В середу, 14 листопада 2018 року, о 16.00 в залах Національного музею у Львові (просп. Свободи, 20), відкриється кураторський проект науково-дослідного сектору ЛНАМ (у рамках теми «Некласична візуальна культура в українському мистецтві ХХ-ХХІ ст.) – “Олег Мінько: мої ієрархії”.
Художник Олег Мінько (3 серпня 1938 р. м. Макіївка Донецької області. – 20 листопада 2013р. Львів) – титульний представник альтернативного мистецтва України 1960-1980-х років, визначний педагог львівської мистецької школи (з 1982-го до 2013-го роки викладав на кафедрі художнього текстилю у Львівській Національній академії мистецтв (колись ЛДІДПМ).
“Олег Мінько: мої ієрархії” – кураторський проект науково-дослідного сектору ЛНАМ (у рамках теми «Некласична візуальна культура в українському мистецтві ХХ-ХХІ ст.), який демонструє можливість нового прочитання творчості Олега Мінька, опираючись на джерелозначі дослідження авторського методу художника та західні наукові методології аналізу модерного мистецтва.
Першу частину проекту, “Від перцепції до ієрогліфа”, становлять переважно не експоновані зразки абстрактних живописних композицій 1960-1965 рр. Виявляють ранні пластичні експерименти за методом синтетичного кубізму та тактильної абстракції. Також уможливлюють новий погляд на специфіку школи Карла Звіринського, в часовому проміжку якої вони виконані.
Наступна частина проекту присвячена “архетипові”, як феноменові несвідомого формотворення. В цьому контексті зібрані живописні полотна 1963-1967 років, де художник методично (починаючи з символів Давнього Єгипту та Грецької Архаїки) виокремлює стійкі універсальні форми національних культур у відтворенні образу природи, тваринного світу та людини. Серед архетипів – також уявні форми погляду на світ та нетипові емпіричні проекції.
Третя частина проекту “Світобудова” є розкриттям методу творення композицій 1989-1995 рр. на основі образного опрацювання форм довколишньої природи (філософський натуралізм), вивчення світоглядних форм релігій та міфів (символічно-метафоричні моделі).
Інша, четверта частина, присвячена морально-ціннісній позиції художника, що формувалася у колі українських шістдесятників. Його «Філософські діалоги» 1996-2012 років – це програмні твори зі стилістикою метафізичного малярства та сюрреалізму, де попередні методологічні кроки укладено у авторську світоглядну систему символів та живописних прийомів.
Завершує проект група творів різних періодів творчості, що об’єднанні поняттям “Ієрархії». Складно структуровані композиції метафізичного змісту виявляють образну типологію, котра у західній культурі набула свого розвитку ще в 1950-х роках. Поряд з ними, інші образні типи О. Мінька: «позиція третього ока», “модель Світу як система координат”, “лінійне суміщення різночасових подій”, тощо – відображають прямий зв’язок з явищами пізнього модернізму у світовому мистецтві.
Виставка доповнена текстовими цитатами духовних авторитетів художника, його сучасників, а також його авторськими поезіями. Вони суголосні образам живописних творів та допомагають розкрити авторський художній метод.
Богдан МИСЮГА
кандидат мистецтвознавства, ст. наук. співробітник НДС ЛНАМ
