Вчора, 18 серпня 2015 року, в приміщенні мистецької галереї “Музей ідей” що знаходиться на вул. Валовій, 18 а, відбулась поминальна зустріч з нагоди річниці смерті Василя Вишиваного. Власне 18 травня 1948 р. в Лук’янівській в’язниці Києва помер Василь Вишиваний, він же Вільгельм франц фон Габсбурґ-Льотрінґен.
На поминальну зустріч, ініціатором якої була знана у Львові режисер, громадський діяч Наталка Криничанка, зібралось небагато людей, але всі вони з великою повагою відносяться до постаті шляхетного Василя Вишиваного.
Зустріч розпочалася з виступу переконаного філософа і барда Остапа Печарського. Він виконав на гітарі кілька своїх пісень на слова відомих українських поетів.
Дуже цікавою та пізнавальною була розповідь знаного львівського історика Ігора Гавриліва, котрий поділився цікавими та маловідомими фактами з життя Вільгельма Габсбурга. А мистецтвознавець, арт-критик і поет, завідувачка відділу графіки Національного музею ім. Андрея Шептицького у Львові Олена Кіс-Федорук читала вірші, свої – про новітніх героїв і Василя – про Україну.
Нагадаємо, Василь Вишиваний, полковник Січових Стрільців, був одним із сотень тих, про кого не можна було навіть згадувати в радянські часи. І не лише тому, що воював за волю України, але й тому, що любив наш народ усією душею й віддав за нього власне життя.
Вільгельм франц фон Габсбурґ-Льотрінґен народився 10 лютого 1895 року в родинному маєтку Габсбурґів біля Пули на Адріатиці (нині Хорватія).
Протягом 1905-1912 рр. Вільгельм закінчив реальне училище у Відні, потім поїхав до Вінер-Нойштадта вчитися у військовій академії.
Знайомство з українською мовою і культурою відбулося в Живці, а також у самостійній мандрівці Вільгельма Гуцульщиною. Захоплювався Франком, Федьковичем, Стефаником, Шевченком.
Після закінчення академії у лютому 1915 р. Вільгельм Габсбург, як лейтенант, потрапив до 13-го полку уланів, укомплектованого переважно українцями з Золочівщини. Один із підлеглих подарував своєму командирові вишиванку, і той почав відкрито носити її як у полку, так і поза ним. Це стало підставою до прізвиська «Василь Вишиваний», яке отримав Вільгельм Габсбурґ.
На початку 1916 року, як член імператорської родини, став членом сенату.
До осені 1918 р. просував ідею перетворення Австро-Угорщини на триєдину монархію з Україною включно. Обстоював на переговорах у Брест-Литовську український інтерес. Автор таємного додатку до протоколу про створення в Австро-Угорщині окремого Українського коронного краю. Через польський вплив на керівництво імперією ці статті були вилучені в липні 1918 р.
За Брест-Литовською угодою після вступу в Україну австро-німецьких військ у квітні 1918 р. очолив Групу архикнязя Вільгельма (до неї увійшли й УСС), що базувалася в районі Херсона й Олександрівська (Запоріжжя), у жовтні переба¬зована до Чернівців.
Після приходу до влади Директорії, В. Габсбурґа у званні полковника призначено головою відділу закордонних зв’язків ГУ Генштабу. Після угоди Петлюри з Пілсудським 1920 р. подав у відставку й повернувся до Відня.
В роки ІІ Світової війни, як і всі Габсбурґи, відмовився співпрацювати з нацистами й перебував під наглядом гестапо.
26 серпня 1947 року під час радянської окупації Відня Вільгельма Габсбурґа заарештовано, вивезено в СРСР і засуджено на 25 років ув’язнення за «націоналістичну і антирадянську діяльність».
Василь Вишиваний помер 18 серпня 1948 р. в Лук’янівській в’язниці Києва. Місце поховання європейського аристократа з українською душею і досі невідоме.
Роман МЕТЕЛЬСЬКИЙ
