Церква Введення на Підзамче. Невідомий Львів

Сучасна вулиця Гайдамацька на давньому Підзамче, з’явилась на місці шляху, що сполучав передмістя із підміськими селами – Замарстиновом і Голоском. Одне з перших її зображень – на плані міста Львова француза Жана ду Дефі, створеним 1766 року. Саме на цій мапі вулицю локалізовано між двома давніми храмами міста Лева – добре знаною, мурованою церквою Святої Па­рас­ке­ви П’ят­ни­ці, та, маловідомим, де­рев­’я­ним храмом Вве­ден­ня Прес­вя­тої Бо­го­ро­ди­ці, що не зберігся до наших днів…

Давня церква розташовувалась на чималій ділянці між ни­ніш­ні­ми ву­ли­ця­ми Гай­да­маць­кою, За­мар­сти­нівсь­кою та До­линсь­ко­го. Введенський храм на Підзамче належав до жі­но­чо­го Ва­си­лі­ансь­ко­го мо­нас­ти­ря Святої Ка­те­ри­ни Олек­сан­дрійсь­кої, який з­’явився тут раніше.

Будівництво дерев­’яного храму розпочалось після благословення митрополитом київським Ми­хай­лом Ро­го­зою у 1591 році. Грунти під церкву та прилегле господарство були вукуплені та надані володарем Молдови – господарем Василієм Лупулом. У роки Хмельниччини (1648, 1655) монастир та церква постраждали, проте, вже 1659 року були відбудовані.

1733 року для храму було виготовлено новий іконостас, єдине, що збереглось до наших днів… Після ліквідації церкви іко­нос­тас був придбаний ді­дичем при­місь­ко­го се­ла Збо­ї­ща Яном Не­по­му­ценом Ні­ко­ро­вичем, для збу­до­ва­ної власним коштом цер­кви Святого Дмит­рія (те­пер у ме­жах Льво­ва при вул. За­гір­ній, 28 А). У травні 1781 року розпочалось зведення мурованого монастиря, який розпустили за три роки внаслідок цісарських реформ…

Цер­ква Вве­ден­ня в Храм Прес­вя­тої Бо­го­ро­ди­ці на Підзамче прос­то­я­ла до 1809 року, ко­ли її ро­зіб­ра­ли та про­да­ли до се­ла Ма­цо­ши­на (те­пер Жов­ківсь­кий р-н Львівсь­кої обл.), де во­на зго­рі­ла 1886 року…

Ділянку та за­бу­до­ву лік­ві­до­ва­но­го мо­нас­ти­ря прид­бав у 1812 році на аук­ці­о­ні львівсь­кий мі­ща­нин Шульц, який зго­дом про­дав цю не­ру­хо­мість ап­те­ка­рю То­ман­ку. 1828 року авс­трійсь­кий уряд викупив територію під ка­зар­ми. Тут роз­та­шу­вав­ся 11-й тран­спор­тний ди­ві­зі­он (K. u. K. Traindivision Nr. 11) авс­трійсь­ко­го імператорського війсь­ка.

Понад півтори сотні років, змінюючи режими та назви, військові й сьогодні господарюють на цій території. За­раз тут роз­та­шо­ва­на, зок­ре­ма, гар­ні­зон­на ве­те­ри­нар­на лі­кар­ня.

Євгеній ІПАТОВ

Використані джерела:

https://uk.wikipedia.org/ , http://www.pohlyad.com/