В четвер, 14 грудня 2017 року, у приміщенні Львівського історичного музею (пл. Ринок, 6, ІІІ поверх) презентували виставку «Захочеш – і будеш» до 110-річниці з дня народження українського поета, одного з чільних діячів ОУН Олега Кандиби (Ольжича).
В експозиції представлені збірки праць, рукописи та археологічні рисунки відомого вченого, а також знахідки з місцевостей, де Олег Кандиба проводив розкопки.
Автори виставки мали на меті показати життєвий та творчий шлях Олега Кандиби. Щоб усебічно висвітлити багатогранний талант знаного вченого, автори звернулися до багатьох інституцій з пропозицією взяти участь у створенні виставки.
На заклик відгукнулися:
- Львівська обласна і міська Організації Українських Націоналістів;
- Відділ україніки Національної наукової бібліотеки України імені Василя Стефаника;
- Фундація ім. Олега Ольжича (Київ);
- Музей Української революції (Київ);
- Відділ археології Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України;
- Бібліотека-філія № 6 ім. О. Ольжича ЦБС для дорослих м. Львова.
«Пам’ять – це те, що допомагає нам іти вперед. Ольжич все своє і поетичне мистецтво, і археологічну, і наукову діяльність поклав на служіння народові, тому ми повинні пам’ятати, зберігати пам’ять про нашого поета, справжнього українця Олега Ольжича”, – зазначила заступник голови Львівської ОДА Оксана Стоколос-Ворончук.
Загалом на виставці репрезентували понад 100 експонатів, що висвітлюють творчий та життєвий шлях поета.
Олег Кандиба — одна з найвидатніших постатей в історії України. Діяльність Олега Кандиби як науковця була багатогранною і плідною. Молодий вчений проводив польові археологічні дослідження, працював в археологічному відділі Чеського національного музею, на кафедрі археології Українського вільного університету. Його праці друкували у спеціалізованих виданнях Англії, Німеччини, Чехії, Югославії. Із початком 1930-х років О. Кандиба заявив про себе і як самобутній і ориґінальний поет.
З кінця 30-х років О. Кандиба свідомо зробив вибір на користь політичної
і революційної діяльності. Він очолив дуже важливий сектор ОУН — Культурну Референтуру Проводу Українських Націоналістів (КР ПУН). Впродовж 1939—1941 років керував Революційним Трибуналом ОУН, був членом Проводу Українських Націоналістів та його головою в січні — травні 1944 р.
Загинув 10 червня 1944 року у концентраційному таборі Заксенгаузен (Німеччина), до останнього подиху залишившись вірним ідеї вільної і сильної Української держави.
Ористарх БАНДРУК
