влади”, “Бандитам – тюрми, студентам – волю”, “Ми сильні без насилля”, “Свобода не терпить репресій” молодь прийшла під стіни Львівської міської ради, аби заручитися підтримкою депутатів.
У резолюції учасників студентського страйку до депутатів міської ради йшлося про небачені досі репресії проти студентів: “Ми, студенти навчальних закладів Львова, сьогодні об’єдналися, аби зупинити репресії проти наших колег. Ми запевняємо центральну владу: вам нас не здолати, ви можете посадити одного студента, двох, трьох, але акцій студентської солідарності вам не зупинити. Ваш час пройшов. Ви повинні піти”.
Депутати на звернення зреагували – секретар міської ради Зіновій Сірик зачитав звернення Львівської міської ради про підтримку української молоді: “Сьогодні все очевиднішим стає той факт, що збанкрутілий режим Кучми-Януковича-Медведчука готовий вдатися до будь-яких, навіть найбільш небезпечних для суспільства, дій. За останній час, у переддень виборів розпочаті безпрецедентні для України репресії проти студентської молоді. Студентів-активістів громадських організацій, які відстоюють право на чесні вибори, тих, хто просто відстоює свою позицію і не боїться цього, виключають із вищих навчальних закладів, затримують правоохоронці під надуманими приводами. Їм пред’являють звинувачення, які ґрунтуються на сфальшованих доказах, провокаціях з боку міліції. Це робиться відкрито, нахабно – щоб решта усвідомлювала, що “висуватися” не варто. Логіка режиму зрозуміла: залякати суспільство і провести вибори президента за “білоруським” сценарієм. До того ж, студенти були і залишаються однією з найактивніших суспільних верств, вони завжди гостро реагують на несправедливість і готові з нею боротися. Львівська міська рада категорично засуджує будь-які прояви репресії проти студентів за політичними мотивами. Ми будемо відслідковувати кожен подібний випадок, даватимемо йому належну оцінку та вживатимемо усіх необхідних заходів для відновлення справедливості. Громада Львова, важливою частиною якої завжди були і будуть студенти, не дозволить, щоб хтось постраждав за свою громадянську позицію! І про це варто пам’ятати усім!”.
За звернення одноголосно проголосували усі присутні у залі депутати.
