1948 рік. 13 лютого, за тиждень до 60-ліття визначного українського композитора, піаніста, педагога Василя Барвінського, великий зал львівської консерваторії зібрав весь колектив закладу. Можливо, це були урочисті збори до ювілею митця, а може, репетиція концерту? Ні, в атмосфері було відсутнє урочисте піднесення, а напружені, розгублені обличчя учасників цього велелюдного дійства свідчили про зовсім іншу мету – за мить усіх їх змусять зламати долю найавторитетнішого музиканта, унікально чесної і порядної людини – Василя Барвінського, на той момент вже колишнього директора консерваторії. Він не міг бути присутній на цьому судилищі, бо вже перебував під вартою НКВС.
10 років мордовських таборів підірвали здоров’я Барвінського, але не зламали його духу, не поселили в його серці ненависті й озлоблення.
Чому ж Василь Барвінський був таким небезпечним для радянської ідеологічної машини, що треба було стерти пам’ять про нього?
Партійні очільники настільки боялися цієї шляхетної людини, що змусили Барвінського підписати дозвіл на знищення власного композиторського доробку.
У подвір’ї закладу, який він очолював багато років, були спалені усі його музичні твори, уся бібліотека. Він став композитором “без нот”.
Після повернення із заслання Барвінському було заборонено не лише займатися педагогічною працею, а навіть заходити у приміщення консерваторії…
То що ж, здавалося, мети досягнуто! Нотних видань в Радянському Союзі немає, рукописів – також, радянські виконавці твори не виконують, радянські музикознавці постать Василя Барвінського викреслили з історії української музики…
Меморіальна дошка на будинку Василя Барвінського
Але ні, ім’я Барвінського відродилося з попелу. У 1964 році, вже після смерті композитора його було реабілітовано, а втрачені твори в якийсь неймовірно чудесний спосіб почали знаходитися в різних куточках світу. Повернення імені Барвінського триває і сьогодні.
Своїм життям, силою духу, шляхетністю він забезпечив собі місце серед Великих Українців, яких має знати кожен.
Всіх охочих дізнатися більше про цю унікальну людину, запрошуємо 23 лютого 2015 на 18.00 в
Музично-меморіальний музей Соломії Крушельницької у Львові (вул. С. Крушельницької, 23) на лекцію “Композитор Василь Барвінський – трагедія митця”. Лектор – Роксоляна Мисько-Пасічник, ст. наук. співробітник Музею.
