Вчора, 2 січня 2020 року, у Музеї історії України (відділ Львівського історичного музею, площа Ринок, виставкова зала на IV поверсі) відбулося відкриття виставки “Культура Галицького королівства”.
У 2019 році виповнилося 820 років з часу створення Галицько-Волинської держави. З нагоди відзначення цієї дати у Львівському історичному музеї розпочала експонуватися виставка, присвячена культурі Галицько-Волинської Русі.
“Сьогодні ми відкриваємо виставку, яка зроблена Львівським історичним музеєм у тісній співпраці з кількома установами. Це, перш за все, Інститут українознавства, це Інститут археології Львівського університету, а також заповідник у Пліснеську. Кожна з цих установ долучилася своїми або артефактами, або відеорядом чи 3D-моделями, які ми тут показуємо.
Відкриття цієї виставки планувалося ще минулого року, бо минулого року була кругла дата Галицько-Волинського князівства. Але виставка відкривається під іншою назвою – «Культура Галицького королівства». Власне на цьому хочемо акцентувати увагу і вводити в науковий обіг саме це поняття і саме цей термін. І будемо сподіватися, що ця виставка долучиться. Виставку підготував відділ Музей історії України на чолі з Оксаною Куценяк”, – сказав директор Львівського історичного музею Роман Чмелик відкриваючи виставку.
Галицько-Волинська держава об’єднувала етнічні українські землі. Прикмети місцевої української культури лягли в основу національного самовизначення. Після занепаду Києва саме Галицько-Волинська держава продовжила традиції української державності і сприяла розвиткові самобутньої української культури.
“Дуже приємно, що перший робочий день 2020 року розпочинається новою експозицією у стінах, одного з провідних музеїв нашої держави, Львівського історичного музею . Без сумніву ця виставка викличе широкий резонанс. Оскільки, тематика, періодика і той підхід з яким підійшли працівники музею заслуговує лише на подяку.
Звичайно, що Львівський історичний музей у своїх запасниках має досить велику кількість експонатів. І це лише невеличка їхня частинка, але водночас вона дає можливість розкрити той період про який, можливо, ми не все ще знаємо” , – сказав начальник відділу мистецтв та розвитку культури департаменту з питань культури, національностей та релігій ЛОДА Василь Гладкий.
На виставці репрезентовано понад 200 експонатів. Відвідувачі мають унікальну нагоду побачити ориґінал рукописного Кристинопільського Апостола (ХІІ ст.), який входить до Золотого фонду української культури і духовності. Це найдавніший повний послідовний Апостол, що зберігся в давньослов’янській літературній традиції. Про велич Успенського собору в літописному Галичі, який за розмірами майже не поступався Софії Київській, розповідають його архітектурні деталі з розкопок знаного українського археолога Ярослава Пастернака.
“Завдання, яке стояло перед відділом – створити виставку, яка б показала не історію Галицького королівства чи Галицько-Волинської держави, а ті перлини культури, які дійшли до наших днів і є для нас безцінним скарбом. Серед них найцікавіші предмети, які зберігаються у фондах не лише нашої інституції, а й в усіх інституціях, долучених до даної виставки. Такі як: оригінал «Кристинопільського Апостола» ХІІ ст, який відноситься до Золотого фонду української культури; фотомеханічне відтворення «Радзивилівського літопису» у якому вміщено близько 500 мініатюр, які дають нам можливість побачити, наприклад, у що одягались в той період”, – розповіла старша наукова співробітниця Львівського історичного музею Оксана Куценяк.
Автори виставки Оксана Куценяк, Емілія Зарубій та Микола Майорчак вдячні колегам з Відділу археології Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, Інституту археології ЛНУ ім. І. Франка та Музею археології ЛНУ імені І. Франка за допомогу і надання цінних артефактів для експонування.
