Одним з провідних творців архітектурного боличчя Львова у другій половині XVIII століття став Петро Полейовський. Представник добре знаної львівської мистецької родини, він залишив свій слід у цілому ряді вагомих будівель міста. Проте на сьогодні, мало хто з львів’ян може згадати про свого славного земляка. Отож пропонуємо вам поглянути на його життя і творчість.
Народився Петро 1734 року у Львові. Нам відомо, що його батьки були львівськими міщанами, причому давнього походження. Дискусійним питанням залишається те, де саме Петро здобував свій фах і хто був його вчителем. Свого часу, відомий львівський краєзнавець Володимир Вуйцик припустив, що Полейовський міг бути учнем Бернарда Меретина, проте на сьогодні це залишається лише гіпотезою, яку ми навряд чи можемо аргументовано підтвердити. Тим не менш, ми маємо документальне підтвердження, що уже 23 жовтня 1765 року він отримав титул королівського архітектора. На той час, це було досить суттєвою перевагою, оскільки звільняло митця від потреби вступати до цеху та діяти в рамках його діяльності.
Небагато нам відомо і про особисте життя Полейовського. Він був одружений з Маріанною Пельчинською і мав двох братів, які прославились як скульптори. Помер Полейовський у 1776 році. Його могилу ми й досі можемо побачити в Львівському катедральному соборі. Вагомим пам’ятником йому стали його діяння, які надали сучасного вигляду значній кількості архітектурних споруд Львова.
Діяльність Полейовського була тісно пов’язаною з Вацлавом Сераковським, який був львівським католицький архієпископом з 1759 року, тому не дивно, що керівництво перебудовою Латинського катедрального собору у Львові у 1765–1771 роках доручили саме йому. Готичний купол вежі було замінено на бароковий. До західного фасаду собору було прибудовано вівтар. Полейовський також повністю керував новим мистецьким оздобленням — виконав проекти вівтарів, та інших елементів інтер’єру храму.
Ним було виконано бароковий фронтон львівського Костелу святого Антонія.
Проте діяльність Полейовського стосувалась не лише храмів. Так, він створив проект перебудови Низького замку на вимогу австрійської адміністрації. У комплексі була передбачена вежа з годинником, увінчана алегоричними статуями Галичини та Володимирщини (Лодомерії). Посеред утвореної будівлями площі мала стояти колона зі статуєю Йосифа II.
Ним було реконструйовано і цілу низку житлових споруд, зокрема дім Михайла Жевуського на Площі Ринок, 3.
Дім Йосифа Подлевського на вулиці Краківській, 17.
За його проектом реконструйовано і двоповерховий дім на вулиці Краківській, 24 та будинок Констанції Більської на площі Ринок, 20. Проект останнього було створено 1776 року, а будівництво завершено у 1779 році Франциском Кульчицьким.
Віктор ГУМЕННИЙ
Джерела
- Вуйцик В. С. Будівельний рух у Львові другої половини XVIII ст. // Записки Наукового товариства імені Шевченка — Том 241 (CCXLI), 2001.
- уйцик В. С. Архітектор Петро Полейовський у світлі нових архівних знахідок // Архітектурна спадщина України. — К., 1996. — Вип. 3, ч. 2. — С. 182–189.
- Piotr Polejowski – Architekt i rzeźbiarz, wybitny przedstawiciel środowiska artystycznego Lwowa 3. ćwierci XVIII w. (http://culture.pl/pl/tworca/piotr-polejowski)
