Археологи завершили дослідження на площі перед Львівським національним університетом імені Івана Франка. Серед найцікавіших знахідок – кам’яний фундамент споруди XVII – XVIII ст. та фрагменти керамічного водогону XIX cт.
За словами керівника розкопок археолога «Рятівної археологічної служби» Євгена Ткача, результати досліджень були очікувані – розкопки довели, що ця територія протягом багатьох століть була сильно заболочена і незаселена.
«Найдавніші знахідки, які нам трапились, – це поодинокі фрагменти кераміки XV-XVI ст. Єдина споруда, яку ми зафіксували, – будівля XVII -XVIII ст. Вона була прямокутної форми, з приблизними розмірами 4Х5 метрів, з кам’яним фундаментом і дерев’яними стінами. Наразі ми не можемо сказати, що це було, але сподіваємось знайти відповідь на це запитання на старих мапах та в архівах», – розповів Євген Ткач.
Найцікавіша знахідка археологів – відрізок керамічного водогону XIX ст. Річ у тім, що у той час у Львові вже використовували дерев’яні та металеві водогони. Керамічним водогоном у Львові користувались лише короткий проміжок часу у XV столітті, від нього відмовились через ненадійність.
«Для чого поклали цей шматок водогону наразі невідомо. Він був скерований від входу до парку Франка у напрямку університету. Для нас це ще один пазлик у історії Львова», – розповів Євген Ткач.
Нагадаємо, НДЦ «Рятівна археологічна служба» Інститут археології НАН України розпочала розвідкові розкопки на площі перед львівським університетом на початку липня. Дослідження провели на замовлення ЛКП «Зелений Львів» і вони є частиною передпроектних робіт перед реконструкцією площі та будівництвом тут підземного паркінгу. Метою робіт було з’ясувати наявність на цій ділянці давнього культурного шару.
Наталка СТУДНЯ
Якщо будівля 17-18 століття, то значить належала єзуїтам, які в той час володіли цією територією, і навряд чи дозволили комусь іншому щось тут зводити. Відомо, що єзуїти тут звели бровар, цегельну і корчму, то ж судячи з розмірів споруди це може бути саме корчма. Щодо водогону, то відомо що в будівлях, які свого часу позводив Гехт, і які стояли на місці будівлі Університету, в 19 столітті були куральні, тому можливо керамічний водогін слід повязувати з ними.