У приватному архіві професора українського тіловиховання Степана Гайдучка збереглася світлина, датована серпнем 1910 р. На ній бачимо Івана Боберського. Світлина зроблена у Парижі. Під світлиною підпис: «Іван Боберський в Парижі на міжнародній виставці».
Проаналізувавши спогади, періодику та різні документи вдалося з’ясувати, що це за «міжнародна виставка», з ким і з якою метою на неї поїхав Іван Боберський та іншу цікаву інформацію, яка дає можливість не тільки дізнатися більше про «Батька українського тіловиховання», а й пролити світло на сторінки минулого Галичини.
Отож, 2–7 серпня 1910 р. професор тіловиховання Іван Боберський і лікар Василь Шміґельський (працював лікарем у Туруврі, тепер муніципалітет у Франції, віддалений від Парижа на 130 км) репрезентували «Учительську громаду» (головний осередок знаходився у Львові) на ІІІ конгресі з питань шкільної гігієни у Парижі (І конгрес відбувся в Нюрнберґу 1904 р., ІІ – у Лондоні 1907 р.). Своїми враженнями та роздумами вони поділилися з читачами львівської періодики. Василь Шміґельський опублікував статтю під назвою «В справі лїкарського нагляду над шкільною молодїжю», а Іван Боберський – «ІІІ. Міжнародний конґрес для шкільної гіґієни в Парижи» та «Руханкові вправи на конґресі для шкільної гіґієни в Парижи 1910».
До речі, на цьому ж конгресі як делегат від Російської імперії був один з ініціаторів відродження сучасного олімпійського руху, член Міжнародного олімпійського комітету, фахівець з фізичного виховання Олексій Бутовський. Свої враження від конгресу під заголовком «Міжнародний конгрес з питань шкільної гігієни в Парижі 2–7 серпня 1910 р.» він опублікував 1911 р. у «Педагогічному збірнику».
У звіті «Учительської громади» про ІІІ конгрес з питань шкільної гігієни у Парижі та участь у ньому Івана Боберського зазначалося таке: «Окрім того дав проф[есор] Ів[ан] Боберський до розпорядимости Товариству кількадесять своїх дуже гарних та інструктивних знимок з ґімнастичних вправ учениць прив[атних] шкіл Р[уського] Т[овариства] П[едагогічного] у Львові, з яких зроблено 5 гарних і великих таблиць. Мапа й образи були величини 75 сm х 50 сm, знимки налїплені на сивім картонї з написею білим письмом: фірми Товариства Уч[ительської] Гр[омади] як виставця та поясненями в українській і француській мові. Образи і таблицї були оправлені в природні деревляні рами зі золоченими беріжками».
Більшість фотографій, які ілюстрували розвиток фізичного виховання та спорту в українських середніх школах і гімназіях Галичини, були зроблені за кошти Івана Боберського. Пізніше Іван Боберський ці фотографії передав Степанові Гайдучку, і вони дотепер зберігаються в приватному архіві родини Гайдучків.
