Сьогодні, 2 січня 2020 року, о 14.00 у Музеї історії України (відділ Львівського історичного музею, площа Ринок, виставкова зала на IV поверсі) відбудеться відкриття виставки “Культура Галицького королівства”.
У 2019 році виповнилося 820 років з часу створення Галицько-Волинської держави. З нагоди відзначення цієї дати у Львівському історичному музеї експонуватиметься виставка, присвячена культурі Галицько-Волинської Русі.
Культура Галицько-Волинської держави — невід’ємна складова культури Київської Русі, з власними, самобутніми рисами. Відкрита для впливів із Заходу і Сходу, Галицько-Волинська Русь не втрачала своєрідності. Великий вплив на збереження традицій у реґіоні мала християнська церква. В державі успішно розвивалися освіта, література та літописання, образотворче й ювелірне мистецтво, а майстерність місцевих архітекторів і фортифікаторів викликала подив і повагу іноземців.
Галицько-Волинська держава об’єднувала етнічні українські землі. Прикмети місцевої української культури лягли в основу національного самовизначення. Після занепаду Києва саме Галицько-Волинська держава продовжила традиції української державності і сприяла розвиткові самобутньої української культури.
На виставці репрезентовано понад 200 експонатів. Відвідувачі мають унікальну нагоду побачити ориґінал рукописного Кристинопільського Апостола (ХІІ ст.), який входить до Золотого фонду української культури і духовності. Це найдавніший повний послідовний Апостол, що зберігся в давньослов’янській літературній традиції. Про велич Успенського собору в літописному Галичі, який за розмірами майже не поступався Софії Київській, розповідають його архітектурні деталі з розкопок знаного українського археолога Ярослава Пастернака. Завдяки цьому дослідникові „підземного архіву“ ми можемо показати на виставці перлину давньоруської плоскорізьби — кістяну іконку з літописного Пліснеська. Серед унікальних знахідок — енколпіони ХІІ—ХІІІ ст. — хрести-релікварії, куди вкладали мощі святих, кістяні та бронзові писала, керамічні писанки. Милуватимуть око розмаїття прикрас ХІІ—ХІV ст., зокрема прикраси з Демидівського скарбу, який знайшли у 1896 р. на Жидачівщині. Доповнюють виставку і допомагають перенестися у глибину віків графічні твори митців ХVІІІ—ХІХ ст. із фондів Львівського історичного музею.
Автори виставки вдячні колегам з Відділу археології Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, Інституту археології ЛНУ ім. І. Франка та Музею археології ЛНУ імені І. Франка за допомогу і надання цінних артефактів для експонування.
Автори виставки: Оксана Куценяк, Емілія Зарубій, Микола Майорчак
