У Лондоні на 101-му році життя зупинилося серце видатної українки, зв’язкової ОУН-УПА та колишньої ув’язненої сталінських концтаборів Іванни Пшепюрської-Мащак. Про цю важку втрату 24 січня сповістив історик та заступник головного редактора видання «Локальна історія» Юрій Пуківський.
Життєвий шлях пані Іванни став символом незламності українського духу. Юрій Пуківський вшанував пам’ять спочилої теплими словами:
«На 101-му році життя завершила свою земну дорогу пані Іванка Пшепюрська-Мащак. Нехай Господь Бог прийме її душу у Свої вічні обійми. Світло, яким Ви були для всіх довкола, залишиться з нами».
Майбутня учасниця визвольних змагань народилася 11 липня 1925 року на Сокальщині. Вона виховувалася у шляхетній родині греко-католицького священника і була наймолодшою серед чотирьох дітей, маючи трьох старших братів.
Доленосний злам у житті жінки стався 23 лютого 1948 року, коли її заарештували за активну співпрацю з українським підпіллям ОУН. Перші важкі випробування вона пройшла у стінах Мокотовської в’язниці у Варшаві, де витримала жорстокі допити. Згодом, у грудні 1951 року, радянська репресивна машина відправила її до таборів ГУЛАГу на Колиму. Там пані Іванна зіткнулася з виснажливою каторжною працею та хронічним голодом.
У березні 1954 року її етапували до Магадана, де вона продовжувала відбувати термін у каторжних умовах. Лише у вересні 1955 року, після звільнення, жінка змогла повернутися до Польщі. Там на неї чекала зустріч із матір’ю та болюча звістка про смерть батька.
Новий етап життя розпочався у середині 1960-х років, коли Іванна разом із чоловіком Володимиром переїхала до Великої Британії. У Лондоні вона провела решту своїх днів, залишаючись до останнього подиху вірною своїм ідеалам та Україні. Її відхід — це завершення цілої епохи боротьби за незалежність.
Наталка СТУДНЯ
