В п’ятницю, 9 червня 2017 року, в Музично-меморіальному музеї Соломії Крушельницької у Львові ( вул. С. Крушельницької, 23) відбулося відкриття виставки “Мешканці Музикальної кам’яниці”.
Анонсована подія в Музеї Соломії Крушельницької обіцяла бути незвичною. Присутні, зручно вмостившись на стільцях, в перші хвилини не помітили нічого особливого. Директор музею Галина Василівна Тихобаєва проголосила декілька привітальних слів, назвала прізвища кураторів виставки і запросила до слова старшого наукового співробітника Роксоляну Пасічник.
І тут сталося непередбачуване: усіх гостей попросили “вийти з музею”… і зібратися навпроти будинку. Нас чекала екскурсія “Мешканці Музикальної кам’яниці”. Відвідуючи Музей співачки, якось не замислюєшся, що впродовж багатьох років (та, зрештою, і зараз) цей дім наповнювали різні люди. Спочатку це були рідні Соломії Крушельницької – мати Теодора Крушельницька, брат Володимир, сестри Анна, Олена, Марія, Емілія, їхні родини, а згодом, крім родини, дім почали заселяти “льокатори”: різні за соціальним статусом, національністю, професією люди, але яких, переважно об’єднувала музика.
Під час екскурсії, що перенесла нас на 100 років назад, ми “знайомилися” з мешканцями Музикальної кам’яниці: зайшовши в браму, зупинилися біля перших дверей праворуч, де колись мешкали піаністи Ольга і Тарас Шухевичі і де часто приходив на уроки до свого стрийка юний Роман Шухевич. У подвір’ї дому дізналися, що колись тут стояли кінні екіпажі, були стайні, а першим, хто почав тут паркувати свій автомобіль, був архітектор Штадляр, мешканець другого поверху Соломіїного дому. “Познайомилися” з двірничкою пані Томашовою, котра завжди тримала дім в чистоті, натирала пастою дерев’яні сходи і пильнувала, щоб якийсь волоцюга не забрів на подвір’я…
Дізналися, що в цьому домі на третьому поверсі упродовж десяти років мешкав композитор Станіслав Людкевич. Поруч з його помешканням – родина відомого адвоката Володимира Старосольського: дружина Дарія (донька Володимира Шухевича), сини Юрій, Ігор і донька Уляна. Саме спогади Уляни Любович (літературний псевдонім Уляни Старосольської) й стали основою нашої ретро-мандрівки.
Після екскурсії ми повернулися до музею. І зустрічав нас голос Господині Дому Соломії Крушельницької. Звучала арія Мадам Батерфляй з опери Пуччіні…
Головний хранитель фондів Музею Ірина Криворучка розповіла про виставку, акцентуючи увагу присутніх на окремих цікавих експонатах. А на виставці представлені фотографії, документи, нотні видання, ужиткові речі, що розповідають про мешканців Соломіїного Дому. Суттєвим доповненням експозиції виставки є текстові матеріали, а саме спогади, що ближче знайомлять з яскравими особистостями льокаторів, допомагають відчути атмосферу Музикальної кам’яниці в період першої половини ХХ ст.
Особливими експонатами виставки є три сучасні графічні портрети-шаржі роботи Ігоря Данилихи, заступника директора Музею С. Крушельницької. Завдяки детальним описам Уляни Любович цих персонажів (адже їхніх фотографій немає) художник створив уявні дотепні шаржі на графиню Порчеррі, професора Яцкевича, двірничку пані Томашову.
Під музичний супровід творів Станіслава Людкевича (у записі) гості музею занурилися в експонати виставки.
Роман МЕТЕЛЬСЬКИЙ
