Пасажі у Львові користувалися неабиякою популярністю – там купували необхідні речі, спілкувалися, пили каву, дивились кіно і т. д. В цих закладах вирувало життя давнього Львова.
Пасаж Андреолі
Кам’яницю на площі Ринку збудували 1768 року для львівського коменданта Феліціана Коритовського за проектом Христофора Мурадовича на місці двох старих кам’яниць.
В 1803 р. на цьому місці виникла перша у Львові цукерня, заснована італійцем зі Швейцарії Домініком Андреолі. Його іменем і назвали пасаж, який виходить з площі Ринок на вул. Театральну.
До ІІ Світової війни у пасажі розміщувались різні торгові заклади, за радянських часів їх перетворили на помешкання городян. Тепер в пасажі наново з’являються торгові заклади та кав’ярні.
Галерея Маріацька
В 1948 році було відбудовано один із львівських торгових пасажів, який із зміною назви досі успішно функціонує. Створений був 1925 року архітектором Фердинандом Касслером, який вбудував пасаж в існуючий будинок на площі Марійській, 5 (нині пл. Міцкевича). В пасажі розмістилась Галерея Маріацька, яку довгий час вважали залишками Пасажу Міколяша, а не окремим закладом.
В роки німецької окупації галерея продовжувала функціонувати під назвою Lemberger Kaufhof. Після ІІ Світової війни галерею назвали «Дитячим Світом» в числі всесоюзної мережі магазинів дитячих товарів. На початку 1960-х років заклад відремонтували і модернізували інтер’єри. Від 1995 р. на цьому місці розташувався модний магазин «Роксоляна», у 1996 році назву змінили на «Пассаж».
Пасаж працює дотепер.
Пасаж Гаусмана
На вул. Карла Людвіґа (тепер проспект Свободи) під №13 у 1893–1895 рр. власник найшикарнішого готелю у Львові «Ґранд-готелю» Єфраїм Гаусман збудував за готелем відкритий пасаж з виходами на вул. Сикстуську, №6 (тепер Дорошенка) та 3 Мая, №3 (тепер Січових Стрільців).
Місце, де розташовувався пасаж, нині зветься Проїзд Крива Липа. Тут і зараз працює кілька крамниць та закладів харчування. Дивом зберіглось півторасотрічне дерево, на честь якого названо вуличку.
Пасаж Феллерів
Під №35 на колишній вул. Карла Людвіґа (нині проспект Свободи) було створено торговельний пасаж Феллерів (тепер вулиця Михальчука). Пасаж не був перекритий скляним дахом, а крамниці розміщувалися на перших поверхах житлових будинків.
Частину пасажу з боку вулиці Тиктора було зруйновано під час ІІ Світової війни. На цьому місці у 1970-х збудували котельню. Вже у 1908–1909-х фасадну кам’яницю при вул. Карла Людвіґа перебудували під керівництвом архітектора Фердинанда Касслера у стилі постсецесійного неоісторизму з елементами модернізованого бароко та ренесансу.
Пасаж Міколяша
Найзнаменитіший львівський пасаж, який відповідав тодішнім європейським зразкам. Будинок при вул. Коперника, 1 був збудований 1892 р. за проектом Яна Шульца для родини аптекарів Міколяшів. Петро Міколяш, який походив з Чехії, заснував тут ще 1828 р. свою аптеку «Під золотою зіркою». У цьому закладі 1853 р. вперше засвітилася гасова лампа, яку винайшли фармацевти Ян Зег та Ігнатій Лукасєвич. За брамою цього будинку Альфред Захаревич та Іван Левинський збудували у 1899–1900 рр. знаменитий пасаж Генріка Міколяша, який тягнувся до вулиці Крутої (тепер Вороного) з відгалуженнями до вулиці Лінде (Ференца Ліста).
Перекриття пасажу були виконані зі сталі та скла, у вікнах встановлені вітражі з портретами авторів споруди: І. Левинського і А. Захаревича. Огорожі вікон і вхідні ґрати імітували рослинність формою та забарвленням. Під скляним дахом були вмонтовані великі алегоричні живописні панно, можливо, пензля Тадея Попеля.
Тут розміщувались крамниці, кав’ярні, офіси фірм та перший стаціонарний кінотеатр («Уранія», «Сінефон»). У міжвоєнний період в пасажі було два кінотеатри («Втіха» та «Пасаж»).
Пасаж Грюнерів
Будинок на пл. Смолки (тепер Григоренка), 5 спорудили в 1912 р. за планами Юзефа Пйонтковського. У глибині будівлі працював кінотеатр «Марисенька». За радянських часів його перейменували на «Піонер». Зараз тут працює театр «Воскресіння», створений Ярославом Федоришиним.
На цьому місці був пасаж Ґрюнерів, що виходив до дому №8 на сусідню вул. Коллонтая (тепер Менцинського). Обидва будинки сполучались внутрішнім подвір’ям з аркадою. Будинки №5-7-9 на протилежному боці вулиці Менцинського мали колись спільне велике внутрішнє подвір’я-пасаж з численними єврейськими крамницями.
Пасаж Германів
На вулиці Сонячній (зараз Куліша) між 23-м та 25-м будинками працював пасаж Абрама і Якуба Германів. Пасаж виходив до театру «Колізей», який було збудовано у 1898–1900 рр.
Після I Світової війни поступово занепадає значення пасажу Германів, але не театру. Заклад спочатку був відомий під назвою «Колізей Торна», тут відбувались також спектаклі єврейських театральних труп. У 1907 році театр перебудували в сецесійному стилі за планами Е. Скавінського. У міжвоєнний період тут функціонував Міський театр «Новини», де ставили фарси, водевілі й оперети. Після ІІ Світової війни залишки «Колізею» перебудували на заводське приміщення.
Пасаж Грьодлів
Пасаж (Базар) Грьодлів працював у Львові з XIX століття і велику ділянку між закладом св.Терези (приміщення Львівської Політехніки) і площею Солярні (зараз – площа Кропивницького) займали склади деревини. Їх власниками з 1885 року стали брати-підприємців з Будапешту – Бернард, Герман і Альберт Грьодлі.
У 1910 році, за проектом Романа Фелінського, будівельне бюро Міхала Уляма розпочинає будівництво торгівельного пасажу на ділянці Грьодлів. Споруду виконали у постсецесійній стилістиці, картинку доповнили купол кінотеатру, багато скла, а згодом і одна з перших неонових реклам у місті.
На базарі працювало 14 ізольованих крамниць, а окрасою комплексу вважався кінотеатр «Гражина», на 213 місць і 2 поверхи, у центральному павільйоні.
Занепад пасажу почався із приходом Совєтів 1939 року, під час війни споруда зазнала пошкоджень, а в 1944 році авіабомба остаточно зруйнувала базар Грьодлів. Руїни прибрали на початку 50-х років.
Наталія БОЙЧЕНКО
Джерела: www.lvivcenter.org, zaxid.net