На ІІІ конгресі з питань шкільної гігієни у Парижі не обійшлося без конфліктів та непорозумінь з польською делегацією, яка намагалася усіляко применшити досягнення українців. З цього приводу у звіті «Учительської громади» за період з 1 вересня 1908 р. до 21 вересня 1910 р. зазначалося: «Мапу і таблицї віддано до розпорядимости д-ра М. Коцюба і сей заявив, що кр[аєвий] комітет висловив ся з великим признанєм про ті предмети, заявляючи, що вони належать до найлїпших річий, які надсилано, та що з огляду на те при розкладї матеріялу тут у Львові, призначено для них почетне місце на самій серединї виставової стїни, зараз побіч знимок і плянів парку Йордана. Тимчасом в чч. 180 і 181 «Дїла» з дня 15-го і 16-го серпня с[ього] р[оку] появило ся справозданє зі згаданого конґресу і вистави, із якого виходить, що кр[аєвий] комітет вистави постарав ся надати цїлому галицькому віддїлови виключно польський характер, закриваючи старанно все, що моглоб нагадати, що в Галичинї живуть також й Українцї та є також й українські школи. Г[оловний] Видїл, засягнувши докладних інформацій від достовірних осіб, які були на виставі і могуть се особисто посвідчити [йдеться про Івана Боберського та Василя Шміґельського. – А. С.], констатує, що: 1. Все, що справоздавець [йдеться про Івана Боберського. – А. С.] «Дїла» писав в чч. 180 і 181 тоїж часописи згоджуєть ся з дїйсним станом річий; 2. З предметів, висланих нашим Товариством, мапи не виставлено зовсїм, а таблицї з фот[ографічними] знимками справдї повішено високо в горі під самою стелею, так що як каже справоздавець: «треба брати люрнетку або ставати на стіл, щоби розпізнати, що вони представляють»; 3. В урядовім списї предметів вистави не подано зовсїм, що згадані предмети виставляє «Товариство українських учителїв висших шкіл «Учительська громада»», так як се дуже виразно було зазначено в українській і француській мові на предметах». Про фотографії, виставлені Іваном Боберським на конгресі в Парижі, Степан Гайдучок писав: «Цей альбом з другими знимками з фізичного виховання був висланий шкільною радою Галичини на Міжнародню гигієнічну виставку в Парижі в 1910 р. Інспектор гигієни при шкільній раді умістив доробок українського фізичного виховання під написом: «L’education physique on Pologna». [Іван] Боберський, що був видцем на цій міжнародній виставці по повороті з Парижа помістив в «Ділі» (щоденний часопис) різкий осуд такого вчинку інспектора [Євгена] Пясецького. Не числився [Іван] Боберський з тим, що [Євген] Пясецький один з керівників в шкільній раді. Про громадянську працю [Івана] Боберського ту не згадую бо торкаюся тільки цього альбому і знимок з життя молоді так в Академічній гімназії як єї філії».
Перебуваючи в серпні 1910 р. на ІІІ міжнародному конгресі з проблем шкільної гігієни в Парижі, Іван Боберський також домовився з художником Олександром Зінов’євим (член Української Громади в Парижі, малював на замовлення портрети, автор карикатур), який був тут на мистецьких студіях, і той за 225 франків виконав ескізи гербів для прапора товариства «Сокіл-Батько» у Львові, які 2 лютого 1911 р. прибули до Львова. Товариство «Сокіл-Батько» отримало їх 4 лютого 1911 р., а на засіданні 9 лютого старшина затвердила ескізи із поправками, що біля голови святого Михаїла мало бути не срібне коло, а срібний круг, і напис «Боріте ся! Поборете!» треба розмістити не біля голови, а обабіч ніг святого Михаїла. 14 січня 1911 р. Олександру Зінов’єву відіслали гонорар за виконану роботу. Прапор виготовила французька фірма з Ліону «Dalger» із зображенням Лева і святого Михаїла на шовковій тканині. Сокільський часопис 30 травня 1911 р. повідомляв, що товариство «Достава» отримало прапор «Сокола-Батька» з французької фабрики; на першій сторінці поміщено фотографію із зображенням однієї зі сторін прапора (з Левом). Прапор було урочисто посвячено 10 вересня 1911 р. на площі «Сокола-Батька» у Львові.
Стаття Івана Боберського «ІІІ. Міжнародний конґрес для шкільної гіґієни в Парижи, опублікована 18 серпня 1910 р. у львівському часописі «Вісти з Запорожа»
Париж, 10 серпня 1910 [р.].
Третий міжнародний конґрес гіґієни шкільної молодежи відбув ся від 2–7 [серпня] в Парижи. Зїхало ся понад 700 учасників, було понад 200 викладів. Говорено про здоровлє молодежи в школах, про здоровлє її нервів, очий, уший, зубів, говорено також про се, як попровадити молодих людий, щоби они не стали ся жертвою полових хоріб, які відбивають не лише на них, але на слїдуючих поколїнях. Річи то не нові, але власне застарілі річи найтяжше обговорити.
Конґрес прийшов до переконаня, що потрібно доконче шкільних лїкарів, шкільних клінїк і потрібно доконче не обвивати страшної правди в бавовну, що сіфілїс є сіфілїс і що хто ним заразить ся, той гниє живцем і єго поколїнє. Річ треба розуміти і про своє здоровлє розумно дбати.
