«Місце прогульок від 1830-х pоків. Львів’яни мандрували туди не раз раненько із дітьми й харчами, клалися таборами по полянах у лісі й верталися пізнім вечором до міста», – пише історик Іван Крип’якевич про одну з майбутніх найкрасивіших дільниць Львова.
На горі, оточена парком, на початку тридцятих років двадцятого століття виросла у Львові нова житлова колонія з офіційною назвою «На Залізній воді».
У 1933 році на території, яка фактично знаходилась ще поза межами Львова, в здоровому кліматі та далеко від міського шуму, саме тут польський уряд вирішує звести житлову дільницю.
Відомий архітектор Тадеуш Врубель розробляє для дільниці чотири типові проекти будинків в стилі функціоналізму, які продає саме під гаслом «Новий Львів».
Хоч архітектор мав на увазі нову якість життя польського періоду, а не назву дільниці, «Новим Львовом» цю територію називають і по нині. Досі наймальовничішою є територія сучасних вулиць Тернопільської, Кибальчича та Мишуги.
Зводити на цій дільниці можна було лише те, що Врубель помістив до свого каталогу. Далі архітектор розробляє шість типових проектів невеликих особняків, які мали оточувати сади.
Будували максимально функціональні будинки з мінімальною площею. Територію розділили на ділянки по 7 сотих, відведених для житлових будівель. Замість багатьох маленьких приміщень в будинку робили одне велике, яке було одночасно кухнею, їдальнею та вітальнею. Розділятися все це мало би спеціальними рухомими перегородками, проте на практиці таких перегородок фактично ніде не було.
Будинок на Кибальчича, 15 – проект Тадеуша Врубеля. Зведена кам’яниця ще в 1932 році. Не зважаючи на те, що це пам’ятка архітектури, будинок частково перебудували, додали еркер і рустування.
Більшість будинків дво-триповерхові, декоровані клінкерною цеглою, мають вікна на кут, в деяких трапляються вікна-ілюмінатори. Подекуди є будинки в садибному стилі.
Будувалися такі кам’яниці за соціальними програмами, за якими міська влада виділяла кредити. Завдяки державній програмі кредитування вже станом на 1934 рік звели 31 будинок.
На практиці від типових проектів Врубеля відійшли, варіантів будинків ставало більше. В колонії свої будинки захотіли побудувати кілька львівських архітекторів.
На відрізку сучасної вул. Мишуги (колишня Поморська) придбали ділянки декілька колег Тадеуша Врубеля, які підтримували побудову цієї колонії.
Серед них — Тадеуш Теодорович-Тодоровський, Людомил Дюркович, Юзеф Кендзерський, а також Тадеуш Карасінський. Кожен із них розробив власний проект особняка для себе і своєї родини.
Серед них вілла при вул. Шльонській (Сілезькій, тепер Кибальчича), 11, збудована Врубелем у 1932 році для художника О. Е. Божемського, з композицією «Дівчина з рушником» у техніці сграфіто. Як відомо – ця техніка притаманна стилю ар-деко, проте таке змішування стилів було непоодиноке для Львова, чим і вирізняє місцевий функціоналізм.
Пропри значні перебудови район не втратив свого первісного шарму. Десь під ногами пробивається акуратна бруківка, десь за старим садом виглядає одна чи інша симпатична вілла.
І хто б подумав, що по дорозі на Сихів можна потрапити в міжвоєнний час, де панує затишок і тиша, яблука восени падають на ті ж балкони та сходи, що майже століття тому.
Мирослава ЛЯХОВИЧ
Джерела:
- https://uk.wikipedia.org/wiki/ Залізна_Вода
- https://uk.wikipedia.org/wiki /Новий_Львів
- http://zaxid.net/news/showNews.do?sami_vlasniki_ruynuyut_privablivist_dilnitsi&objectId=1365927
Дякую, дуже цікаво! Чи можна дослідити історію будинків в стилі функціоналізму по вул. Дорошенка 51-59?
дякую) мені дуже приємно) і дякую за пораду, знаю про ці будинки, просто поки що до них не добралась 🙂
у цих будинках частіше селились сім’ї польських офіцерів. у повоєнний період радянська “еліта”
угу, “визволителі” здебільшого отримали у Львові кращі
помешкання 🙁
Здебільшого “визволителі” чи їх нащадки і надалі залишаються в віджатих помешканнях часто жахливо занедбуючи їх – не цінують те, що колись отримали задарма. Природній відбір і добровільне вивільнення (продаж) таких помешкань “визволителями” відбувається, але досить повільно.
угу((( це дуже сумно, що ж “їхня культура” передбачала нищення інших культур….
Ніхто нас не знищить так, як ми самі: наскільки мені відомо, мешканці в цих будинках вже змінювалися не один раз, і ніхто їх так не змінив, як “люди грошовиті”, що перетворили вже, здебільшого, їх на смішних або ж страшних еклектичних потвор, що до жодного стилю не належать. А на вулиці Мишуги з легкої руки можновладного архітектора що будується? Страшно й глянуть!
Погоджуюсь: місцевого, “галичького” / “львівшького” рагулізму, що нищить будинки (не тільки в стилі функціоналізм) руками своїх же власників теж багато. Нажаль.
Ви спершу пишете: “Тадеуш Врубель розробляє для дільниці чотири типові проекти “, а пізніше: “Архітектор розробив шість типових проектів”. То скільки насправді було проектів?
в інформації про дільницю йде мова про 4 проекти саме під гаслом “новий Львів” і ще 6 типових проектів будинків.