Передвоєнний Львів вражає сучасників не лише стрімким поступом, багатством архітектури, досягненнями, але й трагічними, проте, безумовно, резонансними подіями, що хвилювали та не залишили байдужими, без перебільшення, усе, чимале населення тогочасної Другої республіки…
Трагедія, що трапилась у Брюховичах неподалік Львова 30 грудня 1931 року, неабияк сколихнула тогочасне суспільство, подальший судовий розгляд – “справа Горгонової” – увійшов в історію як найгучніша кримінальна справа у передвоєнній Польщі, декілька років її перебіг не сходив з перших шпальт тогочасної преси. Заплутаність справи підігрівала інтерес публіки…
Головна фігурантка трагедії, обвинувачувана – Ріта (Маргаріта Іліч (Горгонова), уродженка Далмації (нині-Хорватія), що мала ранній невдалий шлюб із офіцером, на початку 1920-х приїздить до Львова, де влаштовується гувернанткою у родину відомого архітектора Генріка Заремби. Один з впроваджувачів вкрай модного у ті роки модерну та функціоналізму у архітектурі, Заремба, мав власну, серйозну сімейну трагедію – жінка, мати двох його дітей (Станіслава та Ельжбети, майбутньої жертви), внаслідок хвороби, доживала віку на Кульпаркові…
41-річний архітектор та 23-річна гувернантка незабаром знайшли розраду у обіймах одне одного… Вони прожили разом вісім років, мали спільну дитину – прекрасну дівчинку Рому (Роману)…
Але, ідилії настав кінець – на початках приязні стосунки Горгонової із 17-річною (на момент вбивства) Люсі Зарембою переросли у тиху ворожнечу, охолов до своєї “розради” й львівський архітектор… На Новий 1932 рік було прийнято рішення роз’їхатись…
Вночі з 30 на 31 грудня 1931 року мешканці вілли прокинулись від крику Стаса (Владіслава) Заремби : “Люсі вбито!!!”. Закривавлену дівчинку, з розтрощеною головою та спробою згвалтування знайшли у власному ліжку…
Далі почався справжній жах – під підозрою в слідства опинились всі: Генрік Заремба, що декілька тижнів провів у в’язниці вигороджуючи Ріту Горгонову, 14-річний Стас Заремба, й, звісно, Горгонова – яку возили різними маршрутами на слідчі дії, оскільки натовп бажав розправи… Заплутаність і затягненість справи не мала прецедентів, для прикладу – садівник був допитаний їз обшуком помешкання лише через 10 днів після трагедії, “зник” одноліток жертви, який був надто нав’язливим у спробах завоювати прихильність Люсі, і, мабуть головне, прямих доказів вини Горгонової так й не виявили…
Проте, слідство було переконане – винна саме Ріта Горгонова. Інші, цілком реальні версії, недбало відкидались… Горгонова безупину, разом із кращими адвокатами Польщі повторювала: “Не винна!”.
У травні 1932 року було винесено смертний вирок, однак обвинувачену рятує …вагітність! Справа дедалі набувала розголосу, жодне видання Другої Посполитої тих років не забувало про перебіг процесу. 1933 року гувернантку було засуджено на 8 років, вбивство перекваліфікували у вчинене у стані аффекту…
У 1939, із початком II Світової, Горгонова отримала амністію… Після невдалого побачення у Варшаві із дочкою Романою – дитина зріклась матері, Ріта …зникла. Є версії, що вона поїхала на Балкани, чи то у Латинську Америку, протягом XX сторіччя спливали нові обставини справи… Проте вона досі залишається не розкритою та загадковою…
Використані джерела :
http://historia.org.pl/ , http://pl.wikipedia.org/ , http://pokasanova.livejournal.com/
Є польський фільм 1977-го року Sprawa Gorgonowej
Хто знає номер поля на Личаківському цвинтарі , де похована Люся Заремба?
Поле 53
Заплутаним є також питання, де була розташована віла Заремби. Сьогодні різні “знавці” впевнено показують на чотири різних місця у Брюховичах. Навіть у матеріалах самої справи є плутанина: в одному і тому ж тексті вказуються то Брюховичі, то Лончики (Прилуки), які на той час були окремим селом.