Прийшла весна, і ні для кого не секрет, що скоро почнеться традиційне післязимове прибирання наших помешкань. Звичайно із сучасними мийними засобами та технікою цей процес став значно легшим аніж сто чи п’ятдесят років тому. Але як собі давали раду наші бабусі? Які використовували, як би сказали зараз, лайфхаки? Про це читаємо у публікації Ольги Ліщинської “Весняні порядки”, що була надрукована в часописі “Нова хата” у 1935 р. (15 березня, ч. 6). Хто знає, можливо поради від абсольвентки господарського семінару в Оттербасі (Австрія) стануть в нагоді і нам)))
Традиційно, текст подаємо оригінальним
Весняні порядки
На порядку світ стоїть, в неладі цілі народи і суспільства пропадають. Порядок менше коштує праці як нелад і час людям ощаджує.
Порядок в хаті робимо щоденний, тижневий і квартальний. Домашні порядки ділимо на три роди: порядок в мешканні, в річах і рахунках.
Найважніша пора роблення порядків є весна, коли тепле сонце своїм промінням, через відчинені вікна і двері розсіває свою чародійну силу – винищує пліснь і вбиває хороботворні заразки. Щоби не впровадити в хату заколоту при так званих порядках, – треба переводити їх систематично з певним поділом праці, починаючи від кімнати, яку найменше вживаємо, а кінчаючи на кухні.
Першою роботою буде постягати завіси, портієри, стори, які на подвірю витріпані й вичесані з пороху, складаємо й відкладаємо до прання. Потім здіймати образи й дзеркала, вичистити сейчас і поставити в безпечному місці, щоби не стовклися. Дальше повиносити всі дрібнички і меблі до тріпання.
Річи зі шафи, постіль із ліжок винести на подвір’я, витріпати і щіткою вичесати з пороху. Подушки і ковдри не тріпати, лише вичесати, бо тріпанням нищиться так пірє як і вата. Провітрити на сонці 2 год. і сховати в тінь, щоби сонце не висушувало піря, яке потім крушиться. Ковдри виставляти на сонцем простиралом догори, щоби краска не вилиняла.
Легкі меблі повиносити, а ті що тяжко їх винести, відсунути від стіни, стерти з них порох, прикрити, щоби при дальших роботах незапорошувалися. При головних порядках треба уможливити доступ до всіх кутів кімнати, щоби вичистити як слід. Коли кімната порожна, відчинити всі вікна і двері, обмітати стелю і стіни щіткою, обвязаною чистою ганчіркою.
Зачищені й затовщені тапети відчищувати черствим хлібом. Олійні стіни змити теплою водою з сірим милом. Якщо усунений порох і з долівки, можемо забратись до миття вікон і дверей. Теплою водою, милом шуруємо мягкою щіткою докладно рами вікон і дверей. Шиби миємо, помивши вже рами й двері. До миття шиб треба теплої води зі содою, а коли занечищені мухами, то водою зі спіртом. Мягким, чистим платком витираємо їх до суха. Плями з вапна вичищуємо сильним оцтом а плями з олійної фарби терпентиною. Товсті плями на матовому шклі натерти мішаниною крейди з бензиною, по кількох годинах стерти. – Крім вживаємо до миття шиб сідолю, тертої крейди заробленої з водою. Для гарного блеску поліруємо шиби замшовою шкіркою, або ґазетним зімнятим папером.
Мосяжні клямки чистити сідольом або помадою до металів, а для полиску натерти порошкованою крейдою і сукном.
Час і перепроваджування нищуть домашню обстановку. Політуровані меблі тратять полиск. У першій мірі треба вичистити плями, брудні місця а опісля відсвіжити політуру. Брудні і занечищені мухами місця натерти пшеничним крохмалем, заробленим з оливою до їди. В тім тісті замачати жмут вати і натирати ним політуровані і лякеровані меблі так довго, аж бруд пустить. Потім витерти сукном до суха. Дуже брудні місця натерти а властиво осторожно змити мішаниною з одної частини сальміяку а двох частин води.
Крім бруду повстають нераз ясні плями з води, котрі щезнуть, якщо натремо їх мішаниною соли з водою а по часі зітремо сіль і звичайним корком витремо до полиску.
Плями з води на лякерованих річах чистимо оливою з сіллю.
Білі плями на політурі, що повстали внаслідок гарячих посудин можна усунути, якщо натремо їх оливою зі содою. Тою мішаниною покропити пляму і так довго терти, аж пляма щезне. Інший спосіб: розігріти лопатку від вугля, потримати близько над плямою, а пляма щезне.
Пяніно і лякеровані річи натерти оливою і витерти сукном для гарного полиску. Клявіші змиваємо спіртом.
Щоби відсвіжити політуру незачищених меблів, вистарчить натерти їх молоком і витерти до суха.
Обстановку більше знищену, яка в цей спосіб не прибралаб гарного вигляду – відсвіжуємо мішаниною з чотирьох частей воску стопленого з трьома частинами терпентини, а коли прохолоне, додати дві частини спірту. Цією масою легенько натерти поверхню меблів і витерти сухим сукном. Другого дня витерти ще раз сукном, щоби забрати весь товщ, який надав би матовий блеск політурі.
На кінець треба вичистити підлогу. Спосіб чищення залежить від її роду. Незапускану підлогу шуруємо малими куснями гарячим лугом з деревного попелу а змиваємо кілька разів чистою водою і витираємо на сухо, щоби скоро висихала. Помилково є думати, що підлогу треба намочити і тоді скорше пустить бруд. Дошки мокрі натягають вохкости, а з тим і бруду; така підлога не буде ясна, жовта, лише сіра.
Запускану підлогу воском, натираємо пастою, а по часі, коли просохне, вичищуємо щітками і сукном. Пастою натирати дуже ощадно. Легко натерта, скорше і лекше вичищується до полиску.
Щойно по вичищенні підлоги вставляємо хатні меблі на своє місце, а на стіни розвішуємо образи.
Таким способом легко допроваджуємо один покій до порядку не впроваджуючи хаосу в цілий дім.
Софія ЛЕГІН
