На початку січня 2024 року, у складний для України час, побачив світ третій випуск наукового збірника «Українська тіловиховна традиція» (перший з’явився 2020 р., другий – 2022 р.), присвячений 150-річчю від заснування Наукового товариства імені Шевченка, 150-річчю від народження Івана Боберського та Миколи Міхновського.
Комісія тіловиховання і спорту імені Івана Боберського Наукового товариства імені Шевченка та Центр незалежних історичних студій продовжили видання періодичного збірника праць, який покликаний актуалізувати широкий спектр проблем українського тіловиховання. Особливу увагу зосереджено на актуальних проблемах фізичного виховання і спорту на українських землях у кінці ХІХ – на початку ХХІ ст. Редколегія друкувє дослідження про діяльність тих діячів (Івана Боберського, Степана Гайдучка, Петра і Тараса Франків, Оксани Суховерської, Едварда Жарського, Ярослава Благітки, Михайла Тріля та ін.), які спричинилися до розвитку українського тіловиховання, ті праці українських фахівців, на які було накладено «табу» в радянський період, але які не втратили актуальності на сучасному етапі державотворення. Редколегія цінує насамперед оригінальні наукові студії дослідників, що стосуються важливих проблем у царині тіловиховання, сприяє дискусії з приводу окремих гострих проблем фізичного виховання і спорту.
Редакційна колегія збірника: кандидат філософських наук, доцент Валерій Джунь; кандидат філологічних наук, професор Степан Кость та доктор історичних наук, професор Андрій Сова. Мистецьке оформлення Федора Лукавого.
Представлений науковий збірник має такі рубрики: наукові публікації; повідомлення, дискусії; джерела; рецензії, огляди; хроніка наукового життя, наші ювіляри.
На сторінках збірника подано чимало унікальних матеріалів.
У статті доктора історичних наук, професора кафедри всесвітньої історії та спеціальних історичних дисциплін Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, члена Дрогобицького осередку Наукового товариства імені Шевченка Ігоря Смутка «Генеалогія Боберських з Перемишльської землі (ХVІ – початку ХХ ст.)» вміщено реконструкцію родоводу Боберських з Лопушанки Лехнової у Перемишльській землі. Здійснена локалізація землеволодінь та визначена географія проживання окремих родин. Висвітлені матримоніальні зв’язки. Показана діяльність окремих представників роду через призму майнових і судових справ.
Публікація доктора історичних наук, професора, доцента кафедри олімпійської освіти Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського; старшого дослідника, старшого наукового співробітника відділу новітньої історії Інституту українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України; заступника директора Центру незалежних історичних студій; дійсного члена, голови Комісії тіловиховання і спорту імені Івана Боберського Наукового товариства імені Шевченка Андрія Сови «Співпраця Івана Боберського з Науковим товариством імені Шевченка у першій половині ХХ ст.» висвітлює взаємини Івана Боберського з Науковим товариством імені Шевченка упродовж 1902–1943 рр. Зазначено, що він, будучи звичайним членом НТШ у 1902–1903 рр., брав активну участь у діяльності організації. Розглянуто співпрацю Івана Боберського, як голови гімнастичного товариства «Сокіл-Батько» з цією науковою установою. Звернено увагу на те, що у міжвоєнний період та в роки Другої світової війни Іван Боберський, дбаючи про збереження української культурної спадщини, подарував НТШ частину своєї бібліотеки, архіву та речових пам’яток.
У статті доктора філологічних наук, доцента, доцента кафедри олімпійської освіти Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського; члена Комісії тіловиховання і спорту імені Івана Боберського Наукового товариства імені Шевченка Ірини Процик «“Це ж він створив такі новотвори як … копаний м’яч…” Іван Боберський – творець національної футбольної термінології» проаналізовано футбольні терміни, які запропонував до вжитку в українському футбольному дискурсі відомий громадський діяч, основоположник національної тіловиховної і спортивної традиції Іван Боберський. Зосереджено увагу на засадничому підході Івана Боберського до опрацювання національної терміносистеми футболу – пошукові та творенні питомих відповідників до чужомовних назв на позначення спеціальних понять футбольної сфери. Подано сучасні аналоги до футбольних термінів початку ХХ століття, більшість із яких невідома широкому загалові сучасних прихильників футболу.
