П’ять років без Бориса Возницького. Як жив і розвивався за цей час чи не найбільший в Україні музей – Львівська національна галерея мистецтв імені Бориса Возницького говорили 7 серпня 2017 року на прес-конференції.
“Те, що відбувається впродовж останнього року у Львівській національній галереї мистецтв ім. Бориса Возницького – це злочин. Злочин щодо цілісного майнового комплексу, відділів галереї, які зараз закривають – з галереї надсилають листи прохання про передачу їх в органи місцевого самоврядування. Це злочин стосовно багаторічного колективу, фахівців музейної справи, які своєю працею приносили велику користь нашій культурі. Йде зачистка колективу – одні звільнені з роботи, інші доведені до відчаю і самі подають заяви на звільнення. На їхнє місце ніби навмисно були набрані люди, далекі від музейної діяльності – не мистецтвознавці і не історики. Заступника директора з наукової роботи Володимира Пшика поставили перед вибором – або їдеш у Жидачів, або звільняєшся. Зробили так, що мусила звільнитися Галина Корнєєва – завідувач відділу музею Маркіяна Шашкевича «Русалка Дністрова», яка працювала разом з Борисом Григоровичем плекала музеї, збільшувала їх, відкривала нові. Можливо, таким чином пан Возняк прикривається, що не є фахівцем – він інженер-механік технології машинобудування. Як пояснити, чому таке робиться?” – розпочала свою розповідь екс-директор Львівської національної галереї мистецтв ім. Бориса Возницького Лариса Разінкова-Возницька.
Член правління Українського фонду культури, екс-директор відділу охорони культурної спадини ЛОДА Валерій Потюк вважає, що події, які сьогодні відбуваються у Львівській національній галереї мистецтв ім. Бориса Возницького і довкола неї, зокрема, щодо Лариси Разінкової-Возницької, свідчать про те, що людина на прізвище Возняк захотіла стати Возницьким.
“На сьогоднішній день є шість кримінальних справ, два суди – з відновлення Лариси Разінкової-Возницької на посаді та незаконному її звільненню, а в Адміністративному суді у Києві триває розгляд справи про визнання конкурсу недійсним у зв’язку з тим, що були допущені і зафіксовані на відео усі фальсифікації, які були у цьому процесі. Валерій Потюк зауважив на ненормальності такого факту, що від громадськості у конкурсі брали участь представники від декількох організацій, засновником яких є Тарас Возняк”, – розповів Валерій Потюк.
Вбачає загрозливі тенденції у нинішній ситуації в Галереї і Мирослава Бабінська, депутат Львівської обласної ради.
«Я тут як людина, якій випала честь бути у команді Бориса Возницького. 13 років я пропрацювала науковим працівником Львівської національної галереї мистецтв у Золочівському замку… Останнім часом мені на думку часто приходить притча, як Ісус Христос виганяв торгівців з храму, зараз ми бачимо захоплення храму мистецтва торгівцями, які, на жаль, мислять якимось комерційними категоріями.
Коли Борис Григорович будував картинну галерею, то робив це у комплексі – будував і музей, і колектив – брав молодих людей, що приходили з вузів, виліплював з них єдину команду. Їздили мотоциклами, вантажними машинами, ночували у скиртах сіна, які називали готелями Возницького. Досліджували руїни, якими багата наша земля і збирали збірку. А це було зробити не легко, особливо що стосується сакрального мистецтва, оскільки це не толерувалося радянською владою. Це не мало нічого дотичного до соцреалізму і треба було боятися, щоб тобі не інкримінували ще чогось антирадянського. Борис Григорович це робив. Він витягав з вогню скульптури Пінзеля, рятував артефакти з води, боліт, зі стрихів. Він міг створити собі приватну колекцію, знаючи справжню вартість тих речей, і ніхто не мав би йому це за зле. Зараз це була б найбагатша колекція України… Натомість нині Лариса Борисівна змушена захищати і себе, і спадщину свого батька, яка не є особистою, а державною», – наголосила Бабінська.
А директор представництва американського об’єднання комітетів для євреїв в Україні Мейлах Шейхет сказав, що в Україні відбувається деструктивний процес знищення культурної спадщини взагалі. “Впродовж останніх років ми були свідками впровадження чотирьох законів у Верховній Раді, якими намагалися нівелювати попереднє законодавство, щоб можна було гендлювати культурною спадщиною. Це відбувається завдяки депутатам, зокрема львів’янам. Тарас Возняк опинився частиною цього руйнівного процесу. Він не з’явився просто так, він є частиною тієї групи людей, які дивляться на культурну спадщину інакше”, – сказав Мейлах Шейхет.
У зв’язку з цим, лідер єврейської громади Львова Мейлах Шейхет запропонував створити робочу комісію з провідних борців за збереження культурної спадщини в Україні. Згідно з задумом, комісія повинна звернутись до Євросоюзу, Президента України, Генпрокуратури і попросити втрутитися в ситуацію, що зараз склалася навколо Галереї. Окрім цього, львівські музейники прагнуть ініціювати круглий стіл, в якому окрім них візьме участь сам Тарас Возняк, а також представники правоохоронних органів та влади міста.
Нагадаємо, нещодавно правоохоронці проводили в помешканні Лариси Возницької обшук, що був пов’язаний із зникненням з фондів Музею давньої книги понад 500 стародруків. Про зникнення цінних пам’яток у травні 2017 року заявив Тарас Возняк. На підставі цього була заведена кримінальна справа.
Ористарх БАНДРУК