Попри конґрес була гіґієнічна вистава шкільна. Швеция, Данїя, Франция, Анґлїя, Фінляндия, Мексико, Ураґвай і Австрия виставила докази, як они дбають про здоровлє своїх дїтий. Галицька вистава випала досить добре. Вироби школярських варстатів в Кракові, Львові, Тернополи впадали в око і заслужили собі на признанє. Тов[ариство] «Учительська Громада» прислала на виставу пять зложених сьвітлин з руханки жіночого семінара «Р[уського] Т[овариства] П[едагогічного]», але польський комітет повісив їх так високо, що їх цілком не можна розпізнати. Вистава потреває до 28 серпня.
В брошурі, яку видав Др. Пясецький в французькій мові про гіґієну в школах називає ся Галичина «Австрийською Польщею» і все, що ту є, є польське. Брошуру роздавано на конгресї.
Відбули ся також руханкові вправи, які в пізнїйших числах докладнїйше опишемо. Вправляли анґлїйські, італїйські і французькі дівчата а також чотири відділи французьких школярів. Руханку школярів провадили військові. Метода руханки у всіх відділах була шведська. Вправи свобідні ішли шведським способом, а з приладів була щеблївка і подвійний бальок.
Анґлїйські дівчата виступили також з своїми народними танцями, при чім часть дївчат була перебрана за хлопців. Музика до вправ була на пянїнї.
Італїйський віддїл дібрав до вправ також сьпів, бо через се вправляє ся легкі.
Вправи віддихові грали у всїх віддїлах важну ролю. Здає ся, що то вже переборщене. Чиж підчас инших вправ не віддихаємо? Погребуємо що пять мінут брати віддихові вправи? Італїйські дївчата вправляли і в лежачій поставі. Кожда розтягнула на земли килимок на три метри довгий; щоби не набрати ся пороху. По вправі кожде дївча звинуло свій килимок і віднесло на місце. Вправи хлопцїв без німецьких приладів є справдї дещо нудкі. Мужчина потребує видїти якусь цїль, хоче взяти якусь перешкоду, а само натяганє мязів добре для хорих і слабосильних, але для міцного мужчини є се за легке і одностайне а длятого нудне.
Джерело: Бб [Боберський І.]. ІІІ. Міжнародний конґрес для шкільної гіґієни в Парижи // Вісти з Запорожа. – Львів, 1910. – 18 серпня. – Чис. 33. – С. 11 : Народне Слово. Ілюстрована, популярно-просьвітна, полїтична й літературна часопись. – Львів, 1910. – 18 серпня. – Чис. 403.
Андрій СОВА
історик
Джерела та література:
- Галичина – український здвиг за матеріалами архіву Степана Гайдучка: [Альбом] / Авт. ідеї Л. Крип’якевич; упоряд. Ю. Николишин, І. Мельник; літ. редактор І. Лемко. – Львів: Апріорі, 2014. – 268 с.
- Сова А. Іван Боберський – основоположник української тіловиховної і спортової традиції / Андрій Сова, Ярослав Тимчак; за наук. ред. Євгена Приступи. – Львів: ЛДУФК; Апріорі, 2017. – 232 с.
- Сова А. Іван Боберський: суспільно-культурна, військово-політична та освітньо-виховна діяльність: монографія; Інститут українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України; Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського; Центр незалежних історичних студій. – Львів, 2019. – 512 с.
- Сова А. Прапор товариства «Сокіл-Батько» – символ соборності України // https://photo-lviv.in.ua/prapor-tovarystva-sokil-batko-symvol-sobornosti-ukrainy/ (дата звернення: 16.07.2020).
Докладніше про Степана Гайдучка, Івана Боберського, Петра і Тараса Франків, Оксану Суховерську та інших провідних діячів українського тіловиховання, спортивне життя Галичини можна буде ознайомитися у книзі, яка готується до друку. Збираємо усі можливі джерела (документи, фотографії, книги, періодику, поштівки тощо), записуємо спогади. Відгуки, коментарі та додаткову інформацію просимо надсилати на електронну адресу: andrijsova@yahoo.com; sovaandrij1980@gmail.com
