Досліджуючи Львів та його історію, часом дуже хочеться подати читачу факт у його первісному вигляді, без трактувань та перекручувань. Власне сьогодні один з таких випадків. Пропануємо вашій увазі статтю, котра була надрукована в газеті “Львівські вісті” 5 травня 1943 року. Сама стаття, подача інформації, стиль та манера написання повністю збережені.
Львів, 4 травня
“За дорученням влади новозаснована Дивізія Галичина дістала як відзнаку лева з трьома коронами. Звідки походить цей знак?
Уперше зустрічаємо лева у гербі Галицько-волинської держави на грамотах останніх її князів Андрія і Лева ІІ. з 1316-1350 рр. та Юрія ІІ. з 1325-1339 рр. При грамотах прикріплені великі печаті, у промірі до 10 цм., а на них зображені: з одного боку постать князя, з другого герб. Лев зображений тут у повній постаті, з піднесеним хвостом, без корони і без усяких прикрас. В який спосіб лев став знаком Галицько-волинської держави, не знаємо нічого певного. Король Данило уживав за герб орла, мабуть за прикладом Візантії; літописець оповідає, що на кам’яній вежі під Холмом був орел, вирізьблений з каменя. Можемо здогадуватися, що лева за знак вибрав собі син Данила, князь Лев, щоб у гербі закріпити своє ім’я. Зрештою лев, цар звірів, був символом сили, відваги, могутности.
Лев, як герб, зберіг своє значення також після занепаду Галицько-волинської держави. Володарі, до рук яких перейшла Галичина, не відважилися нарушити старого знаку і зберегли йогов цілості. Так польський король Казимир, що титулував себе королем Руси, примістив лева на монетах, які вибивав у Львові. Князь Володислав Опольський, що був угорським намісником Галичини (1372-1378), до своєї печаті прийняв також галицького лева. Таксамо лев виступає на львівських монетах Ягайла.
Коли Галичина в ХV ст. дістала назву Руського воєвідства, її гербом залишився дальше золотий (жовтий) лев на синьому полі. Прапорів з таким знаком уживали, мабуть, також галицькі охотничі полки підчас повстання Богдана Хмельницького; львівський міщанин, який бачив власними очима українську армію підчас облоги Львова 1655 р., пише, що на козацьких прапорах були герби майже усіх воєвідств і земель — крім білого орла.
Як герб Галичини лев утримався до 1772 р., коли Галичина перейшла під владу Австрії.
Нове значення добув лев у 1848 р., підчас “весни народів”, коли галицькі українці почали творити нову національно-політичну організацію. Тоді лева прийнято як український національний герб. Він дістав дещо змінену постать: спирався лапами об скелю, а на голові мав корону, символ державности. Прапорів з левом уживали також українські національні ґвардії, перші військові формації, зорганізовані по містах, а такий сам прапор мав дістати баталіон українських гірських стрільців.
Від того часу, аж до світової війни, лев залишився українським національним гербом у Галичині. Треба пригадати, що в тих часах не було ще одного національного гербу, признаного на всіх українських землях. Для Наддніпрянщини пробували ввести як гербовий знак св. Михайла, але він не добув собі популярности; тризуб став державним гербом щойно в березні 1918 р. Тому лев затримав у Галичині значення національної відзнаки. Коли в 1914 почав творитися легіон Українських Січових Стрільців, він прийняв як відзнаку галицького лева. Так само в 1918 р. Західно-українська Народна Республіка встановила як державний герб жовтого лева на синьому полі; такого самого знаку вживала Українська Галицька Армія — аж до пам’ятного дня 22-го січня 1919 р.
Так лев, як один з українських гербів, має за собою довгу і заслужену історію шістьох століть.
Як герб Дивізії Галичина лев дістав доповнення: три корони: дві понад левом, одна під ним. Ці три корони виступали в австрійському гербі Галичини, який утворила цісарева Марія Тереса, – разом з галкою, гербом Галича. Походження цього знаку дотепер не вияснене: імовірно галка разом з трьома коронами означало королівство Галичини і Володимирії, як Галичину звали офіційно. Надаючи Дивізії таку відзнаку, влада нав’язує і до цієї традиції.
Х.Х.”
Газета. Львівські вісті. Щоденник для дистрикту Галичини. Рік ІІІ, ч. 98 (518). Львів, середа, 5 травня 1943 р.
Вольф-Дітріх Гайке. Українська Дивізія “Галичина”. Історія формування і бойових дій у 1943-1945 роках / за заг.ред. В.Кубійовича. – Тернопіль: Мандрівець, 2012
