Нещодавно група пошуку літаків ДСВ в Україні дослідила німецький літак HE-111(Heinkel) в Карпатах коло Долини. Вдалося повністю ідентифікувати екіпаж, дату та обставини катастрофи. На місці загибелі встановили пам’ятну табличку. Нас було тринадцять чоловік. Та навіть попри таку кількість людей ми не знесли і половини знайдених деталей. Стільки їх там було. Усі вони підуть в музей збитих літаків ДСВ в Україні. Роботи над створенням музею вже розпочато.
Передісторія така – три роки тому Андрій Кірянов побачив на одному військовому форумі фото деталей від літака . Він спитав «Звідки знахідки?». Та відповідь була більш ніж розмитою: – ” Недалеко від Долини , в горах “.
На фото з місця падіння було видно рештки членів екіпажу та один жетон! Жодних інших деталей копачі не повідомили та продовжувати спілкування не захотіли . Втулка гвинта, колінвал , частина двигуна, бірки чітко вказували на модель літака. А саме – He-111.
Андрій Кірянов показав номер жетону знайомому спеціалісту по Люфтвафе з форуму Трізна. Той, в свою чергу, дав запит німецькій стороні на розшифровку даних. Через три місяці була відповідь з іменами екіпажу та датою їх загибелі.
Але далі цієї точки справа ніяк не просувалася. Копачі, які виявили цей літак, вперто мовчали. Очевидно що всі цінні деталі вони вже забрали. Нас же цікавило встановити пам’ятний знак та поховати по людські пілотів…
За наступних два роки ми знайшли кілька великих літаків в Карпатах, а по цьому була повна тиша.. Згодом Андрій Кірянов познайомився з Ярославом Бреславським. Той опитав багатьох місцевих і такі визначив місце падіння!
І от нарешті після трьох років пошуків ми зібрались на це місце! Нас в сумі було тринадцять чоловік. Карпати, як завжди, тішили гарною погодою та надихали краєвидами. А думка що наше хобі робить щось корисне для історії додавало сили йти вгору.
Місце падіння виявилось майже на вершині, висота біля 1000 метрів , пішки від авто десь 3-4 км підйому.
Літак впав 25 березня 1944 року. Наш колега по пошуку Evgeniy Onishchenko перебрав архіви Цамо, і знайшов підтвердження тому , сніг і 24 і 25 і 26 березня в Тернопільський та Львівський обл, через що радянські літаки навіть не могли нормально літати. В Карпатах негода була ще гірша.
Місце падіння літака виявилось на схилі, під вершиною. Ми далеко не перші і не другі тут, купи рваного металу , рамних конструкцій, шматки дюралі, викопані ями та уламки на поверхні. Тим не менше під час пошуку ми назбирали багато і дюралі і залізних частин від літака. Трохи згодом також знайшли обгорілий поршень від двигуна. Євгеній Коперник навіть частину двигуна з вихлопними колекторами знайшов на старій дорозі. Напевно двигун тягнули вниз вже після війни.
На жаль самих двигунів на місці немає , є лише уламки одного з них . Згідно архівних даних:
«25.03.1944 5./ KG27, 4 члена екіпажу з 27 ескадри зникли без вісті з районі Вигоди.»
KG 27 – це ескадра бомбардувальників ‘Boelcke’ Kampfgeschwader 27. Судячи по датах народження пілоти мали 22-25 років всього. Шкода фото ніде їх не знайшли.
Ще один цікавий факт – фактично жоден з пілотів Люфтваффе не був засуджений трибуналом на Нюрнберзькому процесі. Тому що вони просто виконували свій наказ. То ж ми просто по-людськи вирішили встановити табличку на місці їх загибелі.
Уламки на місці падіння йшли смугою довжиною біля 300 метрів і шириною до 50 метрів , в двох місцях було скупчення горілого алюмінію. Ймовірно при падінні літак горів і вибухнув. Навіть за 300 метрів внизу ми знаходили уламки майже на поверхні. В горах ґрунту фактично немає, лише каміння.
Ми по можливості постаралися все ретельно дослідити. Фактично є два епіцентри скупчення малих та горілих уламків. Це є місце кабіни та місце частини корпусу. Великих деталей типу шасі, гвинта, колінвалу, втулки та інше, на жаль, ми не виявили. Можливо вони були забрані, а може десь поряд приховані. Бо непомітно спустити тяжкі речі звітам проблемно.
Із цікавих знахідок – частина обшивки двигуна з лейбою, маркований генератор Bosch, обойма від пістолета Вальтер (пуста) , парашутний замок одного з пілотів, столовий ніж одного з членів екіпажу. Багато трубних конструкцій від літака , горілого дюралю. Також підошви від німецьких чобіт ( характерна підбивка спец цвяхами ), кісток майже немає, попередні копачі їх десь забрали…
Загалом ми десь під 200 кг назбирали і заліза і дюралі та вибрали більш менш цікаві фрагменти. Бо все це взяти навіть 13 людей не в змозі були би. Зібрані деталі підуть в музей якій вже цього року має запрацювати на Львівщині, де ми плануємо виставити все що було знайдено на протязі 2 останніх років.
Екіпаж мав маршрут з Кросно на Чернівці. Якщо намалювали на карті лінію то вона в точності співпаде з місцем падіння . Отже навіть без наявності жетона версія саме про цей екіпаж все рівно збігається з архівними даними. Літак впав через погану погоду та обмежену видимість , врізавшись в гору недалеко від вершини на висоті біля 1000 метрів.
Ми виготовили та встановили пам’ятну табличку на місці загибелі екіпажу. Нехай тимчасова , але місце позначили. Нарешті ці люди перестануть бути невідомими, можливо родини до цього часу не знали де загинули їх родичі. Локацію та дані пілотів ми повідомили в товариство “Пам’ять”, щоб при можливості їх перепоховали на належному місці .
На цьому наша місія виконана повністю. Сімдесят п’ять років історія приховувала подробиці аварії. Наш проект по його пошуку, що тривав три роки, нарешті повністю закінчений. Пілоти відомі, місце падіння також. Причиною катастрофи став снігопад.
Дослідження проведено двома групами – Пошук літаків ДСВ в Україні, та дослідниками сайту Explorer.
Дякуємо всім небайдужим хто приймав участь та допомагав у цих пошуках!
Андрій КІР’ЯНОВ та Андрій РИШТУН
