Цьогорічний перший день весни у Дрогобичі запам’ятається символом пам’яті та незламної сили. Таким символічним та водночас скорботним місцем стала Алея пам’яті, яку відкрили та освятили, 1 березня, у парку Степана Бандери. Тут вшановано подвиг новітніх Героїв – вихідців Дрогобицької громади, які полягли захищаючи Україну від ворога.
Про це повідомляють Фотографії Старого Львова з посилання на Голос Сокальщини.
Військовослужбовці, ветерани, священнослужителі, керівництво громади, рідні та близькі полеглих Героїв, дрогобичани та гості міста зібрались тут аби віддати шану тим, хто вже не з нами. Тим, хто поклав своє життя на вівтар нашої свободи.
Відкриття Алеї пам’яті розпочали з гімну у виконанні військового оркестру та хвилини мовчання.
Хвилина мовчання – це та ж сама тиха молитва, в пам’ять про загиблих Героїв. Тому щоденно о 9.00 – зупиніться, де б ви не були! Утримайтесь від слів та віддайте шану всім українцям, життя яких забрала війна.. – нагадала присутнім ведуча Уляна Воят.
Після хвилини скорботи розпочалась спільна молитва, під супроводом священнослужителів. Її очолив владика Григорій (Комар).
Напевно ніхто з нас не хотів, щоб в нашому місті постала така Алея. Ніхто не хотів, щоб тут були зображені стільки людей, які полягли від війни, яку розв’язали в нашій країні московські загарбники. Це не ті Герої, про яких ми читали в книжках. Це люди, яких ми знали – чиїсь сини, чоловіки, батьки, брати.. Вони полягли за Україну і ми всі повинні пам’ятати і гідно пошановувати їх – щоденною працею і щирою молитвою – наголосив владика Григорій (Комар).
Після освячення Алеї, перед присутніми виступила авторка ідеї та дизайнерка проекту – художниця Христина Соломчак, в якої війна забрала двох найдорожчих людей – коханого чоловіка та рідного брата.
Це місце має бути символічним. Воно щодня має нагадувати всім нам про подвиг наших Героїв. Про те, якою ціною дається нам наша свобода. Про те, яку ціну платять воїни там за наші мирні ранки та спокійні ночі. Я дякую всім, хто так чи інакше долучився до встановлення цієї Алеї і дякую керівництву громади за те, що повірили та довірили мені цей особливий проект – зазначила Христина Соломчак.
Міцна та велична 42-метрова Арка символізує незламність кожного воїна, який не скорився, не здався, а захищав рідну землю до останнього подиху. Всю металеву конструкцію виготовив на власній кузні ветеран російсько-української війни Леонід Федевич, спільно з синами.
Питання початку війни є дискусійним для багатьох українців. Для когось війна розпочалась два роки тому, для когось – десять, з часу Революції Гідності, для когось – багато століть тому. Це наш одвічний ворог, зупинити якого можуть лише такі Герої, справжні патріоти. Вони любили свою країну понад усе, вони віддали життя за неї, тому вони достойні найвищого пошанування. Коли я побачив ескізний проект Алеї, я зрозумів, що такої грандіозної і великої конструкції моя кузня ще не робила. Але, – очам страшно, а руки все зроблять. Дякую всім, хто підтримав і долучився фінансово. Бо тут немає жодної копійки бюджетних коштів. І дякую за те, що довірили мені роботу над цим проектом – наголосив ветеран війни Леонід Федевич.
До реалізації проекту долучилось чимало небайдужих людей, які пожертвували кошти на спорудження Алеї. Фінансування робіт проводилось через Фонд “Родини Веселого”. Роботи з викладення бруківки та благоустрою території виконувало КП “СМУ”.
На металевій конструкції Алеї розміщені світлини полеглих Героїв – вихідців Дрогобицької громади та символіка військових підрозділів, у складі яких вони захищали Україну. QR-код на кожній світлині відкриває детальнішу інформацію про кожного полеглого Героя, зібрану на Електронному пантеоні Героїв.
Конструкція декорована вишиваним металевим орнаментом, який світитиметься в темну пору доби та білими птахами, які символізують душі полеглих воїнів.
Під час відкриття Алеї було виконано кілька символічних пісень – “Журавлі” Зої Журавки у винанні Василини Ковальчук, “В чистім полі..” – у виконанні військового оркестру вч А1108 (солістка Олена Щепанська, диригент Богдан Ульяновський) та “Герої не вмирають” у виконанні дуету Мар’яна Харіва та Лілії Щур Дрогобицького Центру культуриита мистецтв “Каменяр”.
Впродовж усього заходу тривала почесна військова варта. Наприкінці дійства відбулось покладання квітів до Алеї пам’яті полеглих Героїв.
Ми ніхто не знаємо точно, якими були останні хвилини їхнього життя. Але ми знаємо, що вони пішли з цього життя як Герої. Матерям дуже важко втрачати своїх синів, але сьогодні як ніколи ми мусимо залишатись сильними. Бо війна триває. А наші сини точно не хотіли б, щоб ми потопали в горі… – наголосила у своєму виступі мама полеглого воїна Олега Войтовича, Іванна Шевченко.
По завершенні дійства, всі присутні мали змогу пройтись пам’ятною Алеєю, місцем тихої болі та смутку, місцем гордості, місцем де серце замирає, а очі мимоволі наповнюються слізьми.
Вони загинули за Україну. Загинули, щоб ми жили. Тому мусимо продовжувати їхню боротьбу во ім’я майбутньої Перемоги та щоденною молитвою згадувати та вшановувати кожного, хто вже не з нами…
Наталка СТУДНЯ