Стаття провідної наукової співробітниці Львівського історичного музею Ольги Перелигіної «“За труди і заслуги” (Символічна булава Івана Боберського в зібранні Львівського історичного музею)» знайомить з результатами проведеної нею наукової атрибуції музейного раритету – символічної булави провідника товариства «Сокіл-Батько» Івана Боберського (1873–1947). Вони включають основні характеристики меморіальної пам’ятки та історію її побутування.
Розвідка викладача вищої категорії, методиста Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівського музичного фахового коледжу ім. С. П. Людкевича» Роксоляни Гавалюк «Музичне мистецтво в діяльності товариства “Сокіл”» присвячена площинам музичного мистецтва в діяльності пожежно-руханкового товариства «Сокіл». Констатовано їх багатогранність, а також репрезентативне, ужиткове, патріотично-виховне, громадське та мистецьке значення. Відзначено творчу діяльність низки професійних музикантів як членів товариства. Простежено роль товариства в заснуванні Вищого музичного інституту ім. М. Лисенка, вплив на розвиток оркестрового виконавства та диригентського мистецтва, участь у нотовидавничій практиці, співпрацю з іншими товариствами та інституціями у ході національних урочистостей. Відслідковано функції «Сокільського маршу» для товариства, Українських січових стрільців, Галицької армії.
У статті кандидата історичних наук, старшого наукового співробітника відділу наукової бібліографії Львівської національної наукової бібліотеки України імені Василя Стефаника Маріанни Мовної «Спортивно-освітня діяльність Ярослава Благітки в контексті сокільського руху» досліджено спортивно-освітню діяльність Ярослава Благітки в контексті сокільського руху, активним учасником та організатором якого він був як теоретик національного спорту, педагог, публіцист, начальник «Сокола-Батька». Ярослав Благітка був помітною постаттю українського сокільського руху, взірцем наслідування для молоді, організатором її виховання не лише в спортивному, але й у здоровому національному дусі.
Публікація кандидата історичних наук, доцента кафедри міжнародних відносин та докторанта Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника Петра Гаврилишина «Богдан Гаврилишин – вихованець пластового куреня “Лісові Чорти”» висвітлює частину життя українського вченого та відомого мецената Богдана Дмитровича Гаврилишина (1926–2016), пов’язана зі скаутською організацією «Пласт», звернено увагу на його членство в курені «Лісові Чорти». Навички, здобуті у «Пласті», патріотичний світогляд, уміння бути керівником дали поштовх до їх втілення в практику в його подальшому житті. Уже перебуваючи на пенсії, він повернувся в Україну, зокрема допомагав розвитку «Пласту».
У статті кандидата філософських наук, доцента, доцента кафедри олімпійської освіти Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського, члена філософської комісії Наукового товариства імені Шевченка Ростислава Поліщука «Іван Боберський як провідник національної ідентичності через традиції тіловиховання і спорту» розглянуто феномен національної ідентичності та вплив на неї спорту як культурного явища. Здійснена спроба осмислення взаємодії спорту з національними культурними матрицями. Підкреслено вплив Івана Боберського на збереження національної ідентичності та пропагування національної ідеї українства.
Нижче подаємо зміст наукового збірника:
Зміст
НАУКОВІ СТАТТІ
- Смуток Ігор. Генеалогія Боберських з Перемишльської землі (XVІ – початку ХХ ст.)
