Вчора, 5 вересня 2019 року, в Музеї історії України (пл. Ринок, 24, відділ Львівського історичного музею) на 4 поверсі відкрилася виставка “Львів. Вересень 1939 року”.
“Цю виставку ми приурочуємо до 80-річчя початку Другої світової війни. Нею ми хотіли показати трішки антропологічний підхід до самої війни. Воювало дві держави, тоді це називалося Польсько-німецька війна, але населення Львова однаково потерпало від цієї війни. Ви зможете подивитися як це відбувалося.
Також цією виставкою ми хотіли продовжити цикл певних вшанувань попередніх років. Пам’ятаємо – 10 років тому була виставка на площі Ринок створена нашими та польськими науковцями до 70-ліття окупації Львова. Є книжка Ольги Гнатюк «Відвага і страх» про те, як українська, польська, єврейська інтелігенція переживали, взаємодопомагала собі, або, навпаки, часом не допомагала, в часи Другої світової війни. Це дуже болісні і важкі теми, але ми мусимо про них говорити, випрацьовувати свій об’єктивний погляд з точки зору української історіографії, – сказав директор Музею Роман Чмелик відкриваючи виставку.
Виставку автори умовно розділили на два блоки: у першій залі представлено повсякденне життя львівських містян напередодні війни та боротьба окупаційних армій за контроль над містом, а в другій — період радянської окупації та її наслідки для
львівської спільноти.
“Сподіваємося,що виставка не лише дасть можливість згадати багато важливих подій, які сталися у 1939 році, але також дізнатись для себе багато нового”, – зазначила куратор виставки, завідуюча відділом історії України Оксана Куценяк.
Автори свідомо не перенасичували виставку експонатами, намагалися за допомогою музейних пам’яток допомогти відвідувачам відчути атмосферу міста Лева у вересні 1939 року, провести паралелі між минулим та сучасним.
“Ми намагалися зробити виставку не перенасиченою, не робити копію антикварного магазину. Музей має багато речей, але показувати все одразу – без сенсу. Якщо ідею можна подати через один-два предмети – цього достатньо. Виставку ми робили з упором на людину як члена суспільства. Суспільство складається з спільноти. Спільнота між собою спілкується і через спілкування спільнот виникає суспільство. І війна, як би це прикро не звучало – це також засіб спілкування з крайніми аргументами”, – наголосив куратор виставки, старший науковий працівник Тарас Рак.
Масштабність тих подій передають світлини, на яких зображено пошкоджені архітектурні споруди в результаті бомбардувань добре відомих на сьогодні: головного залізничного вокзалу, церкви св.Духа та храму св. Ольги та Єлизавети, та авіаційні бомби, які використовувались під час бомбардувань у Львові. Драматичність людського сприйняття передають оригінали та копії очевидців та учасників вересневих подій, зокрема спогади Лариси Крушельницької.
Роман МЕТЕЛЬСЬКИЙ
