Як дідусь і бабуся Івана Франка на Різдвяний празник Степана (Стефана) у 1841 році хрестили Степанка Дидика при церкві Різдва Богородиці Ясениці-Сільної.
Про життя батьків матері Івана Франка – Марії з Кульчицьких (1835-†1872 рр.) на сьогодні збереглося дуже мало інформації, а тому у франкознавстві досі переважають тези зі спогадів або ж самого українського генія, або ж джерелознавчі висновки енциклопедичного чи генеалогічного характеру відомих дослідників Мирослава Мороза, Ярослава Грицака, Ігоря Смутка, Романа Горака та ін.
Наприклад, добре відомо, що мати Івана Франка, Марія з дому Кульчицьких (1835—1872), походила із т. зв. «ходачкової» (збіднілої) шляхти, яка належала до гербу Сас. Її батьки Микола Кульчицький (1803 – 1846 рр.) дійсно походив із так званої «ходачкової» шляхти і був одружений на Людвізі Гвоздецькій (?-†1871), рід якої також належав до дрібної загродової шляхти, що походила із Підбужа (прадідом Іван Франка був Василь Гвоздецький). Прадід Івана Франка, батько Миколи Кульчицького – Олександр Кульчицький (1779-†1849 рр.) був засновником роду в Ясениці-Сільній і мав статус голови всіх представників родини. Він оселився у селі, переїхавши із найближчої економії і придбав свого часу ґрунт у пана Голубовського. Прадід Франка був одружений на Марії Ільницькій з роду Стефана Ільницького.
Бабця Івана Франка – Людвіга Кульчицька у науковій літературі охарактеризована, як «учинна, помічна людям, строга на всяке зло. Під її впливом виховувалася мати І. Франка і сам І. Франко».
Мати Івана Франка Марія Кульчицька, народилася у 1835 р. у селі своєї матері – Підбужі, вона була молодшою за Якова Франка на 33 роки. Коли Івану Франку було дев’ять років (1865), помер батько Яків. Мати вийшла заміж удруге за Григорія Гаврилика, який був молодший за Марію на шість років. Вітчим уважно ставився до дітей і фактично замінив їм батька. І. Франко підтримував дружні стосунки з ним упродовж усього життя. На 16-му році життя Івана (1872) померла мати-Марія з Кульчицьких. Вітчим одружився вдруге.
Також добре відомо, що Іван Франко впродовж усього свого життя підтримував шанобливі взаємини із нащадками Кульчицьких, а також із відомими представниками інтелігенції села Ясениця-Сільна, адже звідти походила його мати, прадід і прабабуся, дідусь і бабця, тут він здобував перші знання у місцевій школі, врешті тут жили його пізніші приятелі із громадсько-політичного життя.
У селі Ясениця-Сільна досі збереглося родинне обійстя сина Миколи Кульчицького – Павла Кульчицького (де стояла хата у якій виховувалася Марія Кульчицька), при цьому на стіні хати теперішніх мешканців встановлена таблиця із меморіальним написом «На цьому місці стояла хата у якій проживала мати Івана Франка Марія з Кульчицьких».
У фонді греко-католицької Перемишльської єпархії, який зберігається у архівосховищі державного архіву Перемишля (Республіка Польща) зберігається оригінал зведеної метрики хрещених, вінчаних та усопших села Ясениця-Сільна за 1841 р. у якому вдалося віднайти запис про чин хрещення Степанка Дидика з Ясениці-Сільної хресними батьками якого були дідусь і бабуся Івана Франка.