- Сова Андрій. Співпраця Івана Боберського з Науковим товариством імені Шевченка у першій половині ХХ століття
- Процик Ірина. «Це ж він створив такі новотвори як… копаний м’яч… ». Іван Боберський – творець національної футбольної термінології
- Перелигіна Ольга. «За труди і заслуги» (символічна булава Івана Боберського в зібранні Львівського історичного музею)
- Гавалюк Роксоляна. Музичне мистецтво в діяльності товариства «Сокіл»
- Мовна Маріанна. Спортивно-освітня діяльність Ярослава Благітки в контексті сокільського руху
- Гаврилишин Петро. Богдан Гаврилишин – вихованець пластового куреня «Лісові Чорти»
- Поліщук Ростислав. Іван Боберський як провідник національної ідентичності через традиції тіловиховання і спорту
ПОВІДОМЛЕННЯ, ДИСКУСІЇ
- Сова Андрій. «Тут виробляється українська єдність, карність, витривалість, швидкість, гартується здоровля, гнучкість, сила»: деякі факти про рухівню «Сокола-Батька» у Львові
- Кость Степан. Дмитро Донцов і проблеми військово-політичної думки
- Синиця Аліна, Синиця Михайло. Театр спорту Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського: сторінки історії
- Гладиш Павло. Іван Боберський надихає і сьогодні. Діяльність спортивно-патріотичного товариства «Шквал»
ДЖЕРЕЛА (Підготували Ірина Процик та Андрій Сова)
- Боберський Іван. Значінє рухових товариств
- Франко Петро. Подорожництво
- Суховерська Оксана. Стан руханки серед галицького жіноцтва
- Франко Тарас Футбо[/а]левий тренінґ і тактика
- Гайдучок Степан. Вплив фізичного виховання на вдачу нашої молоді
- Сова Андрій. Лист Миколи Міхновського до Івана Боберського 1912 року
РЕЦЕНЗІЇ, ОГЛЯДИ
- Джунь Валерій. [Рец.]: Як у Нестора-літописця [на]: Тимчак Я. У вихорі «третьої спроби». Спогади про Студентське братство ЛДІФК (1989–1992 рр.). – Львів: ЛДУФК ім. Івана Боберського, 2021. – 104 с.
ХРОНІКА НАУКОВОГО ЖИТТЯ
- Сова Андрій. Четверта наукова конференція «Українська тіловиховна традиція» (з нагоди відзначення 110-річчя від заснування українських товариств «Україна» та «Пласт»)
- Сова Андрій. П’ята наукова конференція «Українська тіловиховна традиція» (з нагоди 130-річчя від дня народження Івана Чмоли)
- Сова Андрій. Шоста наукова конференція «Українська тіловиховна традиція» (з нагоди 100-річчя пластового куреня «Лісові Чорти»)
- Сова Андрій. Сьома наукова конференція «Українська тіловиховна традиція» (з нагоди відзначення 150-річчя від створення Наукового товариства імені Шевченка та 150-річчя від народження Івана Боберського)
- Сова Андрій. Виставка «Лиш з тим народом числиться світ, що є здоровий, розумний, сильний і багатий. До 150-річчя від дня народження Івана Боберського»
НАШІ ЮВІЛЯРИ
З нагоди 80-річчя члена Комісії тіловиховання і спорту імені Івана Боберського НТШ Івана Яремка (Олександр Паук)
З нагоди 70-річчя секретаря Комісії тіловиховання і спорту імені Івана Боберського НТШ Валерія Джуня (Юрій Панишко)
Література:
- Українська тіловиховна традиція / гол. ред. Андрій Сова. – Львів, 2020. – Вип. 1. – 128 с.
- Українська тіловиховна традиція / гол. ред. Андрій Сова. – Львів, 2022. – Вип. 2. – 160 с.
- Українська тіловиховна традиція / гол. ред. Андрій Сова. – Львів, 2024. – Вип. 3: З нагоди 150-річчя від заснування Наукового товариства імені Шевченка, 150-річчя від народження Івана Боберського та Миколи Міхновського. – 178 с.
Андрій СОВА
історик
