“…Кав’ярня була тiлько одна трохи лiпшого гатунку на Валах. Оберiї (таверни) бруднi. Влiтку порожнi, взимку переповненi. Їжа менш нiж середня, але дуже дешева. Цукерень було п’ять на цiле мiсто, крамниць багато i досить пристойних, але без вiтрин на вулицях. Танець був улюбленою розвагою, танцювалося по домах приватних, на публiчних балях, у танцбудах, на редутах, пiкнiках, у садках i шинках. Грано в карти, як завше i всюди, по домах приватних…” . Саме таким побачив та описав Львів першої третини XIX сторіччя Iгнацiй Коморовський у книзi “Альбом львiвський”. Та єдина львівська кав’ярня називалася “Вiденська”…
Ця кав’ярня є найстарішою в місті, і в 1829 році, одна з небагатьох, будувалася власне, як кав’ярня. Саме тоді, на ділянці поблизу давнього костелу єзуїтів, на площі Святого Духа (нині – площа Івана Підкови), купець Карл Гартман розпочав будівництво кам’яниці…
Ділянка віддавна належала князям Понінським, Гартман викупив новозведену будівлю та одразу звернувся до магістрату Львова із проханням переобладнати споруду під кав’ярню. Дозвіл було надано за умови, що поруч, коштом власника, буде зведено міську стражницю на 40 солдат (майбутню гауптвахту) – невдовзі Гартман виконав взяті забов’язання.
У середині XIX сторіччя родинну справу очолила жінка засновника – Климентина Гартман, після неї власницею була її донька Ірена Рюстель. Після 1870 року “Віденська кав’ярня” куплено родиною Зібер. Незабаром пані Зіберова відкриває у кав’ярні буфет, тут продавали рогалики та ромові тістечка власного виробництва, слава про які поширилась далеко за межі Львова…
Нове століття принесло глобальні зміни. “Віденську” придбали відомі львівські підприємці Штадтмюллер та Чуджак. Невдовзі було перенесено вхід до закладу, закуплено нові меблі, змінено інтер’єр… Проте, найсуттєвішою зміною стала крита тераса, що виходила на площу Святого Духа…
Із закінченням 1918 року найстаріша кав’ярня ледве не втратила історичної назви – патріоти намагались знищити всі згадки про минуле під владою Австро-Угорщини… На захист став історик Чоловський, відомий захисник львівських традицій…
Відвідувачами “Віденки” були найвідоміші львів’яни – Михайло Грушевський, генерал Тарнавський, Станіслав Людкевич, Володимир Гнатюк, Іван Франко… Також зустрічі тут призначали міські урядовці.
Сучасний відлік історії “Віденської” розпочався 6 червня 1998 року, коли відкрили оновлену головну залу, ще за рік – два зали ресторану… У цій історичній кав’ярні, у самому серці Львова, завжди раді гостям.
Використані джерела :
http://www.autotravel.ua/ , http://www.galca.ua/ , http://generationsindentistry.net/
найстараіша здається кав*ярня штука. чи всетаки ні?
“Штука” відкрилась 1909 року, “Віденська” – 1829 року
Львів я просто обожнюю, а відвідав і покохав його завдяки каві і затишним кафе – https://ua.elenapuzatko.com/lviv-za-odin-den/
Дуже прикро, що ваш сайт продовжує паразитувати на чужих матеріялах. Ви, що не знаєте, що треба покликатися на джерело https://lia.lvivcenter.org/uk/objects/teatralna-11/ і не маніпулювати?