Що б там хто не говорив, а Свята Трійця – це основа всіх основ. Хай відпочивають нумерологи, але магія числа «3» бере початок від Святої Трійці. Бог Отець, Бог Син, Бог Дух Святий. Відповідно саме з цього джерела випливають усі струмочки, що з давніх давен течуть у благодатну долину усної народної творчості та давній сад нашого епосу тощо. Для українців – християн число «3» по-особливому святе, бо його сакральність підсилюється Володимировим Тризубом, під сяйвом якого понад тисячу років триває наша боротьба.
Наведене вище знайшло свій відбиток у народно-ужитковому мистецтві та пісенній творчості, усних переказах, починаючи від трьох лицарів – богатирів на конях, про яких з дитинства нам нав’язували замість давньоруського їх ніби-то російське походження. І ніхто не ставив під сумнів відносну недавність появи поняття Росія.
Не лише в народних піснях набрало широкого вжитку число «3»: «Ой, у полі три криниченьки, любив козак три дівчиноньки…»; «…А три верби схилилися, мов журяться вони» у Л. Глібова. Недавно ми колядували: «З далекого Сходу три царі прийшли…», «Бо прийдуть до тебе три празники в гості». У багатьох піснях базовим є поняття про три дороги. Зокрема, Орест Хома та Інеса Братущик у своєму репертуарі мали пісню «Три дороги».
У церковному та домашньому побуті помітне місце займають трисвічники (трійці). Знаю у Львові кількох поважних шанувальників ужиткового мистецтва, у приватних колекціях яких вагоме місце займають потрійні свічники.
Часто зустрічається числівник три і в літературі : «Тричі мені являлася любов» у Івана Франка…, «Три товариші» Е.-М. Ремарка, «Три мушкетери» А. Дюма. В образотворчому мистецтві велике поширення дістала композиція «Три грації» у найрізноманітніших інтерпретаціях: Алоіз Ганс Шрам, Сандро Ботічеллі, Рафаель Санті, Пітер-Пауль Рубенс.
…А у нас в Україні є свято – Собор Трьох Святителів. Три отці – ієрархи, святителі, провідні вчителі Віри, святості та науки Христової: Василій Великий, Іоанн Золотоустий та Григорій Богослов. Відзначають цей празник ще з 1076 року. Вірним не вдалося визначити : хто з них більш гідний визнання та вшанування пам’яті. Визнання отримали усі троє діячів Церкви Христової. Архиєпископи не перечили святкувати в один день.
Їхні заслуги перед Церквою важко переоцінити. Саме їм приписують авторство догматів про Святу Трійцю, Христове Божество та Пресвяту Євхаристію, догматів самої святої Літургії. Саме ці архиєпископи здійснили передачу Чистої Святої Віри Нікейського Собору.
Тож 12 лютого молимось усім Трьом Святим. Опісля відвідин храму віряни збираються за святковим столом. Власне цього дня починають готуватися до весни: жіноцтво готували насіння до сівби, а чоловіки оглядали плуги та інший реманент. Але серйозних фізичних робіт господарі не провадили. Заплановані ж цього дня справи мають шанс на успішне завершення.
За прикметами червоний місяць – до сильного вітру, лапатий сніг – до швидкої відлиги. А ворони своїм галасом кликали хуртовину. А іній на деревах був ознакою наближення тепла. Не рекомендували у цей день прясти, в’язати, шити, бо це могло спричинити погіршення здоров’я. Не бажано 12 лютого впадати у злість і ревнощі,бо це може затягнутися на увесь рік.
На вшанування Трьох Архиєпископів у Києві названо вулицю. Від Михайлівського Золотоверхого до Хрещатика веде вулиця Трьохсвятительська. А у Львові поряд з вежею Корнякта є Каплиця Трьох Святителів, через яку віряни входять до Успенської Церкви.
З нагоди свята вітаю усіх іменинників – носіїв імен Василя, Григорія та Івана і зичу їм тепла, успішних починань і міцного здоров’я!
