За останні пів століття Львів досить суттєво розширив свої межі приєднавши сусідні села. З’явились нові райони, багато з яких є спальними і мають потребу у швидкій та зручній доставці мешканців цих районів до місця їх праці та назад. У Європі найшвидшим та найзручнішим публічним транспортом є трамвай, адже вміщує найбільше пасажирів, зазвичай рухається по-за межами автомобільних доріг і найголовніше – немає викидів. Разом з тим запуск нової трамвайної лінії є дорогим задоволенням, бо якщо для автобусного маршруту достатньо просто придбати транспорт, а для тролейбуса ще протягнути над дорогою контактну мережу, то трамвай потребує ще й колії з достатньою основою, адже важить він у два-три рази більше від автобуса чи тролейбуса.
Якщо розглядати еволюцію публічного транспорту, не враховуючи так званих тарадайок, то першим був омнібус на кінній тязі. Але мав він одну проблему – по нерівній бруківці та ямах жорсткі колеса важко котились. Пізніше, у Америці та Англії почали під колеса прокладати дерев’яні та металеві рейки – це пом’якшувало рух та берегло силу коней. У 1880 році на вулицях Львова з’явився перший на території сучасної України трамвай. Він був на кінній тязі та мав два маршрути з Головного залізничного двірця через центр до пл. Митної, а пізніше ще один маршрут на Підзамче.
У 1894 році очікується понад мільйон відвідувачів Вистави крайової. Кінний трамвай таку кількість пасажирів доставити з Двірця до Стрийського парку не зміг б. Тому магістрат оголошує тендер на впровадження у Львові електричного трамваю, який виграє фірма Simens & Halske. Берлінська компанія прокладає у окремий трамвайний маршрут протяжністю у 8 кілометрів та будує депо з електростанцією для живлення трамваїв. На усе вона витрачає 880 тисяч крон. при чому третина йде на підстанцію з будівлями, а решта, близько 600 крон – на будову колії та виготовлення рухомого складу.
У ті часи кілограмова буханка хліба вартувала 30 геллерів (1 крона = 100 геллерів), враховуючи що зараз в Україні хлібина вартує близько 30 євроцентів, можна прирівняти 1 крону до 1 євро. Проїзд у трамваї коштував 10 геллерів (зараз близько 9 євроцентів). Враховуючи це можна порахувати, що 8 кілометрів колії з трамваями обійшлись компанії у 600 тисяч євро, про те варто зазначити, що трамваї тих часів важили 4-5 тонн, сьогоднішній, наприклад Tatra KT4 (порожній), понад 20 тонн, що збільшує навантаження на колію у 4-5 разів і відповідно потребує потужнішої основи.
Трамвайне господарство було збудовано за рік часу. До прикладу, за рік (1860-1861 роки) було побудовано залізничну колію залізниці ім. Карла Людвіга від Перемишля до Львова, протяжністю у 100 кілометрів, а також за рік (1865-1866 роки) було збудовано колію Львів-Чернівці Львівсько-Чернівецько-Ясської залізниці протяжністю у 267 кілометрів. Такі темпи будівництва не могли не відобразитись на якості полотна, через що на цій залізниці періодично відбувались сходи потягів.
Що ж стосується львівського електричного трамваю, то він активно розширював географію своїх маршрутів. Так у 1895 році з’являється трамвай на Личакові, у 1907 році – на сучасній вул. Коновальця, а після приєднання колій викупленого кінного трамваю – р-н Підзамча, Зеленої, та сучасної вул. Шевченка. У 1914 році відкривається лінія на Високий Замок. Найбільшого розгалуження сітка трамвайних маршрутів мала у 1950-х роках, а із списанням двокабінних трамваїв починається закриття маршрутів без розворотного кільця. Естафету переймає тролейбус, який досягає свого “апогею” перед розпадом Радянського союзу. У 1990-х пасажиропотік потроху переходить на маршрутне таксі, а лінії електротранспорту скорочуються.
Сьогоднішня війна, економічна ситуація, ціна на пальне та рух за екологічний транспорт знову роблять актуальною тему публічного електричного транспорту. Нещодавно було продовжено тролейбусний маршрут №13 до перехрестя пр-т Свободи – вул. Гнатюка, у 2011 році було продовжено тролейбусний маршрут №24 до ринку “Санта-Барбара”, де на відрізок у 1100 метрів було витрачено, за даними видання vgolos.com.ua, 1 мільйон 100 тисяч грн. (за тодішнім курсом близько 110 тисяч євро).
У Липні 2014 року було почато будівництво трамвайної колії на Сихів, при чому перших 200 метрів колії було закладено ще у 2007 році. Загальна вартість проекту 17,8 мільйона євро. Очікується, що на маршруті курсуватиме 14-16 трамваїв. На разі є два варіанти трамваїв які курсуватимуть цим маршрутом: трамвай львівського зводу “Електрон”, або відреставровані старіші трамваї перероблені у низькопідлогові. Новий трисекційний трамвай T3L44 «Електрон» має 35 місць для сидіння і розрахований на 160 пасажирів і вартує близько 520 тисяч євро. Загалом обидва варіанти є цікавими, адже закупівля нових трамваїв дасть заводу нові замовлення, а містом курсуватимуть новенькі трамваї, в той час як реставрація старих допоможе зекономити кошти.
Щодо самого маршруту: потрібно побудувати двоколійну ділянку протяжністю понад 6 кілометрів, а також кілька аварійних розворотних кілець, для попередження зупинки рухи при аварії на якійсь з ділянок. Одне з таких кілець зараз будують біля кінотеатру ім. Довженка, оскільки ще до кінця не відома доля ринку “Санта-Барбара”, а за планом, трамвай повинен мати кінцевий розворот за ринком.
Костянтин БАРАНЮК
Джерела: zaxid.net, kolzwer205.flog.pl, lviv-online.com, photo-lviv.in.ua, gazeta.lviv.ua, city-adm.lviv.ua, uk.wikipedia.org, lvivcenter.org.
