14 березня 2022 року в Художньо-меморіальному музеї Олекси Новаківського (відділ Національного музею у Львові ім. Андрея Шептицького), з нагоди 150-річчя від дня народження українського художника Олекси Новаківського та 50-літнього ювілею Художньо-меморіального музею художника, відбулося спецпогашення поштового конверта і марки.
У події взяли участь генеральний директор Національного музею у Львові ім. Андрея Шептицького п. Ігор Кожан, директор львівської філії АТ «Укрпошта» п. Євгеній Савчук, директор Національного музею історії України у Другій світовій війні п. Юрій Савчук, а також наукові співробітники НМЛ ім. Андрея Шептицького і родина Олекси Новаківського.
На ювілейному конверті зображено будівлю музею, а на марці представлено «Автопортрет із пензлем» Олекси Новаківського. П’ятдесят років тому, у березні 1972 року з нагоди урочисто відзначеного ЮНЕСКО 100-річчя від дня народження О. Новаківського в приміщенні майстерні митця було відкрито музей. Художньо-меморіальний музей Олекси Новаківського – унікальна пам’ятка історії, культури й архітектури м.Львова. Його експозиції розгорнуто у колишній віллі й творчій майстерні польського художника Яна Стики (1858–1925), яка витримана в неороманському стилі.
Цю будівлю у 1889–1890 роках звів відомий український будівничий І. Левинський за проектом архітектора Ю. Захаревича. Вілла вирізняється цікавим просторовим плануванням, ліризмом середньовічних ремінісценцій, виразним силуетом високого даху з коминами, контрастним поєднанням нетинькованого цегляного мурування з майоліковими панно, дерев’яними обрамуваннями вікон і кольоровою черепицею. Будинок складається з двох блоків: триповерхового житлового, розташованого вздовж сучасної вул. О. Новаківського, і майстерні, розміщеної вздовж вул. Листопадового Чину. Основою композиції наріжного будинку є тераса, що виходить з майстерні митця.
1907 року будинок придбав великий меценат української культури, греко-католицький митрополит Андрей Шептицький і наступного року подарував його Національному музеєві (тоді — Єпархіальному Церковному музеєві). 1913 року в будинку оселився О. Новаківський, переїхавши сюди з-під Кракова на запрошення митрополита А. Шептицького. З ініціативи та за фінансової підтримки митрополита А. Шептицького в 1923–1935 роках у майстерні О. Новаківського діяла перша в Галичині українська Мистецька школа, якою керував художник.
Автопортрети О. Новаківського розкривають важливу сторінку у мистецькому доробку митця. Художник звертався до цього жанру впродовж усього життя, створивши понад півтора десятка олійних автопортретів і понад сто начерків пером, олівцем і вуглем, фіксуючи свій образ і психологічний стан у той чи той життєвий період, передаючи почуття й емоції, декларуючи життєву позицію та переконання. «Автопортрет із пензлем» (1911) вперше експонувався 1911 р. на виставці Приятелів красних мистецтв у Кракові, а після переїзду митця 1913р. до Львова був представлений на першій експозиції новітнього мистецтва у Національному музеї на вул. Мохнацького, 42 (нині – вул. Драгоманова).
З того часу експонується на постійній експозиції Національного музею, репрезентуючи ранній період творчості художника. Мотив фарбування частоколу у цій композиції, а також гострий погляд художника, звернений через плече до глядача, надають автопортретові виразного алегоричного підтексту.
Ірина РІЗУН
завідувачка Художньо-меморіального музею Олекси Новаківського
