Постать Владислава Дердацького належить до тієї когорти митців нашого міста, яка довгий час залишалась та й на жаль, і досі залишається незаслужено забутою. Проте він був одним з тих, хто формував архітектурне обличчя Львова і саме завдяки таким як він, місто отримало той вигляд, який можемо побачити і зараз і яким захоплюються як його мешканці, так і туристи. Отож погляньмо на насичене творче життя Владислава Дердацького, того, хто залишив свій незабутній відбиток на архітектурному обличчі Львова.
Владислав народився 30 березня 1882 року у Сокалі. Нам відомо, що у 1900 році він вступив на інженерний відділ Львівської політехніки. Проте очевидно він сам відчув, що його душа лежить до іншого і вже через рік, у 1901 році, він перевівся на відділ архітектури. Прикметно, що перші успіхи прийшли до нього ще в часи студентства, так, у 1904 р. його роботи були показані на виставці у залах Політехніки. Владислав закінчив навчання у 1907 році, та у цей же час стає старшим асистентом на відділі архітектури. Проте у цей час він розпочинає і практичну діяльність, і протягом трьох років працює в архітектурному бюро знаменитого Івана Левинського. Тут він спільно із Вітольдом Мінкевичем розробив ряд будинків. Вже 1908 року, він стає членом Політехнічного товариства у Львові.
У червні 1908 року Владислав стає одним із засновників створеного в рамках товариства «Кола архітекторів польських у Львові». А вже 1911 року спільно з Мінкевичем він заснував власну архітектурну фірму. Проте не покидає він і співпарці з Політхенікою, так, з 1914 року він член екзаменаційної комісії при кафедрі архітектури. А у 1920 році його було призначено надзвичайним, а 1924 році звичайним професором Політехніки. У 1922–1923 рр., а також у 1927–1930 рр. він декан факультету архітектури.
Після ІІ Світової війни, він, як і більшість польського населення Львова, був змушений покинути місто. 1946 року він стає завідуючим кафедри будівництва Шльонської політехніки у місті Глівіце. Там він і помер та був похований. Проте більшість його творінь створені саме у Львові, тому пропонуємо вам поглянути на найбільш прикметні з них.
У співпраці з Вітольдом Мінкевичем у складі архітектурного бюро Івана Левинського, Дердацький опрацював ряд проектів сецесійних будинків. У 1909 році ним було спроектовано блок прибуткових будинків на вулиці Бандери № 2, 4, 6 (1909).
Житловий будинок на вулиці Парковій, 14 (1910).
Будинок Педагогічного товариства на вулиці Дудаєва, 17 (1911, скульптури Зигмунта Курчинського).
Будинок № 13 на вулиці Валовій (1912).
Будинок Празького банку на проспекті Свободи, 17. Здобув перше місце на конкурсі проектів (1911–1912 під час реалізації проект перероблено Матеєм Блєхою, скульптор Емануель Кодет).
Будинок VIII гімназії на вулиці Свєнціцького, 17 (1924–1926, нині корпус Українського католицького університету).
Блок житлових будинків пенсійного закладу Міських електричних мереж на вулиці Стрийській 50—76 (1927–1928, співавтор Станіслав Ревуцький).
Власна вілла Дердацького у стилі функціоналізму на вулиці Цетнерівка, 18 (1930).
Віктор ГУМЕННИЙ
Джерела:
- Бірюльов Ю. О. Дердацький Владислав // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького та І. Підкови. — Львів : Літопис, 2007. — Т. 2. — С. 42 – 43.
- Łukasz Heyman “Lwowska szkoła architektury” Cracovia-Leopolis (http://www.cracovia-leopolis.pl/index.php?pokaz=art&id=2225)
