У фондах Музично-меморіальному музею Соломії Крушельницької поруч з різноманітними пам’ятками музичної культури зберігається велика група давніх поштових карток. Ці листівки є цінною частину епістолярної спадщини не тільки С. Крушельницької. Так, в особистому архіві співака Модеста Менцинського, що також є частиною музейної фондової збірки, поруч з оригінальними фотографіями, афішами, документами, рукописами й листами, знаходимо й пожовклі від часу поштівки.
Сьогодні це чудовий ілюстративний й джерелознавчий матеріал для вивчення родинних, приятельських й професійних контактів митця. Цю унікальну «поштівкову» епістолярію Модеста Менцинського, що нараховує понад 400 одиниць збереження, подарував у фонди нашого музею скрипаль Петро Цегельський.
Серед збережених поштівок привертають увагу великодні вітання. Адресовані вони як самому Модесту Менцинському, так і його рідним та близьким: батькові о. Омеляну Менцинському, сестрі Наталії та її чоловікові о. Михайлу Дацьку, двоюрідним братам – Філарету Колессі, Олександру Носалевичу та іншим особам. Очевидно, що для співака, професійна кар’єра якого пройшла далеко від рідного дому, постійний контакт з родиною був вкрай необхідним.
Неодноразово про це він згадував у своїх листах так: «Моя професія, постійна праця в театрі, вся родина відволікають щоденну увагу від думок про рідну землю, яку я покинув і до якої не так часто можу повертатися…найважливішою залишилася свідомість, що мої земляки не будуть вважати мене перевертнем…Оперний співак легко стає космополітом. Часто навіть гордий з того, що його можуть вважати «своїм» сьогодні тут , а завтра там. Але це небезпечна ілюзія».
Цю великодню колекцію поштівок ми можемо назвати також й інтернаціональною. Поруч з українськими листівками, знаходимо тут вітальні картки, що друкувалися у колишній Австро-Угорщині, також у Польщі й Німеччині. Збережені поштові штампи допомагають визначити датування.
Так, найдавніша поштова картка була написана у 1900 році, адресувалася вона Модесту Менцинському у Франкфурт-на-Майні. Не обірвалися контакти між членами родини співака й після його смерті у 1935 році. Остання листівка з родинного архіву Менцинських датована 1943 роком.
Поштові картки з архіву Модеста Менцинського мають не тільки велику пізнавальну цінність. Вони мають значну культурну, краєзнавчу й мистецьку вартість. Адже допомагають нам реконструювати минуле, що можна відтворити завдяки чудово представленим великоднім сюжетам, які збуджують нашу уяву та створюють ідеальний, узагальнений образ давнього Великодня.
Ірина КРИВОРУЧКА
головний зберігач фондів Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові