В понеділок, 12 серпня 2024 року, о 16:00 у виставкових залах Художньо-меморіального музею Олени Кульчицької (вул. Листопадового Чину,7) відбудеться відкриття мистецького проєкту Оксани Борисової «Нерушима стіна. Ідентифікація війною», який продовжує цикл суспільно значимих мистецьких подій- її виставок «Ідентифікація війною» (Національний музей у Львові ім. Андрея Шептицького, серпень 2023 р.) та «ДНК-КОД Свободи. Ідентифікація війною» (Музей сучасного українського мистецтва Корсаків, м. Луцьк, квітень 2024 р.).
Оксана Борисова навчалася у Львівському державному інституті прикладного та декоративного мистецтва (нині – ЛНАМ), на відділенні художнього текстилю. Сьогодні вона викладає у Львівському фаховому коледжі декоративного й ужиткового мистецтва ім. Івана Труша, очолює циклову комісію художнього текстилю. Як членкиня Спілки дизайнерів України вона провадить активну мистецьку діяльність у галузі художнього текстилю та текстильного дизайну. Текстильний об’єкт Оксана Борисова розглядає як експериментальний простір для творчого самовираження. Кожна її робота – це своєрідне послання до глядача, яке авторка реалізовує, зазвичай удаючись до новаторських прийомів і використовуючи сучасні та традиційні техніки й матеріали.
Таким своєрідним посланням є і виставка «Нерушима стіна. Ідентифікація війною», що демонструє її світоглядну позицію та переживання, спричинені війною, і спонукає художницю до творчості, до переосмислення духовної спадщини свого народу.
На експозиції виставки представлено текстильні панно, виконані у техніці цифрового друку на тканині. Ідею заступництва художниця втілює у центральній інсталяції- «Нерушима стіна» в образі Пресвятої Богородиці «Оранти», яка бере під свій захист український народ. Полотнище центральної фани перетинається з горизонтальною площиною, яка нагадує рушник із нанесеною шрифтовою композицією тексту з 90-го псалма.
У своїх творах Оксана Борисова майстерно інтерпретує мотиви народного мистецтва, втілені у декоративних панно – одежах-нарамниках, виконаних спеціально для воїнів прикордонного загону, які стали своєрідними оберегами для них.
Поглядом у майбутнє і вірою у нашу перемогу є інсталяція «Мамин рушник», де використано мотив «Дерева життя» із родинного рушника художниці, який вона береже як реліквію, як пам’ять про свою маму. Вишиваний орнамент давнього рушника є своєрідним ретранслятором голосу минулого. Натомість мотив «Дерева життя» – це послання в майбутнє. Послання, яке доносить світові голос України: «дерево» українського народу квітнуло, квітне і квітнутиме завжди!
Надія КІНАШ
Молодший науковий співробітник художньо-меморіального музею Олени Кульчицької у Львові
