Одним з найяскравіших львівських архітекторів австрійської доби став Владислав Садловський. Споруди зведені ним і досі слугують львів’янам, ба навіть більше – стали деякою мірою для нього знаковими. Отож пропонуємо вам поглянути як на саму постать Садловського так і п’ять його найяскравіших творінь у Львові.
Народився Владислав у Львові, у родині архітектора Віктора Садловського. У 1888—1892 роках майбутній архітектор навчався у Львівській, а у 1892—1894 роках — у Віденській політехніці. Протягом двох наступних років, він продовжував жити у Відні де працював асистентом Отто Грубера, який завідував кафедрою у Віденській політехніці. Владислав у цей час особливу увагу приділяє вивченню архітектури власне Австрії і особливо столиці Дунайської монархії – Відня. Проте у 1897 році молодий архітектор, який вирішив піти стопами батька, повертається до рідного Львова, де надалі і протікатиме фактично вся його творча діяльність.
У січні 1900 року Владислав стає членом Політехнічного товариства у Львові. Про авторитет молодого архітектора свідчить хоча б той факт, що у 1901—1904 роках його обирали до правління товариства. У 1910 році кілька проектів Садловського експонувались на архітектурній виставці у Львові. Приблизно у цей же час, він розпочинає свою викладацьку кар’єру. Він отримує почаду викладача рисунку в Державній промисловій школі у Львові. На цій посаді він працює фактично від кінця 1890-х років, і до 1911 року. 1911 рік стає знаковим у житті Владислава, оскільки тоді він переходить на роботу до Львівської політехніки, де робить досить непогану кар’єру. Так, у 1919 році він уже звичайний професор цього навчального закладу і перебуватиме він на цій посаді до 1934 року, водночас очолюючи кафедру кафедру ручного та орнаментального рисунку. У 1916—1918 роках його обирали деканом архітектурного факультету.
Окрім сецесійних споруд у Львові, Владислав проектував також інтер’єри та предмети повсякденного вжитку. Дослідники вважають, що в архітектурі, він широко застосовував ідеї свого віденського вчителя – Отто Вагнера. Помер Владислав у Львові та був похований на Личаківському цвинтарі, де його могилу ми можемо побачити і нині. Невідомий для більшості львів’ян, своєрідну шану його пам’яті віддають лише споруджені ним будівлі.
- Залізничний вокзал у Львові, споруджений у 1899—1904 роках. При будівництві було використано новітні залізобетонні конструкції системи Франсуа Еннебіка, виконаних фірмою Альфреда Захаревича і Юзефа Сосновського, за участі інженера Міхала Фінкельштейна. Перон перекрито двопрогоновим стальним дебаркадером, який був спроектований Садловським у 1902-1904 роках.
- Прибутовий дім банкіра Міхала Стоффа на нинішній вулиці Руставелі, 8-8а у Львові. Будівля була зведена будівельною фірмою Едмунда Жиховича у 1906—1907 роках.
- Нова будівля львівської Промислової школи, виконана у стилі пізньої сецесії, на вулиці Снопківській, 47. Декоративне оздоблення будівлі було виконано із застосуванням доволі стриманої ліпнини і кольорових (зелених та брунатних) керамічних плиток. Центральний вхід увінчано двома алегоричними півфігурами «Мистецтво» та «Художній промисел» авторства Петра Війтовича. Проект розроблено 1906 року при співпраці Адольфа Віктора Вайсса. Будівництво споруди завершили у 1909 році. Прикметно, що спорудження тильної сторони споруди у 1920-ті роки здійснювалось також за проектом Садловського.
- Костел сакраменток на сучасній вулиці Тершаковців, 9, реконструкція якого тривала у 1902—1906 роках. Серед іншого було виготовлено новий необароковий алебастровий вівтар (спільно з Фердинандом Маєрським) із чотирма статуями ангелів авторства Петра Війтовича.
- Нові корпуси фабрики Бачевських у стилі раціонального модерну на вулиці Хмельницького у Львові , споруджені у 1908 році.
Віктор ГУМЕННИЙ
Джерела:
- Архітектура Львова. Час і стилі ХІІІ-ХХІ ст./ Бірюльов, Ю. (ред.). – Львів, 2008.
- Художньо-промислова школа (http://haidamac.org.ua/2013/10/ln-szkola/)
- Фабрика Бачевського (http://haidamac.org.ua/2012/03/ln-baczewski/)
- Сакраментки (http://haidamac.org.ua/2013/04/ln-sakramentky/)