Не лише стародавні львівські дільниці та вулиці середмістя мають багате, насичене подіями минуле… Розташування міста Лева, його багатонаціональність, загальний хід історії – все це зумовило той дивовижний факт, що скласти враження про Львів можна почувши історію одного-єдиного будинку…
Вулиця Юзефа Бема – зараз Ярослава Мудрого, сформувалась у останній третині XIX сторіччя, у 1870-х роках, вона сполучала дві стратегічні львівські магістралі – дорогу на Городок (вулиця Городоцька) та Янів, сучасне Івано-Франкове,-(вулиця Шевченка). Землі обабіч новоствореної вулиці віддавна належали військовим, тут було розташовано австрійські казарми та склади, що лише підкреслювало значення цього шляху.
Більшість первісної забудови цієї вулиці – чиншові (прибуткові) кам’яниці кінця XIX сторіччя у стилістиці історизму та класицизму, такою ж є, ззовні непримітна будівля під №8…
Від моменту побудови ця кам’яниця належала братам-художникам Ісааку та Маурицію Флекам, відомим на межі ХІХ-ХХ сторіччя декораторам та майстрам облаштування інтер’єрів, що самі володіли декількома прибутковими будинками а Личаківській. З цієї родини походив теж знаний мікробіолог, бактеріолог та автор праць з філософських проблем наукової діяльності Людвіг Флек (1894-1961). У 1928-1935 роках він завідував бактеріологічною лабораторією лікарні Закладу соціального страхування у Львові (зараз Охматдит). Він один з небагатьох хто пережив Голокост, після війни Людвіг Флек займався науковою діяльністю в Польщі, а з 1952 року – в Ізраїлі…
Драматичні події українсько-польського протистояння 1918 року, значною мірою, торкнулися вулиці Юзефа Бема, та безпосередньо кам’яниці під №8… Польське командування складалося з кадрових офіцерів і чудово розуміло значення вулиці Городоцької – єдиного шляху, котрим могла надійти збройна допомога з Польщі. Вони доклали всіх зусиль, щоб утримати цю артерію… Утримуючи Городоцьку, вокзал, аеродром на Левандівці, вулицю Янівську (нині Т.Шевченка), поляки володіли всією західною частиною міста. Уздовж вулиці Бема проходила фронтова лінія, і поляки відчайдушно боронили цю ділянку та кожний будинок…
Вночі 9 листопада сотня під командуванням четаря і поета, автора знаменитих стрілецьких пісень, “Як з Бережан до кадри”, “Пиймо друзі”, “Ірчик”, Романа Купчинського сміливою атакою відбила в поляків будинок №8 на вулиці Бема. Однак командування українського війська не змогло підтримати цей наступ і вночі стрільці змушені були відступити до касарні Фердинанда, де утримувались основні позиції.
У період II Республіки у цьому будинку була Перша крайова фабрика виробів із мармуру Круліка. У наші дні це звичайний житловий будинок…
Євгеній ІПАТОВ
Використані джерела:
http://www.pslava.info/ , https://ru.wikipedia.org/ , http://pohlyad.com/ , http://lviv.biz/
