У жовтні 1657 р. до міста Лева завітав славетний турецький мандрівник і письменник Евлія Челебі. Його батьком був султанський ювелір, а дядько по лінії матері – великим візирем. Сам же Челебі – богословом та державним діячем Османської імперії.
Виконуючи низку дипломатичних доручень Стамбула він, під час подорожей, описував землі Османської імперії та її найближчих сусідів. Півстоліття Челебі провів у далеких мандрах, об’їхав безліч міст і країн – від Єгипту і Судану до Швеції і Данії.
У Східну Європу мандрував неодноразово. У 1641-1642 роках перебував разом з військами у обложеному Азові. У 1651 році – відвідав фортецю Озю (Очаків), а у 1657 році провів тривалий час на військовому театрі між Дністром та Дунаєм.
Свої враження від подорожей мандрівник докладно описав у своїй «Книзі подорожей», яка є, внаслідок цього, унікальним джерелом з історії України.
Отже, яким було перше враження гостя від міста Лева відвіданого ним у 1657 р.? Мандрівнику так сподобався Львів., що ймовірно він гіперболізував його в своїй уяві та описах.
«В народі фортецю Львів називають також Улув, Улву, і вона являє собою приклад для наслідування. Місто дуже багате, упоряджене і приємне. Усе населення тут благодіюче і заможне. Коли ми з татарським ханом наблизились, нас зустріли величним і пишним шестям, грою на органах і барабанах. Усі прийшли в різних чудових шатах з оксамиту, шовку, вовни і парчі, ана головах – оксамитні та суконні шапки з соболиним хутром і строкатим пір’ям чаплі, журавля і фенікса. А коні тут усі чистокровної арабської масті, прикрашені позолоченою збруєю та срібними попонами».
«Фортеця утворює величезне коло у долині, усіяній тюльпанами, і нагадує столицю Аравії. Величезне місто обнесене низкою ровів і в окружності складає рівно 37 тисяч кроків. У ньому близько ста маленьких церков і сорок монастирів з дзвіницями, в яких живе по двісті-триста монахів. А ще місто має 26 брам, 45 укрпілених веж, сім тисяч крамниць, 84 тисячі дерев’яних і критих ґонтом упоряджених палаців”.
На хвилі нестримного захоплення турецький мандрівник аж удався до поезії:
«Базар чудовий той навкіл я обійшов,
Нема тут ворогів, лиш друзів я знайшов»
В от щодо львів’янок: “В кожній крамниці кілька сонцеподібних дівчат займаються торгівлею. В благодатному кліматі тутейших місць дівчата такі гарні, що при вигляді їх, одягнутих у шовкові різнобарвні шати, сонцеликих, з очима лані, газелі, сарни чоловік втрачає голову».
Ористарх БАНДРУК
Джерела:
Маценко Г. Славетні гості Львова. Львів: Апоріорі, 2010;
https://uk.wikipedia.org/