Є творчі постаті в нашій національній культурі, філігранний талан котрих розквіт в яскравій повноті та багатогранності, хоча сучасники, і, тим більше, нащадки, залишилися перед ними у великому боргу щодо оцінки їх творчого доробку та неоціненого внеску у розвій нашого культурницького поступу і в світову мистецьку спадщину.
До таких непересічних особистостей, належить і скромна постать Михайла Жука – графіка, живописця, портретиста, кераміста, мистецтвознавця, педагога-викладача малярської майстерності, а також поета, прозаїка, казкаря.
Народився Михайло Жук у 1883р. в містечку Каховка на Таврії, закінчив Київську рисувальну школу Миколи Мурашка, згодом став студентом академії красних мистецтв у древньому Кракові.
З життєпису художника відомо, що 1909 року він побував у Галичині, де ближче познайомився з багатьма діячами і письменниками та їх родинами, зокрема з Іваном Франком, Володимиром Гнатюком, і, звичайно, Михайлом і Марією Грушевськими. Також йому пощастило побувати і трохи відпочити на Гуцульщині серед галицького товариства, котре виїжджало на “літні периферії” в гори. У Криворівні художник не тільки відпочивав, але й доволі близько спілкувався з родиною Грушевських. Зокрема, портретував їхню доньку — Катерину.
Багата колекція Музею Михайла Грушевського у Львові не містить чисельної епістолярної та мистецької спадщини Михайла Жука, проте має декілька джерельних матеріалів та унікальну художню роботу талановитого майстра, а саме картину «Яблунева гілка».
Картина “Яблунева гілка”, автор Михайло Жук
- Фонди музею поповнилися роботою Михайла Жука у 1996р. До того незвичайне панно із зображенням стилізованої яблуневої гілки зберігалося у родині внучатого племінника Марії Сильвестрівни Грушевської – Олександра Микласевича на віллі «Ясна Поляна» у м.Стрию, що поблизу Львова.
- За спогадами Олександра Микласевича декоративне панно не внесене до каталогів творів художника, оскільки це одне з перших полотен художника. Загалом Михайло Жук працював у жанрі портрету, хоче є у нього добірка декоративних панно, ряд інших композицій графічного й суто виробничого характеру — для кераміки й вибійки. Він ретельно досліджував народний орнамент, щоб, реконструювавши його, створити свій, за допомогою якого можна було б оздоблювати речі побуту. В народному дусі він оформлював тканини та керамічні вироби.
- Дане панно виконано мішаною технікою — митець використав акварель, пастель, олівець. Сам художник впродовж життя працював у багатьох галузях образотворчого мистецтва. Йому були підвладні техніки: офорту, деревориту, літографії, лінориту, майоліки та ін. Сучасні мистецтвознавці відзначають, що Михайло Жук був одним із найяскравіших виразників тенденцій модерну в українському малярстві.
- У горішньому правому куті – автор поставив свій стилізований підпис, вказав місце написання роботи і датував її: «Жук. Рижанівка 1903». Рижанівка — село у Черкаській області, де у 1903 році відбував літні студії молодий художник.
- Твір подаровано дружині Михайла Грушевського про що свідчить дарчий напис самого митця: «Високоповажаній Марії Сильвестровні в день її іменин – Мих. Жук. Вижниця, 1909 1/ ІХ» .
- Зараз «Яблунева гілка» представлена у найколоритнішій кімнаті експозиції музею – «Гуцульській».
Софія ЛЕГІН
За матеріалами статті: Марія Магунь. Михайло Жук і родина Грушевських. // Український історик. № 3-4 (163-164)/1 (165), р.ХLІ-ХLІІ. Нью-Йорк-Київ-Львів-Острог-Торонто-Париж, 2004-2005