Як виявилося дідо і баба Івана Франка по материній лінії належали до давнього церковного братства при церкві Різдва Богородиці села Ясениця-Сільна, були активними учасниками фундаторських дарувань, організаторами празників, і щонайважливіше активними учасниками духовно-релігійних традицій. Про це свідчать численні запрошення односельчан щодо діда і баби Івана Франка Миколи і Людвіги Кульчицьких виконувати обов’язок хресних батьків під час чину Хрещення, а також свідків під час чину шлюбу молодих пар. Враховуючи той факт, що батько Івана Франка – Яків, був старшим церковного братства при церкві Св. Миколая в Нагуєвичах, із впевненістю констатуємо, що з обох гілок батьків родина Івана Франка належала до глибоковіруючих парафіян, як з Нагуєвич, так і Ясениці-Сільної. Врешті під час експедиції 2020 року до церкви Ясениці-Сільної нам вдалося таки віднайти фундаторські записи на іконах храму, які належали саме родині Кульчицьких.
У метриці матірної церкви Різдва Богородиці (збудована 1818 року) Ясениці-Сільної за 9 січня 1841 р. нам вдалося відчитати цікавий різдвяний латиномовний запис про чин хрещення Степана Дидика села Ясениця-Сільна під час котрого хресними батьками виступали дідо і баба Івана Франка – Микола і Людвіга Кульчицькі. В цей час парохом церкви Різдва Богородиці в селі Ясениця-Сільна був о. Іван Чайковський (помер 16 липня 1867 р.), а функції адміністратора виконував дрогобицький декан о. Михайло Левицький. Цікаво, що о. Іван Чайковський певний час правив у Нагуєвичах.
Родина Дидиків звернулася до Миколи і Людвіги Кульчицьких аби ті були за хресних батьків для їхнього сина Степана, врешті обидві родини належали до церковного хору. Оскільки дитина довгий час була кволою хрестини вирішили зробити на Різдвяні свята 9 січня 1841 р. Серед присутніх під час чину хрещення були: парох о. Іван Чайковський, батьки новонародженого Степанчика і куми Кульчицьких – Мартин Дидик (син Василя Дидика з Опаки і Анни Дидик з роду Василя Копача) і Петронда Дидик (донька Йосифа Фідриха з Підбужа і Регіни Міллер також з Підбужа). Сере запрошених також була і повитуха села Ясениця-Сільна Олена Бикова, яка до речі приймала пологи при народження матері Івана Франка – Марії Кульчицької. Разом із дідусем і бабцею Івана Франка кумом при хрещенні Степанка виступав також Михайло Дидинський, який був братом батька новонеродженого Мартина Дидика.
Зрозуміло, що після чину хрещення куми і родичі Дидики і Кульчицькі розпочали Святочну Різдвяну коляду на честь Свята Степана і охрещеного Степанка Дидика у власній садибі тим самим ознаменовуючи древні традиції релігійної громади.
Таким чином дані небагатослівні записи письмових джерел дозволяють ближче наблизити нас до розуміння ментальності родини Івана Франка, її витоків та добросусідських взаємин.
Врешті добре відомо, що ані Яків Франко, ані Марія Кульчицька не походили із Нагуєвич, а тому оселившись приносили у свою садибу «На слободі» унікальні традиції і ментальну культуру світобачення власних родин, зокрема у вихованні власних дітей, серед яких був Іван Франко і його брати Захар та Онуфрій!
Богдан ЛАЗОРАК та Тетяна ЛАЗОРАК
Джерела і література:
- Грицак Я. Пророк у своїй Вітчизні. Франко та його спільнота (1856-1886). – К.: Критика, 2006. – С. 55, 66.
- Смуток І. Руська шляхта Перемишльської землі (XIV – XVIII ст.). Історико-генеалогічне дослідження. – Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук за спеціальністю 07.00.06 «Історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни». – К. 2028. – 598 с.
- Горак Р. Франкова Ясениця-Сільна. – Львів: Апріорі, 2015. – 215 с.
Мороз М. Літопис життя і творчості Івана Франка : у 3 т. — Т. 1 : 1856—1886. – Т. 1. – С. 44-48. - Метрика парохії Ясениця Сільна 1841 р. – Z. Archiwum Greckokatolickiego Biskupstwa w Przemyślu. – Archiwum Państwowe w Przemyślu. – Syg. 56/142/0/-/6805. – S. 13.
